Доручення

Я, Олексенко Ігор Васильович, доручаю моїй дружині, Олексенко Олені Вікторівні одержати в касира належну мені зарплату за грудень 2010 року.

22.11.2010

6. Укладіть доручення для одержання бандеролі.

7. Напишіть характеристику (дотримуючись вимог ділового мовлення) на вибір: а) на одногрупника; б) на улюбленого літературного героя.

8. Перепишіть і на місці крапок поставте, де потрібно, апостроф.

Кар…єра, св...ято, возз…єднання, над...яр...я, суб…єкт, торф...яний, моркв...яний, медв...яний, реп...ях, арф...яр, з...економити, сер...йозний, від...їзд, п...ятсот, Солов...йов, з...ясовано, бур...ян, без...язикий, цв...ях, духм...яний, черв...як, Лук...ян, Мін…юст, роз...їзд, пір...я, б...язь, Р...єпін, В...ячеслав, дит...ясла, пів...яблука, зв...язок, верб...я, мавп…ячий, полум...я, дріб…язковий, заозер...я, Григор...єв, Багр...яний, об...їсти, посер…йознішав, дзв…якнути, харків…янин, вар…яг, від…їзд, різьб…яр, сан…інструктор, р…ятувальник, з…юрбитися, В…єтров, Валер…ян, бездощів…я, пор…ятунок, в…єтнамець, сузір…я, кав…ярня, р…яска, тім…я, зв…язківець, дев…ятсот, п…янкий, пуп…янок, пір…я, комп…ютер, ум...ятина, недокрів...я, пред...явник, сухом...ятка, надвечір...я, гр....юкати, гар...ячий, кип...ятити, пам..ять, тр...юк, трав...яний, плем...я, з...агітувати, розм....яклий, риб...яий, П...ятихатки, Б...єлгород, Мар...яна, обов...язок, надбрів...я, здоров...я.

9. Перекладіть українською мовою.

1. Перевозчик – юридическое или физическое лицо, использующее собственные или взятые в аренду транспортные средства для транспортировки грузов, пассажиров и др. на основании заключенного с отправителем (пассажиром) договора. 2. Логистика – стратегическое управление (менеджмент) закупкой, снабжением, перевозками и хранением материалов, деталей и готового инвентаря (техники и проч.). Понятие включает в себя также управление соответствующими потоками информации, а также финансовыми потоками. 3. Инкотермс — международные правила по толкованию наиболее широко используемых торговых терминов в области внешней торговки. 4. Экспедитор – сотрудник предприятия, получающий, сопровождающий, сдающий его грузы, товары, оформляющий транспортные документы. 5. Плотность груза – вспомогательная характеристика груза. Рассчитывается по формуле: ВЕС /ОБЪЕМ.

10. Перекладіть українською мовою. Виділіть морфеми і слова, не тотожні в російській та українській мові.

Соперник, сотрудник, соучастник, совещание, сообщество, сообщение, сослуживец, сопредседатель, соавтор, соратник.

11. Складіть 4-5 речень з мовними зворотами (див. с. 17-18).

Заняття № 4

План

1. Мовний етикет у сфері ділового спілкування. Лист як інформаційний службовий документ.

2. Звертання. Кличний відмінок.

3. Контрольна робота № 1.

Теоретичний блок

1. М о в н и й е т и к е т — це правила мовленнєвої поведінки, вироблені національним колективом мовців.

Дотримання правил етикету в писемному професійному мовленні є свідченням поваги до адресата, ввічливості, вихованості і сприяє налагодженню добрих ділових стосунків.

Правила мовного етикету особливо добре слід знати тим, хто складає ділові листи. Їм потрібно завжди пам’ятати так зване “золоте правило” ведення ділової кореспонденції: ввічливість, коректність, аргументованість.

Основними правилами мовного етикету в писемному мовленні є такі:

1. Розпочинати лист слід із звертання, яке є загальноприйнятою формою ввічливості, при цьому потрібно використовувати офіційні форми звертань, наприклад: Шановний Іване Андрійовичу! Шановна пані Ясинська! Високоповажний Міністре! Шановний пане директоре!

2. Займенники Ви, Ваш і под. треба писати з великої літери як вияв поваги до адресата.

3. У початковій фразі варто ввічливо висловити — залежно від ситуації — подяку, підтвердження, прохання, посилання на попередній лист, розмову, зустріч тощо, наприклад: Ми щиро вдячні Вам за те, що... Із вдячністю підтверджуємо отримання Вашого листа... У відповідь на Ваш запит повідомляємо... Звертаємося до Вас із проханням...

4. Невдоволення та відмову потрібно також висловлювати ввічливо і коректно, наприклад: Вибачте, але ми змушені нагадати Вам про необхідність оплатити рахунок за... . Гадаємо, що це лише непорозуміння.

5. Щоб пом’якшити тон листування, слід активні форми дієслова замінити пасивними, увести вставні слова, пор.: Ви досі не висловили пропозицій щодо нашого спільного проекту. — Пропозиції щодо нашого спільного проекту Вами досі не висловлено. За такі результати праці Ви не можете отримати премії. — На жаль, за такі результати праці Ви не можете отримати премії.

6. У завершальному реченні можна повторити подяку, ще раз перепросити, висловити запевнення чи сподівання, наприклад: Дозвольте ще раз подякувати Вам... Ще раз перепрошуємо за цю прикру помилку. Запевняємо, що ми зробимо все можливе для вчасного завершення... Сподіваємося на плідну і взаємовигідну співпрацю.

7. Закінчувати лист слід прощальною фразою на зразок: З повагою... Із вдячністю і пошаною... З найкращими побажаннями...

8. Постскриптум (РS, приписка) наприкінці листа можливий лише за умови, що після його написання сталася подія, про яку неодмінно треба повідомити. Після постскриптуму знову потрібно поставити дату і підпис.

До мовного етикету належать соціально-мовні символи етикетного рівня. Наприклад, етикетні формули заперечення (заперечення і ствердження), згоди, запитання, що використовують у певних соціально-культурних групах.

Найуживанішими звертальними виразами є такі: пані, пане, панове, добродію, добродійко, добродії, товаришу, товариство, друже, колего або називання на ім'я чи ім'я по батькові тощо.

Прикметники вельмишановний, високоповажний, високодостойний, що використовують разом із звертаннями, надають спілкуванню піднесеної тональності.

Часто вживаними у мовленнєвій практиці є формули прохання, зумовлені різноманітними комунікативними ситуаціями. Центральними серед них є ключові лексеми просьба, прохання, просити або конструкції з ними. Іноді офіційне прохання передають за допомогою питальних форм: «Чи не будете ласкаві?; «Чи не могли б зробити послугу?» тощо.

З етикетних формул подяки найчастіше використовують лексеми дякувати, дякую, подяка, вдячні, вдячний (а), які є характерними для багатьох слов'янських мов. Вдячність можна передавати не лише лексемами на позначення подяки, а й поєднанням їх із прикметниками та прислівниками (дуже, щиро) або за допомогою наказових конструкцій: прийміть щиру подяку тощо.

Для висловлення прохання вибачити українці вживають лексеми вибачте, вибачайте, пробачте й слова прости, простіть. В офіційно-діловому стилі активно послуговуються словами вибачте та пробачте. Від етикетної формули прощання залежить перспектива подальшого спілкування: наскільки скоро відбудеться зустріч чи як скоро відновиться спілкування тощо. Нейтральною формулою прощання є загальновживане до побачення. Семантика цього виразу вказує на те, що співрозмовники ще зустрінуться (без точної вказівки на час і місце зустрічі). Існують варіанти усталеної формули, які уточнюють приблизний час майбутнього побачення, а іноді й місце. Під час офіційного спілкування прощальними виразами на зразок прощай чи прощавай не послуговуються, що зумовлено специфікою стилю.

Мовленнєвий етикет – реалізація мовного етикету в конкретних актах спілкування, вибір мовних засобів вираження. Мовленнєвий етикет – поняття ширше, ніж мовний етикет і має індивідуальний характер. Мовець вибирає із системи словесних формул найбільш потрібну, зважаючи на її цінність. Якщо ми під час розповіді надуживаємо професіоналізмами, термінами і нас не розуміють слухачі, то це порушення мовленнєвого етикету, а не мовного.

2. С л у ж б о в и й л и с т – це довідково-інформаційний документ, за допомогою якого відбувається спілкування між установами та особами.

За функціональними ознаками службові листи поділяються на два типи:

1) листи, що потребують відповіді (листи-запити, листи-прохання, листи-пропозиції, листи-звернення листи-вимоги);

2) листи, що не потребують відповіді (листи-відповіді, листи-попередження, листи-нагадування, листи-підтвердження, листи-відмови, листи-розпорядження, гарантійні, інформаційні, комерційні листи).

За кількістю адресатів листи бувають звичайні, циркулярні (адресовані кільком адресатам з однієї вищої інстанції), колективні (від кількох адресатів до однієї вищої інстанції).

ЗРАЗКИ:

Київський хлібокомбінат №1