Заняття № 3 План

1. Пароніми у фаховому мовленні.

2. Доручення.

3. Характеристика.

4. Вживання апострофа.

Теоретичний блок

1. П а р о н і м и — слова, фразеологічні одиниці й синтаксичні конструкції, що при повній або частковій семантичній відмінності подібні за формою, тобто це близькозвучні слова.

Серед слів нашої мови є досить багато таких, які мають однаковий корінь, а різняться лише суфіксом, кількома літерами в закінченні, префіксом, наявністю чи відсутністю частки -ся та ін. При читанні тексту з такими словами труднощів, як правило, не виникає, бо словесне оточення допомагає уточнити, конкретизувати значення цього – загалом знайомого – слова. Порівняйте: Розвиток капіталізму в Росії зумовив виникнення нового класу – пролетаріату; це було обумовлено спеціальним пунктом угоди. Підкреслені слова за звучанням дуже мало різняться (лише префіксами); проте в наведених реченнях вони чітко розмежовуються за значенням; зумовлювати – бути причиною чогось (створювати передумови для виникнення чогось); обумовлювати – обмежувати якоюсь умовою, застереженням.

Може скластися враження, що й труднощів тут ніяких немає. Проте коли писати доводиться самому, тоді ці сумніви стають докучливою реальністю. Наприклад: Цей науковий і навчальний заклад був заснований (чи оснований?) у 1921 р. Наша країна проводить політику миру, основану (чи засновану?) на співдружності. За допомогою словників встановлюємо: оснований – той, що базується на чомусь; заснований – створений, розпочатий.

Явище паронімії – це досить велика небезпека. Уникнути її можна лише тоді, коли людина свідома цієї небезпеки і завжди, відчуваючи її, перевіряє себе за словником.

Найчастіше в ділових паперах трапляються такі пароніми:

◊ Виборний – виборна агітація, виборна посада, виборність і звітність правлінь тощо;

Виборчий – виборча кампанія, виборчий бюлетень, загальне виборче право тощо;

◊ Виключно – лише, тільки (...виключно для членів правління...);

Винятково – дуже, особливо, надзвичайно (це питання має винятково важливе значення) ;

◊ Громадський – від “громада”; не державний, не службовий, добровільний (громадські інтереси, громадські організації, громадські доручення);

Громадянський – від “громадянин”; такий, що має стосунок до людини як громадянина (громадянські права, громадянська війна, громадянська свідомість);

◊ Дільниця – адміністративно самостійний об’єкт або виробничий вузол на будівництві, шахті, залізниці (виборча дільниця);

Ділянка – частина поверхні, площі чогось (дослідна ділянка, ділянка фронту);

◊ Додержувати – виконувати щось точно, забезпечувати наявність чогось (додержувати тиші, порядку, дисципліни);

Додержуватися – бути прихильником якоїсь думки, поглядів, переконань; керуватися ними в своїх діях (додержуватися поглядів, ідей, класифікації);

◊ Особистий – такий, що стосується окремої людини, її долі, почуттів, переживань (особистий підпис, особиста симпатія; особисте життя);

Особовий – найчастіше у словосполученнях: особова справа (документ про об’єктивні дані людини, який зберігається в установі), особовий склад (людський склад військових з’єднань, навчальних закладів тощо);

◊ Показник – наочне вираження чогось (у цифрах, графічно); у переносному значенні – те, з чого можна судити про розвиток і перекбіг певного явища (економічний показник, показник можливостей);

Покажчик – напис, стрілка та ін., що вказують на щось: Довідник (дивись покажчик на останній сторінці звіту);

Через подібність пароніми можуть сплутувати в мовленні або спеціально обігравати зі стилістичною метою.

Розрізняють пароніми різнокореневі (абонент — абонемент, степінь — ступінь, компанія — кампанія) та спільнокореневі (людський — людний, дружний — дружній). Спільнокореневі пароніми відрізняються префіксами, суфіксами, закінченнями (професійний — професіональний, нагода — пригода, вдача — удача, ефективний — ефектний, фамільний — фамільярний, дефективний — дефектний).

В офіційно-діловому мовленні виокремлюють пароніми, що об'єднані антонімічними зв'язками, наприклад: персона ґрата — персона нон ґрата (особа, кандидатуру якої на посаду дипломатичного представника схвалює уряд країни, у якій її мають акредитувати; особа, кандидатура якої на посаду дипломатичного представника викликає заперечення уряду держави перебування).

Перевірити значення паронімів можна за тлумачним словником, спеціальним словником паронімів, а також за довідниками з культури української мови.

2. Д о р у ч е н н я – письмове повноваження, яке видається установою, організацією, підприємством або окремою особою іншій особі для офіційного пред’явлення при здійсненні юридичних дій, одержанні грошей чи матеріальних цінностей.

Доручення буває особисте і службове.

Особисті доручення найчастіше складаються на одержання грошей. Підпис довірителя має бути завірений керівником установи, організації чи підприємства, де він навчається або працює.

ЗРАЗОК: