Пояснювальна записка

Я, Бутейко Віктор Ігорович, не з’явився на іспит з курсу „Основи теорії масової комунікації” 17 квітня цього року через хворобу.

Довідка №13-21/45, видана лікарем-терапевтом студентської поліклініки Виноградським Л.Л. 17.04.2011, додається.

19.04.2011 (підпис)

4. П р а в о п и с р о с і й с ь к и х п р і з в и щ

рос. е → укр.е

1. Після приголосних: Лермонтов, Александров.

2. У суфіксах -ев-, -еєв- після шиплячих, р і ц: Писарев, Плещеєв, Муромцев.

рос. е → укр. є

1. На початку слів: Єгоров, Єршов.

2. У суфіксах -єв-, єєв- після приголосних, крім шиплячих, р, ц: Ломтєв, Гордєєв.

3. Якщо в українській мові є споріднене слово з постійним і: (лес – ліс, песок – пісок): Столєтов (бо літо), Твердохлєбов (бо хліб).

4. Після м`якого знака, апострофа, голосного звука: Терентьєв, Аляб’єв, Вересаєв.

рос. ё → укр. йо

1. На початку слова; після голосних; після б, п, в, м, ф, коли ё = [й + о]: Йолкін, Бугайов, Соловйов.

рос. ё → укр. ьо

1. У середині слова, після приголосних, коли ё = [м`якість приголосного + о]: Верьовкін, Корольов.

рос. ё → укр. о

1. Під наголосом після ч, ш, щ: Пугачова, Хрущов, Меншов.

рос. ё → укр. е

1. В іменах (і похідних від них прізвищах), спільних для української та російської мов: Артемов, Федоров, Семенов.

рос. и → укр. и

1. Після дж, ж, ч, ш, щ, ц: Шишкін, Гущин, Чичиков.

2. У прізвищах, утворених від імен, загальних назв, спільних для української та російської мов: Борисов, Мишкін, Данилов, Писарев.

3. У префіксі при-: Привалов, Пришвін.

4. У суфіксах -ик-, -ич-, -иц-, -ищ-: Гнідич, Голик, Радищев, Палицин.

рос. и → укр. і

1. На початку слова, всередині після приголосних (крім шиплячих і ц): Ісаєв, Пушкін, Гагарін, Мічурін.

рос. и → укр. ї

1.Після голосного, після м’якого знака, після апострофа: Воїнов, Гур`їн, Ільїн.

Ч о л о в і ч і і м е н а п о б а т ь к о в і творяться додаванням суфікса -ович: Михайло – Михайлович, Василь – Васильович, Віталій – Віталійович.

Але: Лука – Лукич і (Лукович), Сава – Савич (і Савович), Кузьма – Кузьмич (і Кузьмович), Хома – Хомич (і Хомович), Яків – Якович, Ілля – Ілліч.

Григорій – Григорович, Микола – Миколайович (і рідко Миколович).

Ж і н о ч і і м е н а п о б а т ь к о в і творяться додаванням суфікса –івн(а): Михайло – Михайлівна, Сергій – Сергіївна (Сергій + -івна →[ й + і] = ї), Георгій – Георгіївна, Василь – Василівна.

Але: Яків – Яківна, Григорій – Григорівна, Микола – Миколаївна (і рідко Миколівна).

!!! Серед прізвищ, жіночих і чоловічих, є такі, які за характером кінцевого приголосного випадають з відмінкової системи іменників чоловічого і жіночого роду. Наприклад: Півторадні, Ле, Леле, Куїнджі, Ге.

!!! Жіночі прізвища на -о, та приголосний в українській мові не змінюються за відмінками: Білаш Катерина – Білаш Катерини – Білаш Катерині і т.д., Коваленко Інга – Коваленко Інги – Коваленко Інзі і т.д. (пор.: Білаш Іван – Білаша Івана – Білашу Івану і Коваленко Артем – Коваленка Артема – Коваленку Артему і т.п.), Кравець Ніна, Шевчук Людмила. Рядно Марія, Пансо Тетяна, Гай Людмила. Гордій Галина.

У прізвищах типу Муха, Солоха, Мишуга, Осика, Чайка, як і в загальних назвах цього типу, обов'язковим є чергування приголосних (Муха - Мусі, Солоха - Солосі, Осика - Осиці). У документах ці прізвища слід намагатися ставити у вихідній формі (доцент Муха І.П.).

Якщо чоловіче прізвище збігається з назвою професії, то виникає потреба розрізняти їх: у загальній назві при відмінюванні відбувається перестановка голосного (швець - шевця, жнець - женця); у прізвищах такої перестановки немає: Швець – Швеця – Швецем, Жнець – Жнеця – Жнецем.

Переважна більшість прізвищ зберігає типове для загальних назв чергування 0, Е з І та з нулем звука: Макогін - Макогона, Корінь - Кореня, Бурячок - Бурячка, Кравець - Кравця. Проте цілий ряд прізвищ відмінюється із збереженням І: Кисіль - Кисіля, Куліш - Куліша, Сокіл - Сокіла, хоча в загальних назвах ми маємо киселя, кулеша та ін.