
Прості листки
Прості листки мають одну листкову пластинку на черешку, їх поділяють на два типи: з нерозчленованою і розчленованою пластинкою.
До листків з нерозчленованою листковою пластинкою належать округлі, яйцеподібні, оберненояйцеподібні, овальні або еліптичні, довгасті, ланцетні, оберненоланцетні, лопатеві, ромбічні, серцеподібні, ниркоподібні, стрілоподібні, списоподібні, ліроподібні, лінійні, голчасті(мал. 50).
За обрисом країв листкової пластинки листки бувають: цілокраї — відсутні виїмки, городчасті — коли виїмки округлі, зубчасті — краї пластинки гостротрикутні, пилчасті — виступи гострі і косокутні, зарубчасті — виїмки гострі, а виступи округлі, виїмчасті, звивисті тощо.
Мал. 50. Форми листкових пластинок:
1 — округла; 2 — овальна; 3 — довгаста; 4 — лінійна; 5 — яйцеподібна; 6 — ланцетна; 7 — оберненояйцеподібна; 8 — оберненоланцетна
Форма верхівки листка буває гострою, загостреною, тупою, гострокінцевою, виїмчастою.
Основа листка буває округла, клиноподібна, серцеподібна, ниркоподібна, стрілоподібна, списоподібна.
Листки з розчленованою листковою пластинкою залежно від глибини розчленування поділяють на: лопатеві, в яких вирізи доходять до 1/3 —1/4 листкової пластинки; роздільні з глибиною вирізів понад чверть; розсічені — майже з повністю розчленованою пластинкою, що доходить до центральної жилки чи основи листка.
За типом розчленування листки поділяють на трійчасті, пальчасті, перисті.
Трійчасті листки поділяють на трійчастолопатеві, трійчастороздільні та трійчасторозсічені.
Пальчасті — на пальчастолопатеві, пальчастороздільні, пальчасторозсічені.
Перисті — на перистолопатеві, перистороздільні, перисторозсічені.
Складні листки
Складні листки (мал. 51; див. уклейку) мають кілька листкових пластинок, які прикріплюються своїми черешками до загального черешка — рахіса.
За розташуванням листків на рахісі складні листки поділяють на трійчастоскладні, пальчастоскладні і перистоскладні.
У трійчастоскладних три листки прикріплюються до верхівки одного черешка (конюшина).
У пальчастоскладних листки прикріплюються також до верхівки рахіса і розміщуються радіально в одній площині, як пальці на руках (гіркокаштан).
До перистоскладних належать: а) непарноперистоскладні, в яких на верхівці є непарний листок (горобина); б) парноперистоскладні (касія).
Зустрічаються листки і складнішої будови, коли частки або листки в свою чергу розчленовуються далі, утворюючи на бічних жилках частки і листки другого, третього порядку тощо.
Жилкування листків
Жилки — це судинно-волокнисті пучки листка, які рельєфно виступають із нижнього боку і виконують провідну та механічну функції.
За характером галуження розрізняють кілька типів жилкування (мал. 52; див. уклейку).
В однодольних поширене паралельне і дугове жилкування. При паралельному — жилки розташовані вздовж листка паралельно (злакові). При дуговому — жилки розташовані дужкоподібно, внизу і зверху листка вони зближуються (конвалія, тюльпан). Як виняток дугове жилкування зустрічається серед дводольних (подорожник). Для дводольних характерніше пальчасте і перисте жилкування. При пальчастому — кілька жилок відходять від черешка і мають приблизно однакову товщину, а потім галузяться на тонші. При перистому виділяється центральна жилка, від якої відходять бічні тонші. За дуже розвиненої мережі дрібних часток жилкуванню дали назву сітчастого (кропива, шавлія, наперстянка пурпурова).
Дихотомічне жилкування представлене вилчастимрозгалуженням жилок (деякі папороті, гінкго).