
- •Кліматичні ресурси України План
- •Основні кліматотворні чинники
- •Енергетичні кліматичні ресурси
- •Прогноз погоди
- •Основні кліматотворні чинники
- •2. Загальні риси клімату
- •3. Типи повітряних мас
- •4. Розподіл температур повітря і опадів на території України
- •5. Основні кліматичні показники
- •6. Несприятливі погодні явища
- •7. Енергетичні кліматичні ресурси
- •8. Прогноз погоди
6. Несприятливі погодні явища
Більше 50 % території України охоплюється посухами, які бувають один раз на 10—12 років, особливо в південно-східних і південних районах. За останні 50 років посухи в Україні траплялися через 3—4 роки. Суховії (сухі та спекотні вітри, коли відносна вологість повітря менше 30 %, а температура повітря вища +25 °С) спостерігаються в Україні переважно при антициклональній погоді в теплий період. Значна кількість днів із суховіями (15—25 днів) припадає на Херсонську, Миколаївську і Дніпропетровську області, Степовий Крим, східні райони Луганської і Донецької областей.
На території України в середньому за рік буває 10—25 діб із сильними вітрами (швидкість більше 25 м/с). Сильними вітрами зумовлюються пилові (чорні бурі), що виникають при посушливій погоді, коли швидкості вітру збільшуються й переносять пилуваті й піщані частки ґрунтів, ступінь зволоження яких низький (в шарі 0—25 см ґрунту вміст вологи становить 10—25 мм). Найбільше число днів з пиловими бурями буває в степовій зоні (25— 40 днів), виникають вони з березня по вересень. Перенесення снігу сильним вітром зумовлює хуртовини. Найчастіше вони бувають на північному сході України (20—25 днів щорічно), а в напрямку на захід кількість днів з хуртовинами зменшується до 4—5.
У поширенні гроз на території України спостерігаються такі особливості:
1) на її рівнинній частині в середньому за рік буває 25—30 днів з грозами;
2) менше їх на Азово-Чорноморському узбережжі, при долинах великих річок і водосховищах;
3) грози спостерігаються з квітня по вересень, найбільше їх буває в червні — липні, однак в степовій зоні, Кримських горах їх максимум припадає на червень, а в зоні мішаних лісів, лісостепу. Донецькій височині, Українських Карпатах — на липень.
Випадіння граду в Україні пов'язано з проходженням атмосферних фронтів. Найчастіше град випадає в Українських Карпатах і Кримських горах (4—6 днів у середньому за рік). На решті території середня річна кількість днів з фалом становить 1—2 дні. Влітку спостерігаються тумани, найгустіші вони 0 4—6 годині, розсіюються між 6 і 10 годиною, поновлюються о 18—20 годині. В Українських Карпатах, Кримських горах, на Донецькій, Приазовській, Перед карпатській, Волинській, Подільській, Придніпровській височинах — протягом року фіксується від 60 до 100 днів з туманом.
У холодний період року в Україні спостерігається ожеледиця. З жовтня по березень буває від одного до десяти днів з ожеледицею. Найбільше (30—40 днів щорічно) це явище спостерігається на Приазовській і Донецькій, Придніпровській, Подільській височинах, Кримських горах. На більшій частині території України спостерігається від 10 до 20 днів з памороззю. Вона утворюється з листопада по березень. Стихійні метеорологічні явища є складовою несприятливих для господарювання природних процесів, які розглядаються далі.
7. Енергетичні кліматичні ресурси
Енергетичні ресурси клімату України представлені сонячною радіацією, вітровою енергією. Ці види енергії є екологічно чистими. Агрокліматичні ресурси рівнинної частини республіки достатні для визрівання основних сільськогосподарських культур: річні суми температур із середньодобовими більше 10 °С становлять 2400—3600 °С (табл. 5). Для сільськогосподарського виробництва важливим є саме період зі стійкими середньодобовими температурами повітря +10, + 15°С. З переходом температури через+10 °С восени закінчується вегетація основних теплолюбних культур. Тривалість періоду з температурою вище +15 °С характеризує умови їх інтенсивної вегетації (табл. 6).
В Україні функціонує Гідрометеорологічна служба, яка щоденно передає прогнози погоди" попереджує про можливі сприятливі чи несприятливі наслідки передбачуваних погодних умов. Для прогнозування погоди складаються синоптичні карти, на яких відображають положення атмосферних фронтів, напрям зміщення циклонів і антициклонів, визначають вірогідний напрям їх розвитку на найближчі день, два, три, можливості настання ясної чи хмарної погоди, випадання опадів, зміни температур.
Таблиця 5. Суми середньодобових температур повітря, що перевищують +10°С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)
ПТК |
Мішані ліси |
Лісостеп |
Степ |
Українські Карпати |
Південний берег Криму |
Сума температур, °С |
2400-2600 |
2410-2900 |
2910-3500 |
1700-3300 |
3700-3900 |
Таблиця 6. Суми середньодобових температур повітря, що перевищують +15 °С, у різних природно-територіальних комплексах (ПТК)
ПТК |
Мішані ліси |
Лісостеп |
Степ |
Українські Карпати |
Південний берег Криму |
Сума температур, °С |
1600- 2100 |
2200-2500 |
2600-3000 |
500-2600 |
2900-3200 |
Вісь Воєйкова — цікаво знати
Це так звана Велика вісь Євразійського материка, що являє собою смугу високого атмосферного тиску. Вона приблизно вздовж 50° пн. ш. перетинає Євразію від озера Байкал до Карпатських гір, прямує через південь Франції до Піренейського півострова. Над територією України вісь високого атмосферного тиску простежується з північного сходу по лінії Луганськ — Дніпропетровськ — Балта. В зимовий період ця вісь існує за рахунок добре виражених гребенів Сибірського та Азорського антициклонів. Улітку їхній вплив зменшується, вісь існує за рахунок відрога Азорського антициклону. Вона є своєрідним клімато-розділом. На північ від осі високого атмосферного тиску переважають вітри західного напрямку, на південь від неї — східного. Названо вісь на честь кліматолога і географа, мандрівника О. Воєйкова (1842—1916), який обґрунтував її існування, досліджуючи клімати земної кулі.