Напрями роботи юридичної служби малого підприємства

У своїй діяльності юридична служба підприємства керується всією законодавчою базою, що має відношення до сфери діяльності підприємства. Стосовно організації самої правової роботи на підприємстві та методики її ведення, то тут провідну роль відіграють рекомендації та роз’яснення Міністерства юстиції України. Наприклад, рекомендації Мін’юсту №2 від 15 січня 1996 р. «Про порядок ведення претензійної та позовної роботи на підприємстві, в установі, організації», де досить детально викладено цінну інформацію (особливо для початківців) щодо того, яким чином треба вести претензійно-позовну роботу. Цими рекомендаціями запропоновано також 4 форми реєстрів, пов’язаних із виставленням претензій та поданням позовів. Ураховуючи, що претензійно-позовна робота є чи не основною роботою юрисконсульта на багатьох підприємствах, зокрема малих, переоцінити такі рекомендації Мін’юсту важко.

Не стоять осторонь і підпорядковані Мін’юсту обласні управління юстиції. Їх відділи правової роботи в межах своїх повноважень надають юрисконсультам підприємств методичну та іншу допомогу в організації правової роботи на підприємстві. Щомісячно проводяться безкоштовні семінарські заняття за участю у них суддів господарського та апеляційного судів та інших спеціалістів з актуальних питань права. Щоправда, обласне управління юстиції більше уваги надає великим промисловим підприємствам та державним установам. Та ніхто не забороняє брати участь у таких навчальних семінарах юрисконсультам малих комерційних підприємств. Відвідування їх є справою добровільною, але дуже корисною.

Так, спеціалісти обласного управління юстиції здійснюють і перевірку стану правового забезпечення діяльності підприємств (знову ж таки, насамперед, державних та великих промислових). Метою таких перевірок є не накладення штрафних санкцій, а надання методичної допомоги юрисконсультам. Ось приблизний план таких перевірок:

1. Організація правового забезпечення діяльності (наявність юридичної служби, правовий акт, що регламентує її діяльність, планування роботи).

2. Стан обліку та систематизація чинного законодавства, кодифікація законодавства.

3. Локальні нормативні акти підприємства, що стосуються забезпечення дотримання законності в господарських відносинах.

4. Стан претензійно-позовної роботи.

5. Організація договірної роботи (облік, оформлення, візування, контроль виконання договорів).

6. Стан дотримання законодавства про працю. Ознайомлення з наказами щодо основної діяльності та особового складу.

7. Участь юридичної служби у правовому забезпеченні збереження власності, розробці заходів із боротьби з розкраданням і нестачами.

8. Стан дотримання законодавства про мови та про звернення громадян.

9. Правове виховання та юридичний всеобуч.

Як видно, з-поміж блоків питань, що перевіряються працівниками управління юстиції, можна виділити питання, які стосуються видання локальних актів – наказів підприємства як з основної діяльності, так і з особового складу. Зазначене Положення передбачає роботу юридичної служби з перевірки відповідності законодавству проектів наказів, їх візування та участь у їх підготовці. Прийняття актів правового характеру, зокрема наказів, без попередньої перевірки юридичною службою не допускається. Щодо роботи юрисконсульта малого підприємства з цього приводу, то треба зазначити, що майже всі тексти наказів юрисконсульт не тільки перевіряє на відповідність законодавству, а й сам складає їх відповідно до законодавства. І тут знадобляться не тільки правові знання, а й знання українського діловодства і правил оформлення документів. Причому це стосується як наказів з основної діяльності, так і з особового складу. Щоправда, інколи кадрові накази може складати секретар, але він виконує суто роботу з кадрового діловодства. Юрисконсульт у зв’язку з відсутністю відділу кадрів займається кадровими питаннями, так би мовити, з правового погляду.

Загалом знання трудового права в юрисконсульта малого підприємства мають бути досить ґрунтовними, позаяк, як вже наголошувалося, кадрова служба зазвичай відсутня і весь тягар дотримання на підприємстві законодавства про працю лягає саме на юрисконсульта, починаючи з правильно оформленої трудової книжки до участі в судовому процесі щодо порушених трудових прав.

Зазначене Положення одним із напрямів діяльності юридичної служби визначає і роботу, пов’язану із підвищенням рівня правових знань працівників підприємства, інформуванням про законодавство, роз’ясненням існуючої практики його застосування. Особливу увагу тут слід надавати інформуванню про законодавство керівництва. Причому це стосується як інформування про законодавчу базу, що регулює галузь економіки, до якої відноситься підприємство, так і інформування про новини законодавства за певний період. Найоптимальніше – за тиждень. Інформувати про новини законодавства доцільніше у письмовому вигляді: наприклад, щоп’ятниці подавати керівництву письмовий звіт на 1-3 сторінки про прийняті за поточний тиждень нормативно-правові акти з короткою анотацією до кожного. Таку інформацію для звіту можна брати з періодики, яку виписує підприємство, а також з сервера Верховної Ради України (розділ «Законодавство»). Інформація з сервера вигідна тим, що вона щоденно обновлюється, і документи оперативно подаються вже у кодифікованому вигляді.

Окремо слід сказати про роботу юрисконсульта на малих підприємствах, створених у формі акціонерних товариств. Всі акціонерні товариства, незалежно від кількості працівників, мають додатковий контролюючий орган – Державну комісію з цінних паперів і фондового ринку та додаткові нормативні акти, яких слід дотримуватись (ЗУ «Про акціонерне товариство» та «Про цінні папери і фондову біржу»). Всі акціонерні товариства проводять щорічні загальні збори акціонерів за регламентованою процедурою та подають до вказаної комісії щорічні звіти. Крім того, в акціонерних товариствах час від часу можуть виникати спори між акціонерами і самим товариством, які іноді доходять до суду. Всіма цими питаннями повинен хтось опікуватися на підприємстві. І якщо на великих підприємствах – акціонерних товариствах для цього створюється відповідний відділ корпоративного управління чи встановлюється посада корпоративного секретаря, то на малих підприємствах ці структури, як правило, відсутні. На них питаннями корпоративного права займаються юрисконсульти. А оскільки перевірки дотримання корпоративного законодавства комісією є регулярними, а їх штрафні санкції досить значними, то знання юрисконсультом корпоративного права має не менше значення, ніж знання податкового права. Це є ще однією особливістю роботи юрисконсультів частини малих підприємств, створених у формі акціонерних товариств.

Підсумовуючи, зазначимо, що обсяг роботи юридичної служби будь-якого підприємства досить значний і різноплановий. Та малі підприємства є категорією підприємств, де значення юридичної служби (юрисконсульта) набуває особливого характеру, пов’язаному, по-перше, з тим, що всією правовою роботою відає одна людина, а по-друге, з певною універсальністю її роботи і відсутністю спеціалізації за окремими ділянками роботи. Це слід ураховувати як правнику, котрий починає працювати юрисконсультом малого підприємства, так і роботодавцю, який приймає на роботу цього правника.