Практичні завдання

Завдання 1.

Торговельна фірма має наміри імпортувати товар. Власник фірми розраховує продавати товар на внутрішньому ринку своєї країни за ціною 110 грн. за 1 шт., що забезпечить йому 25% прибутку у виручці від реалізації товару. У витрати, що пов’язані з імпортом товару будуть входити:

а) доставка до митного кордону – 8 грн. за одиницю товару;

б) мито – 15 % від суми митної вартості (ціна покупки товару + витрати на транспортування до митного кордону) ;

в) транспортування від митного кордону до складу – 5 грн. за одиницю товару;

г)витрати на реалізацію товару на внутрішньому ринку – 5% від ціни продажу на внутрішньому ринку.

Визначити найвищу ціну, яку власник торгівельної фірми міг би заплатити іноземному постачальнику за одиницю товару.

Завдання 2.

Фірма у лютому минулого року отримала завдання на виготовлення і поставку обладнання у березні поточного року. В середньому на базисний місяць окремі складові ціни готової продукції становили: вартість матеріалів – 38%, вартість робочої сили – 33%. Питома вага незмінної частини ціни (прибуток, амортизація, накладні витрати) – 29 %. Базова ціна зафіксована на рівні 850 тис. дол. США. Відсотки зміни цін на матеріали, що використовуються для виготовлення продукції на періоди їх закупівлі виробником обладнання і встановлення базової ціни склали відповідно 112,3 і 104,6. Відсотки зміни заробітної плати – 114,1 і 109,7. Визначити кінцеву ціну на дату виконання контракту. Який відсоток приросту базової ціни ?

Методика рішення [20, с.172-173]

Структура базисної ціни - це відсоткова частка у ній постійних витрат (прибуток, накладні витрати, амортизаційні відрахування тощо) та змінних витрат на сировину, матеріали, оплату праці. Саме останні і визначають змінність ціни, тому що із зміною цін на сировину, податкової політики держави, рівня оплати праці у галузі і будуть пов'язані додаткові витрати на виконання даного контракту. Структура базисної ціни має такий вигляд:

де - базисна ціна;

А – коефіцієнт гальмування, тобто незмінна частка у змінній частині ціни; цей коефіцієнт відбиває частину вартості основних засобів, яка переноситься на вартість готової продукції, запланований прибуток, тощо;

В – частка у ціні витрат на заробітну плату;

Д - частка у ціні витрат на сировину та матеріали.

Якщо у вартості продукції суттєву частку становлять витрати на паливо або інші компоненти, то змінна частина наведеної формули може бути розширена на необхідну кількість складових елементів. При цьому сума усіх часток цих елементів повинна завжди дорівнювати одиниці (або 100%).

На дату поставки товару покупцю остаточна величина змінної ціни буде становити суму таких складових:

де - індекси заробітної плати у галузі, яка випускає дану продукцію, відповідно на періоди розрахунку ціни та встановлення базової ціни;

- індекси цін на матеріали, які використовуються для виготовлення даної продукції, відповідно на періоди їх закупівлі постачальником та встановлення базової ціни.

Весь період від вручення оферти до поставки товару покупцю незмінна частина ціни зберігає свою величину.

Змінна частина ціни В, яка є часткою вартості матеріалів, змінюється до їх закупки виробником товару. Індекс Р, береться на дату закупівлі сировини, якою вважається час закінчення проектування та початок виготовлення. Періодом зміни змінної частини ціни й, яка є часткою заробітної плати, прийнято вважати час від початку змінності до закінчення 2/3 часу, передбаченого контрактом на виготовлення експортної продукції. Індекс М береться після закінчення 2/3 часу,коли найбільш інтенсивно використовується робоча сила, зайнята виготовленням товару та доведенням його до вимог покупця.

Завдання 3. Методика зведення цін [20, с.87-96]

Використовуючи методику зведення цін та вихідні дані таблиці 2.8, скласти конкурентний лист у формі таблиці 2.7.

Методичні та вихідні матеріали для виконання завдання

1. Зведення цін за строками здійснюється за простою формулою ковзання:

C_пл = C_t*J_пл / J_t , де

С_пл – ціна на плановий рік укладання контракту;

С_t – ціна конкурентного матеріалу у рік t у єдиній валюті;

J_пл - індекс ціни року укладання контракту;

J_t - індекс ціни року конкурентного матеріалу.

2. При розрахунку поправки по базисних умовах поставок ( поправка К ) необхідно виходити з того що:

• вартість фрахту та страхування електронавантажувачів становить: між портами України та Західної Європи – 3-5 %; між портами України та Америки, Японії – 6 -8 %; територією України – 2 %;

• хоча ціни на умовах FOB і DAF можуть не співпадати, для спрощення розрахунку у прикладі вони приймаються однаковими;

• ціна EXW збільшується на 5 % - на вартість пакування, маркування та транспортування до порту в Японії.

3. При визначені поправки по кількості ( К₃ ) з ціни SMT – 250 та SK – 551 через обмежений обсяг замовлення необхідно зняти по першому та другому факторах:

1) SMT – 250 - 1 % та 5 %; 2) SK – 551 – 2 % та 15 % відповідно.

4. Поправка на торг ( К₄ ). Для SMT – 250 знижка дорівнює нулю, оскільки джерелом інформації є контракт (уторовування уже здійснено і ціна залишається без змін). Для DR-80K знижка прийнята у розмірі 10 %, а для SK – 551 – 50 %.

5. Поправка на технічні гарантії ( К₅ ). DR-80K має більш тривалий строк гарантії порівняно з ЕН – 250, що має бути враховано у ціні. Ця ціна має бути зменшена на додаткові затрати по гарантії, що дорівнюють 6 %. Ціна SK – 551 через коротку гарантію має бути збільшена на 8 %.

6. Поправка на комплектацію ( С_кк ). ЕН – 200 буде поставлятися без зарядного пристрою та батареї. У конкурентних матеріалах передбачена поставка у комплекті, тому ціни їх мають бути зменшені на вартість цих комплектуючих відповідно – на 9,3 % та 6,2 % від ціни комплектного електронавантажувача SMT – 250, DR – 80K, SK-551, відповідно.

7. Поправка за технічними параметрами ( К_т). Параметри електронавантажувачів з конкурентних матеріалів порівнюються з оцінюваним електронавантажувачем за формулою:

P_і = (n_оц - n_пор ) / n_оц , де

N_оц – параметр оцінюваного навантажувача; n_пор – параметр навантажувача в конкурентних матеріалах. Величина поправки (К_і ) розраховується за формулою К_і = 1 + Р. Сумарні поправки за технічними параметрами дорівнюють добутку поправок усіх і-тих параметрів.