
- •1. «Неолітична Революція»
- •2. Б. Хмельницький.
- •3. Битва під Берестечком. Білоцерківський мирний договір 1651 р.
- •4. (5). Брестська церковна унія і наступ католицизму
- •6. Взаємини козацької держави із Московією. Переяславська рада і березневі статті.
- •7. Данило Галицький.
- •8. Загарбання українських земель Литвою і Польщею.
- •9. Залізний вік в історії України. Кіммерійці, скіфи, сармати, анти.
- •10.Зародження козацтва. Запорізька Січ
- •11. Звичаєве право. Руська Правда.
- •18. Мезоліт на території України
- •12 (13).Зовнішня політика Київської Русі.
- •14.Козацтво на початку хуіі ст.. Морські походи
- •15.Культура Киiвської Русі
- •17.Люблінська унія та її наслідки для України
- •19. Мідний та бронзовий вік. Пам’ятки трипільської культури.
- •22. Основні етапи визвольної боротьби укр.. Народу сер. XVII ст..
- •20. Монголо-татарське нашестя і боротьба проти нього.
- •21. Наслідки і значення Національної революції та Визвольної війни.
- •23. П.Сагайдачний
- •25 (26) Піднесення української культури в XVI – XVII ст.
- •24. Періодизація і характеристика основних етапів історії України. Джерела її вивчення
- •28 Повстання
- •29 Події 1649 р. Зборівський мир.
- •30. Політичне становище українських земель у складі Польщі і Литви ( XIV – XVI ст)
- •31. Початок визвольної боротьби укр. Народу та перші перемоги козаків 1648 р
- •32 Предмет і завдання курсу “ Історія України ”, його місце і роль в університетській системі підготовки фахівців
- •33. Причини Національної революції та Визвольної війни середини XVII ст.
- •34. Причини феодальної роздробленості кр.
- •35. Соціально-економ. І політ. Розвиток кр.
- •36 (37). Соціально-економічний розвиток укр. Земель у XIV-XVI ст..
- •38. Теорії походження кр.
- •39. Українські землі в епоху палеоліту.
- •40. Утворення і розвиток Галицько-Волинського князівства.
- •41. Формування української національної держави в ході Визвольної війни сер. XVII ст..
- •42. Хрещення Русі.
11. Звичаєве право. Руська Правда.
Iсторiя права Украни починається з усних пам’яток (правових норм, не зафiксованих у офiцiйних документах). Пiзнiше звичаєве право стало допомiжним джерелом, до якого зверталися в разi вiдсутностi відповiдних норм у законодавствi. У складi Української Академi наук протягом 1918—1933 рр. дiяла постiйна комiсiя для вивчення звичаєвого права України. Працi спiвробiтникiв цiєї комiсiї та дореволюцiйнi дослiдження 0. І. Левицького, О. Ф. Кiстякiвського, П. П. Чубинського та iнших учених дали змогу зiбрати, записати й проаналiзувати правовi звичаї українського народу, порiвняти iх зi звичаєвим правом iнших країн i на цiй пiдставi зробити висновок про високий рiвень правової культури наших пращурiв..
Руська Правда . Славнозвiсна «Руська Правда» — найвiдомiша збiрка давньоруського права, яка мала величезне значення для подальшого розвитку укранського, росiйського, бiлоруського, а почасти й литовського права. Нинi вiдомо понад сто спискiв цiєi пам’ятки, якi бiльшiсть дослідникiв подiляють на три реакцiї: Коротку, Поширену i Скорочену.
Списки Короткої редакцii включають у себе текст, авторство якого приписується Ярославу Мудрому («Правду Ярослава» або «Найдавнiшу правду»), доповнення до цього тексту, зробленi синами Ярослава Мудрого («Правду Ярославичiв»), а також двi статгi, про походження яких немає точних даних (так званi «Покон вiрний» та «Урок мостникам»).
Поширена редакцiя складається з двох частин, які мають назви «Суд Ярослава Володимировича» та «Устав Володимира Всеволодовича». Тексти спискiв цiєї редакцii за своїм змiстом вiдрiзняються від спискiв Короткої редакцiї новими нормами в регулюваннi правового становища закупiв, порядку нарахування процентiв на борги тощо, якi були запровадженi Володимиром Мономахом пiсля вiдомого київського повстання 1113 р.
Скорочена редакцiя розглядається здебiльшого як найпiзнiша, створена шляхом вилучення застарiлих норм iз Поширеної редакцii у ХІУ—ХУ ст.. Текст Скороченої редакцiї за змiстом в основному узгоджується з вiдповiдними статтями Поширеної редакції.
Закрiплюючи в офiцiйному документi норми звичаєвого права i таким чином суттєво обмежуючи феодальну сваволю, Руська Правда загалом увiчнювала феодальну нерiвнiсть, усебiчно захищала iнтереси i власнiсть феодалiв, створювала умови для закабалення феодально залежного населення. Водночас законодавець певною мiрою дбав i про права «низiв», зокрема захищав вiд господарсько сваволi закутiв, не допускав протиправного обернення їх на холопiв тощо. Руська Правда не передбачала застосування смертної кари, Відрубання рук, нiг чи iнших аналогiчних членоушкодницьких покарань. А кривава помста хоча й допускалася за часiв Ярослава Мудрого, вже його синами була категорично заборонена.
18. Мезоліт на території України
Мезоліт (середній кам’яний вік) – 10 – 6 тис. років тому. Початок мезоліту хронологічно збігається із закінченням льодовикового періоду. Клімат пом’якшав і став близьким до сучасного, що суттєво вплинуло на фауну і флору. Тварини, які прийшли на зміну вимерлим мамонтам та шерстистим носорогам (кабан, вовк, лисиця, бобер тощо), були значно дрібнішими і рухливішими. Саме тому в мезоліті перед первісними мисливцями гостро стали проблеми зміни прийомів полювання, винайдення більш ефективної зброї. Людина створює нові інструменти для обробки дерева – долото, сокиру, тесло, виготовляє ножі, кинджали, списи з крем’яними пластинами. Центральною подією розвитку первісної техніки в добу мезоліту було винайдення луку і стріли
Зникнення великих стадних тварин, зростання населення, масове винищення дичин внаслідок використання лука і стріл зумовили кризу мисливського господарства. У пошуках альтернативних засобів існування людина починає активніше займатися рибальством: були винайдені гачки, сіть з поплавками, плоти зі зв’язаних колод, човни, видовбані зі стовбурів дерев, тощо. Криза мисливського господарства зумовила посилення ролі й збиральництва. Головними об’єктами збиральництва були різноманітні їстівні рослини та ягоди, а також раки та молюски. Стабільності існування людини в епоху мезоліту сприяло приручення диких тварин (спочатку собаки, а потім – свині).
На території України налічується майже 1000 відомих нині пам’яток мезоліту (Мурзак-Коба та Фатьма-Коба - у Криму, Гребениківська стоянка – на Одещині, Журавська – на Чернігівщині та ін.).