3.3. Об’єкт оподаткування податком на додану вартість

Об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з:

• постачання товарів та послуг на митній території України;

• ввезення товарів на митну територію України;

• вивезення товарів з митної території України;

• постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування податком на додану вартість до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Постачання товарів — будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Детальний зміст понять постачання товарів і постачання послуг наведений у словнику в кінці теми та у ст. 14 ПКУ.
Раніше, до прийняття ПК, критерієм визнання операції поставкою товарів (у Законі «Про ПДВ» використовувався термін поставка товарів, а у ПК — постачання товарів) був перехід права власності на товар. Таким чином, поняття постачання товарів розширилося за рахунок включення передачі права розпорядження на товар.

Постачання послуг — будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об’єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об’єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Місцем постачання товарів є:

• фактичне місцезнаходження товарів на момент їх постачання;

• місце, де товари перебувають на момент початку їх перевезення або пересилання;

• місце, де провадиться складання, монтаж чи встановлення;

• пункт відправлення пасажирського транспортного засобу.

Місцем постачання послуг є:

• місце фактичного постачання послуг, пов’язаних з рухомим майном, а саме ремонт, експертиза, оцінка, розвантаження тощо;

• фактичне місцезнаходження нерухомого майна (послуги агентств нерухомості, послуг з підготовки та проведення будівельних робіт тощо);

• місце фактичного надання послуг у сфері культури, мистецтва, освіти, науки, спорту, розваг;

• місце реєстрації отримувача таких послуг:

а) надання майнових прав інтелектуальної власності, створення за замовленням та використання об'єктів права інтелектуальної власності;

б) рекламні послуги;

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;

г) надання персоналу, у тому числі якщо персонал працює за місцем здійснення діяльності покупця;

ґ) надання в оренду (лізинг) рухомого майна, крім транспортних засобів та банківських сейфів;

д) телекомунікаційні послуги, а саме: послуги, пов'язані з передаванням, поширенням або прийманням сигналів, слів, зображень та звуків або інформації будь-якого характеру за допомогою дротових, супутникових, стільникових, радіотехнічних, оптичних або інших електромагнітних систем зв'язку, включаючи відповідне надання або передання права на використання можливостей такого передавання, поширення або приймання, у тому числі надання доступу до глобальних інформаційних мереж;

е) послуги радіомовлення та телевізійного мовлення;

є) надання посередницьких послуг від імені та за рахунок іншої особи або від свого імені, але за рахунок іншої особи, якщо забезпечується надання покупцю таких послуг;

ж) надання транспортно-експедиторських послуг.

• місце реєстрації постачальника (крім випадків зазначених вище).

Крім операцій, що є об’єктом оподаткування, в українському законодавстві визначено також операцій, що не є об’єктом оподаткування.

Операції, що не є об’єктом оподаткування ПДВ, можна поділити на шість груп (рис. 3.5). Лекція + самостійна робота з кодексом.

Якщо платник ПДВ здійснює операцію, що не є об’єктом оподаткування, то податкові зобов’язання при постачанні не нараховуються, але немає й права на податковий кредит за цими операціями. Зверніть увагу, за вищезазначеними податковими наслідками, операції, що не є об’єктом, оподаткування тотожні та операцій, звільнених від оподаткування.

Приклад

Підприємство, зареєстроване платником ПДВ, сплатило за розрахунково-касове обслуговування банку 300 грн без ПДВ. Первинним документом, що підтверджує перерахування коштів є платіжне доручення. ПДВ у даному випадку не нараховується, оскільки така банківська послуга як розрахунково-касове обслуговування належить до операцій, що не є об’єктом оподаткування ПДВ.