5.3.3.Ризики порушення планових термінів

Група ризиків порушення планових термінів складається з ризику недотримання планового графіка витрат і прибутків.

Ризики недотримання планів з витрат фірми можуть бути досить різноманітними, і доцільною є їхня класифікація за часом проведення на передчасні і ті, що затримуються.

Основними з джерел ризику не дотримування термінів передчасної групи є такі:

• визначені види витрат, передбачені планом розвитку фірми в конкретні періоди часу, необхідно зробити раніше наміченого терміну через можливе погіршення кон'юнктури ринку. Наявність такої ситуації (або висока можливість її виникнення) поставить фірму перед необхідністю пошуку додаткових засобів, одержати які планувалося пізніше;

• у силу цілого ряду об'єктивних і суб'єктивних причин деякі з підприємств, що співпрацюють з фірмою, можуть вимагати провести зміни у системі фінансових розрахунків з ними. Зміни можуть стосуватися системи авансових платежів, етапів оплати тощо.;

• можливість наймання на фірму особливо висококваліфікованих спеціалістів, котрих планувалося використовувати пізніше. Фірма буде намагатися закріпити їх за собою навіть при відсутності для них достатнього обсягу робіт і необхідності виплати їм заробітної плати.

Ризик порушення запланованого графіка прибутків обумовлений, з одного боку, ризиком порушення графіка витрат, а з іншого боку, його причинами можуть бути:

• помилки при визначенні часу надходження прибутків;

• недотримання виробничих оперативно-календарних планів;

• проблеми реалізації продукту (що будуть докладно розглянуті при аналізі маркетингових ризиків).

Ризики, які виникають в ході поточної (та іношої) діяльності фірми. Основним джерелом виникнення даних ризиків є ймовірність того, що в процесі господарської діяльності, у силу ряду причин може відбутися перерозподіл засобів фінансування поточних операцій фірми, покриття поточних дефіцитів, фінансування інших видів діяльності.

Причинами перерозподілу можуть бути:

• наявність тимчасово вільних засобів;

• непряме фінансування паралельних видів діяльності;

• помилки в нормуванні.

Дана група ризиків в основному є не системною, тому фірма може уникнути їх у процесі проведення своєї господарської діяльності.

5.4. Транспортні ризики

Транспортні ризики являють собою особливий інтерес через їхню присутності практично у всіх видах й на усіх етапах підприємницької діяльності. Існує міжнародним стандарт їхньої класифікації за відповідальністю, що був розроблений Міжнародною Торговельною палатою в Парижі в 1919 році й уніфікований у 1936 р., останні зміни й доповнення були внесені в 1990 р.

Перша група транспортних ризиків - це група Е.

Ризики, які відносяться до даної групи, припускають наявність такої ситуації, коли фірма-постачальник тримає товар, призначений для зовнішнього використання (наприклад, продажу), на своїх власних складах. У цьому випадку ризики, пов'язані із збереженням товару (навіть після того моменту, коли гроші за нього вже надійшли), несе продавець (постачальник). В процесі транспортування від постачальника до кінцевого пункту, ризик приймає на себе покупець.

Друга група транспортних ризиків (F) підрозділяється на три підгрупи:

• FСА - ризик і відповідальність продавця переносяться на покупця в момент передачі товару попередньо встановленому місці;

• FAS - ризик і відповідальність продавця за товар переносяться на покупця в момент передачі товару в попередньо встановленому порту;

• FOB - ризики можуть перейти до нього раніше зазначених у даній класифікації термінів.

Транспортні ризики тісно пов'язані з постачальницькими і збутовими ризиками через той, що можуть стати їхніми джерелами. Ступінь транспортних ризиків може бути значно знижена при правильному виборі виду транспорту в залежності від специфіки що транспортується товару.

Тема 6. Маркетингові (реалізаційні) ризики

1. Суть та класифікація маркетингових ризиків

2. Безпосередньо збутові ризики

3. Ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі організації продажів продукції (послуг)

4. Ризики непередбаченої конкуренції

1. Суть та класифікація маркетингових ризиків

Реализаційні ризики - це такий вид ризиків, який пов'язаний з можливістю виникнення втрат під час збуту продукції (послуг), а також у процесі взаємодії з контрагентами і партнерами з метою організації продажу.

Реализаційні ризики часто називають маркетинговими або комерційними ризиками . За джерелом виникнення їх можна класифікувати на:

1.1. Безпосередньо збутові ризики, які виникають безпосередньо на етапі збуту продукції (послуг), виготовленої підприємством. Дана група ризиків містить у собі:

• ризики недостатньої сегментації ринків збуту;

• ризики помилкового вибору цільового сегмента ринку;

• ризики помилкового вибору стратегії продажу продукту;

• ризики неправильної організації й одержання неадекватних результатів маркетингових досліджень;

• ризики помилкового ціноутворення;

• ризики невдалої організації мережі збуту і системи просування товару до споживача.

1.2. Ризики взаємодії з контрагентами і партнерами в процесі організації продажу продукції (послуг). Дана група ризиків також тісно пов'язана з процесом реалізації продукції й обумовлена тим, що в більшості випадків фірма не сама займається просуванням товару до споживачів, а використовує послуги посередницьких організацій (оптові покупці, рекламні фірми і т.п.). Вона складається з таких ризиків:

• ризики неефективної реклами;

• ризики переоцінки маркетингових принципів збуту і недовикористання або неефективного застосування трансферних моделей реалізації продукту;

• ризики входження в договірні відношення з недієздатними або неплатоспроможними партнерами;

• ризики затримки партнерами поточних договірних зобов'язань;

• ризики виходу партнерів із спільної діяльності;

• ризики блокування договірних відношень із партнерами.

1.3. Ризики непередбаченої конкуренції. До даної групи входять ризики:

• входу на продуктовий ринок багатопрофільних фірм з інших галузей;

• зародження нових фірм-конкурентів;

• експансії на місцевий ринок із боку закордонних експортерів;

• конкуренції з боку аналогів (замінників).

Дана класифікація дозволяє найбільш детально розглядати питання, пов'язані з виникненням ризиків під час проведення комерційної діяльності фірми і дає можливість будувати її збутову діяльність з максимальним врахуванням можливих ризиків, що її супроводжують.

4. Інформаційний ризик. Це ризик відсутності, невизначеності інформації. Інформація може стосуватися як юридичної бази для підготовки контракту, стану справ у партнера та його банку, так і стан ринку товарів (послуг),тощо.