2. Розрахунок величини втрат у комерційному підприємництві

У комерційному підприємництві розмір втрат від ризику визначається враховуючи особливості факторів ризику.

Порядок розрахунку найбільш поширених втрат такий:

а) від імовірного підвищення закупівельних цін:

де В_т - втрати від можливого підвищення закупівельних цін;

∆ЗЦі - розмір можливого підвищення закупівельної ціни і -го товару;

ОЗі - обсяг закупок і-го товару;

п - кількість і-тих видів товару;

б) від можливого зниження цін, за якими продається закуплений товар:

де В_зп - втрати від можливого зниження продажної ціни;

∆ПЦі - розмір імовірного зниження продажної ціни і-го товару;

ОРі - обсяг продажу і-тих товарів;

в) від імовірного зниження обсягу продажу товарів:

де В_пт - втрати від імовірного зменшення обсягу продажу товарів;

∆ОР; - обсяг можливого зменшення продажу і-тих товарів;

ПЦ_І - продажна ціна одиниці і -го товару;

ЗЦ_і - закупівельна ціна одиниці і -го товару.

г) від можливої нестачі товарів (крадіжки, псування і т. д.):

де В_т - втрати від можливої нестачі товарів;

∆Ті - обсяг можливої нестачі і-тих товарів.

3. Визначення втрат від фінансового ризику

Специфічність факторів ризику фінансового підприємництва обумовлює і відповідний підхід до визначення величини можливих втрат.

У зарубіжній літературі для оцінки величини фінансового ризик використовується такий специфічний показник, як ставка дисконту.

Дисконтна ставка - це процентна ставка, яка застосовується до майбутніх платежів, щоб врахувати ризик і непевність пов'язану з фактором часу. І дальше робиться висновок: високий ризи означає високу ставку дисконту (капіталізації), малий ризик означає низьку дисконтну ставку.²

З цього видно, що рівень ризику і розмір дисконтної ставки - поняття однозначні.

Поставимо запитання, наскільки є правомірною характеристика величини фінансового ризику через показник дисконтної ставки. На наш погляд, позитивна відповідь на це запитання неприпустима через такі міркування:

а) показник дисконтної ставки є величиною заздалегідь відомою. Він застосовується у розрахунках теперішньої вартості грошей. Коли дисконтовані майбутні доходи перевищують початкові капіталовкладення, інвестори будуть вкладати гроші у відповідні проекти. Отже, дисконтну ставку можна віднести до нормативів, які використовують в управлінні фінансами.;

б) припустимо, що завчасно встановлена величина дисконтної ставки і дійсний її розмір співпали. Підприємець заздалегідь розрахував теперішню вартість майбутніх доходів. Якщо б фактичний розмір дисконтної ставки внаслідок дії імовірнісних негативних факторів (можливе підвищення темпів інфляції в окремі періоди часу, непередбачене зниження ділової активності і т.д.) зріс у порівнянні із заздалегідь визначеною її величиною, то дану ситуацію можна характеризувати як таку, де мав місце ризик.

Виходячи з цих міркувань, вважаємо, що ризик у фінансовому підприємництві пов’язаний з можливою зміною величини дисконтної ставки в порівнянні із заздалегідь визначеним її розміром. Тому принципи підходу до визначення втрат від фінансового ризику є аналогічними до тих, які використовуються у розрахунках виробничих і комерційних ризиків. Іншими словами, сони матимуть місце тоді, коли можуть появитися негативні фактори, не враховані в розрахунках очікуваних планових фінансових показників.

Втрати у фінансовому підприємництві визначаються у розрізі факторів ризику.

Величина можливих втрат вартості грошей, пов’язаних з фактором часу, розраховується наступним чином:

а) від вкладення грошей у купівлю облігацій:

ВГо = ВГто - ВГто ,

де ВГо – імовірна втрата вартості грошей ввід купівлі облігацій у зв’язку з можливими діями негативних факторів;

ВГто – розрахункова теперішня вартість грошей, вкладених у купівлю облігацій;

ВГто – імовірна теперішня вартість грошей, вкладених у купівлю облігацій, обумовлена можливими діями негативних факторів.

При цьому

ВГто = І ∙ПФА + F ∙ПФВ,

де І – проценти за кожний період часу (рік, півріччя, квартал);

ПФА – процентний фактор теперішньої вартості ануїтету;

F – номінальна ціна облігації;

ПФВ – процентний фактор теперішньої вартості облігації.

Ануїтет - це послідовність платежів за певні регулярні проміжки часу. У даному випадку ануїтетом е періодично (раз у рік, щопівроку або щоквартально) сплачувана власникам облігацій певна сума грошей як процент.

Теперішня вартість грошей - це грошова вартість майбутніх надходжень чи доходів з поправкою на ставки дисконту (капіталізації).

Процентний фактор теперішньої вартості ануїтету визначається за формулою:

де R - дисконтна ставка (коефіцієнт);

t - кількість років.

Процентний фактор теперішньої вартості облігації розраховується так:

Визначення імовірної теперішньої вартості грошей від купівлі облігацій у зв'язку з можливими діями негативних факторів здійснюється таким чином:

де ПФА - процентний фактор теперішньої вартості ануїтету, визначений з врахуванням імовірної дії негативних факторів, які можуть привести до зростання розміру дисконтної ставки;

ПФВ - процентний фактор теперішньої вартості облігації, визначений з врахуванням імовірної дії негативних факторів, які можуть привести до зростання розміру дисконтної ставки.

б) від вкладення коштів у купівлю акцій. Розрахунок імовірних втрат тут здійснюється з дотриманням викладених вище підходів:

ВГа = Атв – Атв

де ВГ_а - втрата вартості грошей, вкладених у купівлю акцій, пов'язана з можливою дією негативних факторів;

А_тв - теперішня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій, розрахована за нормальних умов (без ризику);

а_тв - імовірна теперішня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій, зумовлені можливими діями негативних факторів. Теперішня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій визначається так:

де А_тв - теперішня вартість дивідендів і виручки від продажу акцій;

Ді - розмір дивідендів за і-ий період часу;

ПФА_і - процентний фактор теперішньої вартості ануїтету за і-ий період часу;

А_ц - ціна акції в останньому році t-ого періоду часу;

t — тривалість часового періоду, на який фірма купує акцію.

Імовірна теперішня вартість дивідендів та виручки від продажу акцій (А_тв) розраховується так:

Ді - імовірний розмір дивідендів за і-ий період часу з врахуванням можливої дії негативних факторів;

ПФА_і - імовірне значення процентного фактора теперішньої вартості ануїтету за і-ий період часу з врахуванням можливого зростання дисконтної ставки;

А_ц - імовірна ціна акції в останньому році t-ого періоду часу з врахуванням можливої дії негативних факторів;

ПФВ - імовірний процентний фактор теперішньої вартості акції з врахуванням можливої дії негативних факторів. При цьому порядок визначення ціни акцій залежить від їх виду. Ціна привілейованих акцій розраховується таким чином:

де А_цп - ціна привілейованої акції;

Д - розмір постійного дивіденду.

Оцінка звичайних акцій проводиться так:

а) акцій з постійним дивідендом:

де А_цпд - ціна звичайної акції з постійним дивідендом;

R_s - дисконтна ставка саме цих акцій;

б) акцій з постійним приростом дивідендів:

де Ацпп - ціна звичайної акції з постійним приростом дивідендів;

q - темп приросту дивідендів;

Ді - сподівані дивіденди на акцію через рік (після останнього сплаченого дивіденду);

в) акцій з непостійним приростом дивідендів:

де А_цпі - ціна звичайної акції з непостійним приростом дивідендів у і -ому році;

Д_і+1 — розмір дивідендів у наступному році за і-тим роком.

в) від інвестування окремих проектів (без врахування інфляції):

ВГ_пр=ТВ_гп-ТВ_гп ,

де ВГпр — імовірні втрати від інвестицій у певний проект у зв'язку з можливою зміною ставок, під які інвестуються майбутні грошові потоки, або інших факторів, що впливають на їх величину;

ТВ_гп - розрахункова теперішня вартість грошових потоків;

ТВ_гп - теперішня вартість тих же грошових потоків з урахуванням

імовірних змін чинників, що можуть зменшити сподівані грошові потоки.

Грошові потоки є сумою чистого доходу і безготівкових витрат, таких, як амортизаційні відрахування.¹

Розрахунок теперішньої вартості сподіваних грошових потоків може проводитись з використанням методу еквівалента певності.

де СГП_і - сподівані грошові потоки в і -ому періоді часу;

ЕПі - значення еквівалента певності в і -ому періоді часу;

ПФВ_І - значення процентного фактора теперішньої вартості грошових потоків в і -ому періоді часу, визначеного за безпечною ставкою;

п - кількість часових періодів (років).

Фактор еквівалента певності - це частка або відсоток сподіваного грошового потоку, що є певним.

Добуток сподіваних грошових потоків і значення еквівалента певності являє собою розмір безпечних грошових потоків. Вони дисконтуються на безпечну ставку. Остання є ставкою дисконту, яка дорівнює доходності безпечних активів.

Теперішня вартість грошових потоків з врахуванням імовірних змін чинників визначається аналогічно, як і теперішня вартість грошових потоків без цих змін. Однак при цьому беруться до уваги імовірні значення факторів у певних часових періодах, які спричиняють ризик.

г) від інвестицій в окремі проекти з врахуванням інфляції: .

ВГ_пі=ТВ_гпі-ТВ_гпі ,

де ВГ_пі - імовірні втрати від інвестицій в окремі проекти у зв'язку з імовірною зміною ставок дисконту та можливим зростанням інфляції;

ТВ_гпі - розрахункова теперішня вартість певних грошових потоків, визначена на основі передбачених величин ставки дисконту та рівня інфляції;

ТВ_гпі - теперішня вартість тих же грошових потоків з врахуванням імовірних змін ставок дисконта та можливого зростання інфляції.

Визначення теперішньої вартості грошового потоку може проводитись двома способами:

де ГПі. - грошові потоки в і -ому періоді часу;

t_і - рівень інфляції, %;

n - кількість часових періодів (років);

k_i. - k -ий часовий період;

Розглянута методика визначення втрат від ризикованих ситуацій у фінансовому підприємництві торкається одноваріантних випадків. Проте в господарській практиці часто буває, що фірма може мати ряд альтернативних варіантів вкладення вільних грошей, наприклад, у різні банки, проекти, акції, облігації і т. д. Залежно від того, наскільки вони правильно оцінені, в якій мірі передбачені можливі ризики, можуть мати місце втрати або виграш. Розмір втрат тут набирає форми упущеної вигоди, вони можуть бути розраховані таким чином:

ВГ_д = ТВ_а-ТВ_в,

де ВГ_д - розмір втрат (упущеної вигоди) від неправильного вибору альтернативного варіанту здійснення господарської операції;

ТВ_в — можлива величина теперішньої вартості грошових потоків від інвестицій в обраний проект;

ТВ_а- можлива величина теперішньої вартості грошових потоків від інвестицій в альтернативний проект.