12. Урегулювання спорів у судовому порядку

Передусім тут слід передбачити умову, згідно з якою усі спірні питання будуть вирішуватися шляхом переговорів і лише у разі недосягнення згоди таким шляхом сторони будуть звертатися до судових органів.

До яких саме судових органів будуть звертатися сторони, визначається в арбітражній угоді. Арбітражна угода може бути оформлена як арбітражне застереження безпосередньо в контракті або як самостійний договір. 

Доцільно передбачити в арбітражному застереженні в контракті такі моменти:

• суд, який буде вирішувати спір;

• матеріальне право, на підставі якого буде розглядатися спір;

• кількість арбітрів, які призначаються для розгляду спору;

• порядок розподілу арбітражних витрат;

• мова, якою буде вестися судовий розгляд, а також будь-які інші питання, які, на думку сторін, повинні бути застережені для їх подальшого врегулювання.

Для розгляду спору сторони можуть звертатися до таких органів:

1) державного арбітражного (господарського) суду країни однієї зі сторін договору;

2) Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті будь-якої країни;

3) створеного сторонами для вирішення конкретного спору арбітражного (третейського) суду (ad hoc).

Господарські суди в Україні мають право розглядати спори за зовнішньоекономічними контрактами у випадках, якщо:

• у спорі між юридичними особами і підприє­мцями відповідач знаходиться на території України;

• у спорі між юридичними особами і підприє­мцями відповідач знаходиться у країні, з якою Україна уклала угоду про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності.

13. Додаткові умови та інші умови контракту

Термін дії контракту. Термін дії контракту необхідно зазначати в його тексті незалежно від того, чи визначені сторонами терміни виконання зобов'язань за контрактом. Це необхідно для того, щоб знати, коли дія контракту припиняється

Способи забезпечення зобов'язань. Укладаючи зовнішньоторговельну угоду, слід потурбуватися і про гарантії виконання контрагентом узятих зобов'язань. До тексту контракту можна включити такі види гарантій забезпечення зобов'язань, як, наприклад, застава, завдаток або аванс, стовідсоткова попередня оплата поставки продукції, банківська гарантія, акредитив, застереження про збереження права власності, поручництво та інші подібні заходи, здатні спонукати партнера до належного і своєчасного виконання своїх зобов'язань.

Мова контракту і кореспонденції. Як показує практика, цій статті зовнішньоекономічного контракту звичайно приділяється мало уваги. Тим часом, невдале її оформлення несе в собі ризик виникнення важко вирішуваних спорів між сторонами. Пов'язане це передусім із тим, що точний переклад юридичних термінів з однієї мови на іншу в принципі неможливий, а отже, між правовими текстами, написаними різними мовами, завжди буде певна невідповідність.

Зміни і доповнення до контракту. Не можна випускати з уваги і такий важливий момент, як можливість внесення змін і доповнень до контракту. Для цього існують два способи:

1) зміни і доповнення вносяться безпосередньо до тексту контракту;

2) зміни і доповнення оформляються додатко­вою угодою в письмовому вигляді.

Підписи сторін можуть бути завірені їх печатками. Це не є обов'язковим, але все ж радимо скріпляти печатками підписи сторін для більшої юридичної надійності.