8.3. Перетинання трубопроводів із перешкодами
При проектуванні самопливних трубопроводів часто виникають ситуації, коли трубопровід може лежати в одній площині зі штучними або природними перешкодами. Вирішити це завдання іноді можна шляхом влаштування перепаду, тобто додаткового заглиблення трубопроводу, але, як правило, таке рішення економічно недоцільно.
До природних перешкод ставляться струмки, ріки, яри й т.п., до штучних - автомобільні дороги й залізниці, трубопроводи різного призначення, пішохідні переходи, тунелі метрополітену й інші споруди.
Конструкція перетинання залежить від взаємного розташування (різниці відміток) трубопроводу і перешкоди. У місцях перетинання каналізаційних мереж із природними або штучними перешкодами влаштовують дюкери, естакади, переходи.
8.3.1. Дюкери
При незначній різниці відміток землі найчастіше перетинання виконується у вигляді дюкера - напірного трубопроводу, що з'єднує два самопливних трубопроводи. Дюкер складається з наступних основних елементів: напірних трубопроводів, верхньої й нижньої камер (рис. 8.2). Напірні трубопроводи дюкера виконуються не менш ніж із двох ниток сталевих труб з посиленою антикорозійною ізоляцією. Кожна з ліній повинна бути діаметром не менше 150 мм і забезпечувати пропуск розрахункової витрати. Обидві лінії повинні бути робочими.
Розрахункова швидкість у дюкері повинна бути не менше 1 м/с, а в підвідному до дюкера трубопроводі не більше швидкості в дюкері.
Рис. 8.2 - Схема дюкера на самопливній каналізаційній мережі:
1 — самопливний колектор; 2 — вхідна камера; 3 —шибери; 4— засувка; 5 — аварійний випуск; 6 — напірні труби; 7 — вихідна камера
8.3.2. Естакади
Естакади влаштовуються при перетинанні самопливних трубопроводів з ярами, коли трубопровід розташований значно вище перешкоди.
Естакада являє собою мостовий перехід, по якому укладають самопливний трубопровід. Його роблять з ухилом із металевих або поліетиленових труб в утепленому футлярі для захисту від промерзання. При великій довжині естакади замість колодязів встановлюють ревізії для прочищення труб. По естакадах і мостах можуть укладатися або підвішуватися напірні трубопроводи в утеплених футлярах.
8.3.3. Переходи під залізницями і автомобільними дорогами
При перетинанні водовідвідних трубопроводів залізниць або автомобільних доріг можна влаштовувати дюкери або переходити прямолінійними самопливними трубами, покладеними з ухилом. З метою запобігання залізничного й автодорожнього полотна від підмиву у випадку аварії трубопроводи укладають в сталевому кожусі на опорах. На трубопроводах по обидва боки переходу під залізницями передбачаються колодязі з установкою в них запірної арматури.
Якщо автомобільні дороги і залізниці проходять у глибоких виїмках, тоді переходи при перетинанні із самопливним трубопроводом можуть улаштовуватися у вигляді дюкера. У цьому випадку трубопроводи прокладають у металевих або залізобетонних футлярах, або здійснюють їх бетонування.
Якщо трубопроводи розташовуються нижче перешкоди, то перетинання виконується у вигляді самопливного трубопроводу з посилених сталевих або залізобетонних труб, покладених у футлярі, непрохідних або прохідних тунелях. Глибина закладання труби, футляра або тунелю повинна бути не менше 1 м - при відкритому способі провадження робіт і не менше 1,5 м - при закритому. Поперечні розміри футляра й тунелю залежать від способу виробництва і розмірів трубопроводу.
Кожухи і тунелі призначені для запобігання робочого трубопроводу від навантажень, що виникають при русі транспорту над ними.
Футляри повинні влаштовуватися із протикорозійною ізоляцією.
Рис. 8.3 - Схема переходу самопливного колектора під залізницею або автомобільною дорогою у футлярі:
1-засувка; 2-ремонтна ділянка; 3 - самопливний колектор; 4- футляр зі стальних труб; 5 приямок
Контрольні запитання:
Для чого призначені колодязі на каналізаційній мережі?
Типи каналізаційних колодязів.
Які споруди улаштовують на мережах каналізації?
Устрій дюкерів.
Устрій оглядових колодязів.