4.1.3. Аналiз технологiчного процесу, як об'єкта керування

В цьому роздiлi аналiзуються вхiднi й вихiднi величини по кожному з техноло­гiчних апаратів , встановлюються зв'язки мiж ними в статицi i в динамiцi. Визнача­ється дiапазон допустимих вiдхилень основних величин, які характеризують техно­логiчний процес, та вплив цих вiдхилень на якiсть продукцiї. Вказуються причини, якi приводять до порушення нормального ходу технологiчного процесу. Оцiнюються можливi збурення, та способи їх компенсацiї. Наводяться статичнi та динамiчнi характеристики об'єктiв регулювання проектованої дiлянки виробництва (експериментально визначенi або аналiтичним шляхом розрахованi).

4.1.4. Технiко - економiчне обгрунтування вибору функцiональної схеми автоматизації

Проводиться аналiз iснуючої системи автоматизацiї даного технологiчного процесу [1, 2, 21, 25, 35, 36, 42]. Вибір структури і рівня автоматизації процесу здійснюється на основі порівняльного критичного аналізу існуючої на виробництві системи керування та сучасного вітчизняного і закордонного досвіду, з врахуванням техніко-економічних аспектів, вимог з охорони праці та оточуючого середовища. На основi проведеного аналiзу, з врахуванням ма­терiалу з п.4.1.3, формулюється мета, обгрунтовуються i приймаються основнi рiшення з автоматизацiї вузлiв технологiчного процесу, обгрунтовується вибiр за­гальної функцiональної схеми автоматизованого керування з врахуванням укрупне­них економiчних показникiв. В роздiлi мають бути висвiтленi:

-вибір i обгрунтування оптимальної для заданих умов структури автоматизації виробництва;

-задачі автоматизації заданої ділянки відповідно до прийнятої структури автоматизації виробництва в цілому.

4.1.5. Обгрунтування вибору технiчних засобiв автоматизації

Вибір засобів автоматизації необхідно здійснювати з врахуванням кількості вхідних і вихідних аналогових, дискретних та імпульсних сигналів, які будуть вико­ристовуватися для реалізації розробленої системи керування [5, 6, 10, 43 ].

В розділі наводяться:

-обгрунтування обраних засобів автоматизації з описом їх технічних характеристик;

-детальний опис програми функціонування засобів автоматизації.

4.1.6. Розрахунок автоматичної системи регулювання (сар)

За домовленістю з керівником проекту проводиться розрахунок найбільш відповідальної системи регулювання проектованої системи керування. При наявності каскадних i комбінованих САР, систем зв'язаного регулювання або за збурен­ням, доцільно проводити розрахунок однієї з таких систем.

Текст розділу повинен мiстити:

-вхідні дані про об'єкт регулювання, необхідні для розрахунків, вказівки джерел їх отримання;

-вимоги до САР; короткий виклад методик розрахунків;

-ре­зультати розрахунків (розрахункові формули, блок-схеми програм ЕОМ, таблиці, графіки i малюнки, необхідні для ілюстрації та контролю виконаного розрахунку);

- висновки (оцінка виконаного розрахунку i доцільність використання отриманого ре­зультату).

4.1.7. Моделювання систем автоматичного регулювання

При моделюванні обраної САР рекомендується застосовувати структурне моделювання. Метою моделювання нової САР є її синтез. При цьому синтез САР здiйснюється за мiнiмумом значення другого iнтегрального критерiю якостi або мiнiмумом середньоквадратичного вiдхилення регульованої величини вiд її заданого значення при регламентованих спектральних характеристиках збурюючих сигналiв.

З метою спрощення розв’язку поставленої задачi рекомендується застосовувати метод Гауса-Зейделя або симплексний метод пошуку оптимуму. При моделюваннi перевiряють чи перехiдний процес замкнутої САР (як її реакцiї на максимально допустиме збурення) вiдповiдає заданому критерiю якостi (стiйкостi). При цьому на моделi САР встановлюються розрахованi вище настроювальнi параметри регулятора (регуляторiв).

У пояснювальнiй записцi описується структурна схема САР, наводяться функцiї передачi кожного елементу АСР, розрахунок елементiв ції схеми i результати моделювання.