- •1 Глобальна мережа Інтернет
- •1.1 Визначення Інтернет
- •1.2 Мережі. Класифікація мереж
- •1.3 Історія розвитку Інтернет
- •1.4 Конфігурація апаратного забезпечення для доступу в Інтернет
- •1.5 Загальна структура мережі
- •2 Сім’я протоколів tcp/ip
- •2.1 Будова мереж
- •2.2 Стек протоколів tcp/ip
- •2.3 Принципи адресації в Інтернет
- •2.4 Протокол arp
- •2.5 Міжмережний протокол iр
- •2.5.1 Формат ip-датаграми
- •2.5.2 Маршрутизація пряма й непряма. Правила маршрутизації
- •Пряма маршрутизація
- •Непряма маршрутизація
- •2.5.3 Фрагментація та дефрагментація датаграм
- •Процедура фрагментації
- •Процедура дефрагментації
- •2.6 Транспортні протоколи. Протокол tcp
- •2.6.1 Загальні поняття протоколу tcp
- •Базова передача даних
- •Достовірність
- •Керування потоком
- •Поділ каналів
- •Робота із з'єднаннями
- •Пріоритет і безпека
- •2.6.2 Формат tcp-заголовка
- •2.6.3 Модель дії протоколу tcp
- •2.7 Протокол датаграм користувача (udp)
- •2.7.1 Загальні поняття udp-протоколу
- •2.7. 2 Формат udp-сегмента
- •2.7. 3 Інкапсуляція пакетів
- •2.7.4 Поділ на рівні й обчислення контрольної суми udp
- •2.7.5 Мультиплексування, демультиплексування та порти udp
- •2.7.6 Зарезервовані й вільні номери портів udp
- •2.7.7 Команди контролю з'єднань та маршрутизації
- •Tracert [-d] [-h лічильник] [-j host-list] [-w timeout] target_name
- •2.8 Протоколи прикладного рівня
- •Історія www
- •Суть www
- •2.9.1 Мова гіпертекстової розмітки документів html
- •2.9.2 Універсальний спосіб адресації ресурсів у мережі (url)
- •2.9.3 Протокол обміну гіпертекстовою інформацією http
- •2.9.4 Універсальний інтерфейс шлюзів cgi. Типи web-документів.
- •3 Html-мова опису www-сторінок
- •3.1 Типи редакторів html документів
- •3.2 Команди й атрибути команд в html
- •3.3 Структура html-документа
- •3.4 Команди заголовка html-документа
- •Елемент style
- •3.5 Команди тіла html документа
- •3.5.1 Робота з текстом Більшість елементів, які можуть з'являтися в тілі документа, підпадають під одну із двох категорій:
- •Елементи на рівні блоків, що ініціюють перехід до наступного параграфа (заголовки (від h1 до h6), параграфи (p), елементи списків (li), горизонтальні лінійки (hr) і таблиці (table));
- •Елементи на рівні тексту: елементи виділення (em, I, b й font); елементи зв'язку для гіпертексту (a), вкладені об'єкти (img й applet) і кінці рядків (br).
- •Абзаци (параграфи)
- •3.2 Списки
- •Для задання ненумерованого списку вживають сукупність тегів:
- •У вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рис.21.
- •Списки можуть бути довільно вкладені, хоча практично досить обмежитися трьома рівнями вкладених списків.
- •Списки визначень задаються в такий спосіб:
- •Наприклад (рис. 23),
- •Приклад #6
- •3.5.3 Робота з таблицями в html
- •Valign – вирівнювання вмісту:
- •Як бачимо із прикладу, для того щоб задати кольори в цілому стовпці, необхідно встановити його в кожній комірці цього стовпця.
- •Зауваження. При оформленні таблиць іноді виникає необхідність задати фонову картинку для комірки таблиці. У таких випадках вдаються до допомоги стилів:
- •Розглянемо це питання на такому прикладі. Необхідно створити складну таблицю вигляду:
- •Видаливши всі підкреслені теги з html-коду, одержимо підсумковий код складної таблиці, що у вікні браузера буде мати такий вигляд, як показано на рисунку 28.
- •3.5.4 Елементи на рівні тексту. Фізичний і логічний стилі форматування
- •Логічні стилі
- •3.5.5 Посилання
- •Посилання усередині одного сайту
- •Посилання на закладки
- •3.5.6 Робота із графічними зображеннями
- •Кілька порад при роботі із графікою:
- •4 Розміщення й реклама сайтів в Інтернеті
- •4.1 Розміщення сторінки в Інтернеті
- •4.2 Банери
- •4.3 Реклама в Інтернеті
- •Рекламні технології
- •Способи показу реклами
- •Як оплачується реклама
- •5 Електронні гроші
- •5.1 Кредитні картки
- •5.2 Електронні гроші
- •Безпека трансакцій
- •Реєстрація в системі WebMoney
3.5 Команди тіла html документа
Тіло HTML-документа укладене в теги:
<BODY> … </BODY>.
Усе, що перебуває всередині команди <BODY>, це те, що користувач бачить у вікні браузера. Ключовими атрибутами тегу є:
BGCOLOR=“color” – встановлює колір, який визначений значенням color, тіла документа.
Наприклад, BGCOLOR= “siver”.
BACKGROUND= “URL” – задає URL-адресу, звідки буде братися зображення тіла поточного документа (якщо використовується картинка). Наприклад,
BACKGROUND= “http://podruga.net/image/blood.jpg”.
TEXT=“color” – встановлює кольори тексту, виведеного на екран. Як правило, використовується в сполученні з тегами BGCOLOR або BACKGROUND.
LINK=“color” – визначає кольори посилань на інші web-сторінки, які не були відвідані.
VLINK=“color” – визначає кольори відвіданих посилань.
ALINK=“color” – установлює кольори активних посилань у момент, коли користувач обере посилання (клацне по ньому мишкою).
TOPMARGIN (LEFTMARGIN) – установлює верхній (лівий) відступ. Підтримується тільки MS Internet Explorer):
TOPMARGIN | LEFTMARGIN=n(%),
де n – значення відступу в пікселах (відсотках від розміру вікна).
У мові HTML кольори задаються за схемою RGB числами, записаними у 16-й системі числення, або одним з 16 загальноприйнятих назв для кольорів.
-
Назви кольорів і відповідні значення RGB
Black = "#000000"
Green = "#008000"
Silver = "#C0C0C0"
Lime = "#00FF00"
Gray = "#808080"
Olive = "#808000"
White = "#FFFFFF"
Yellow = "#FFFF00"
Maroon = "#800000"
Navy = "#000080"
Red = "#FF0000"
Blue = "#0000FF"
Purple = "#800080"
Teal = "#008080"
Fuchsia = "#FF00FF"
Aqua = "#00FFFF"
Приклади використання атрибутів:
<BODY BACKGROUND="bgpicture.gif" TEXT=#000000 LINK=#ff6600 VLINK=#330099>,
<BODY BGCOLOR= “aqua” TEXT= “black” LINK= “navy” VLINK= “yellow” TOPMARGIN=10% LEFTMARGIN=100>.
3.5.1 Робота з текстом Більшість елементів, які можуть з'являтися в тілі документа, підпадають під одну із двох категорій:
Елементи на рівні блоків, що ініціюють перехід до наступного параграфа (заголовки (від h1 до h6), параграфи (p), елементи списків (li), горизонтальні лінійки (hr) і таблиці (table));
Елементи на рівні тексту: елементи виділення (em, I, b й font); елементи зв'язку для гіпертексту (a), вкладені об'єкти (img й applet) і кінці рядків (br).
Зазначимо, що елементи на рівні блоків, як правило, є контейнерами для матеріалів й елементів на рівні тексту, а також для інших елементів рівня блоків (винятком є заголовки й елементи адресації). У той самий час усередині елементів текстового рівня можуть утримуватися лише елементи того ж рівня.
Розглянемо деякі елементи блокового рівня.
Заголовки розділів HTML-документа
Тіло HTML – документа може складатися з декількох розділів. HTML має шість рівнів заголовків розділів, що мають номери з 1 по 6 (заголовок першого рівня є заголовком вищого рівня). Порівняно з нормальним текстом заголовки виділяються шрифтом, розміром і товщиною букв і за замовчуванням центруються по лівому краю вікна.
Синтаксис заголовків:
<Hn> Текст заголовка</Hn >,
де n – число від 1 до 6, що визначає рівень заголовка
З тегами заголовків, як правило, вживають атрибут ALIGN= “LEFT|RIGHT|CENTER”.
Наприклад,
<H1 ALIGN=LEFT>Лекція по HTML</H1>
Деякі браузери не сприймають атрибут ALIGN=CENTER для тегів <Hn>. Тому іноді доцільно вживати сполучення тегів <Hn> й <CENTER>
Наприклад,
<CENTER><H1>Лекція по HTML</H1></CENTER>