
- •І. Загальна психологія
- •1.Психологія як наука
- •1.1. Виникнення терміну “психологія”
- •1.2. Об’єкт і предмет психології.
- •1.3. Визначення психіки.
- •1.4. Структура психічних явищ.
- •1.5. Функції психіки.
- •1.6. Природа психіки.
- •1.7. Галузі психології.
- •1.8. Методи наукової психології.
- •1.9. Методологічні принципи психології.
- •1.10. Короткий нарис історії психології.
1.7. Галузі психології.
Психологія сьогодні – це розгалужена система знань, що містить ряд окремих дисциплін і наукових напрямків. Розрізняють фундаментальні і спеціальні галузі психології. Фундаментальні вивчають психіку як таку безвідносно до діяльності людини. До них належить, наприклад, загальна психологія. Спеціальні галузі психології вивчають психічні явища, що виникають при різних видах людської діяльності. Так з’явились інженерна психологія, медична психологія, економічна психологія, космічна психологія тощо.
З точки зору джерел психологічних знань, можна говорити про народну або житейську або побутову психологію, релігійну психологію, парапсихологію і наукову психологію. Наукова ж психологія може бути розділена на теоретичну, науково-прикладну і практичну.
До теоретичної психології належать: загальна психологія, історія психології, експериментальна психологія, диференціальна психологія, соціальна психологія та ін.
Науково-прикладну можна також розділити на ряд галузей за різними ознаками? Наприклад:
за видами діяльності і поведінки людини (психологія праці. інженерна психологія, психологія творчості та ін.);
за психологічними аспектами розвитку (вікова психологія, педагогічна психологія, психологія аномального розвитку та ін.
в залежності від вивчення здорової чи хворої психіки (психологія здоров’я, медична психологія;
у зв’язку з дослідженням проблем правової поведінки у суспільстві (юридична психологія, що розділяється на судову, кримінальну, виправно-трудову – пенітенціарну).
Практична психологія пов’язана безпосередньо із наданням психологічної допомоги різним її замовникам (окремим людям, групам людей ) у наступних формах або видах:
психологічна діагностика;
психологічне консультування;
психологічна корекція;
психотерапія.
Практична психологічна допомога здійснюється різними психологічними службами, що мають свою спрямованість і спеціалізацію, наприклад психологічна служба сім’ї, в системі освіти, психологічна служба в армії, пенітенціарних закладах тощо. Сьогодні у нашій державі система психологічних служб ще розвинута недостатньо, добре, якщо у відповідних установах і організаціях є хоча би посада психолога.
Стосовно парапсихології, що описує такі явища як телепатія, телекінез (пересування предметів дистанційно), левітація (долаючи силу тяжіння, пересування людини у просторі), екстрасенсорика (наприклад, рентгенівське бачення або розпізнавання кольору руками), яснобачення, проскопія, ретроскопія, полтергейст, пірогенія (запалювання вогню поглядом) тощо, вона знаходиться поки що за межами психологічної науки, оскільки парапсихічні явища не можуть бути досліджені її методами і однозначно описані якісно і кількісно з розкриттям їх природи і закономірностей прояву і перебігу.
1.8. Методи наукової психології.
Усі методи сучасної психології можуть бути розділені на дві групи – дослідницькі і психологічного впливу.
Дослідницькі методи можуть бути розділені на чотири групи або етапи.
1.Організаційні методи, що застосовуються при підготовці і проведенні дослідження, відображають, як саме воно буде здійснено : чи різні параметри психічних явищ будуть досліджуватись водночас (метод поперечних зрізів), чи певні психічні явища будуть досліджуватись багаторазово, протягом тривалого часу (лонгітюдний метод), або ж буде застосовуватись комплексний метод, де будуть задіяні два попередніх методи разом.
Емпіричні методи або методи збору фактичних даних, найвідоміші із них – спостереження, опитування, тестування, експеримент.
Методи обробки даних – це кількісні, математично-статистичні методи.
Інтерпретаційні методи розділяються на генетичні або історичні, які аналізують отримані дані з точки зору розвитку, динаміки досліджуваних психічних явищ, і - структурні, що з’ясовують взаємозв’язки між характеристиками досліджуваних психічних явищ.