3. Закон України “ Про прокуратуру”

Стаття 6. Принципи органiзацiї i дiяльностi прокуратури

Органи прокуратури України:

1) становлять єдину централiзовану систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з пiдпорядкуванням нижчестоящих прокурорiв вищестоящим;

2) здiйснюють свої повноваження на пiдставi додержання Конституцiї України та чинних на територiї республiки законiв, незалежно вiд будь-яких органiв державної влади, посадових осiб, а також рiшень громадських об'єднань чи їх органiв;

3) захищають у межах своєї компетенцiї права i свободи громадян на засадах їх рiвностi перед законом, незалежно вiд нацiонального чи соцiального походження, мови, освiти, ставлення до релiгiї, полiтичних переконань, службового чи майнового стану та iнших ознак;

4) вживають заходiв до усунення порушень закону, вiд кого б вони не виходили, поновлення порушених прав i притягнення в установленому законом порядку до вiдповiдальностi осiб, якi допустили цi порушення;

5) дiють гласно, iнформують державнi органи влади, громадськiсть про стан законностi та заходи щодо її змiцнення.

Працiвники прокуратури не можуть належати до будь-яких полiтичних партiй чи рухiв.

Стаття 7. Гарантiї незалежностi прокуратури у здiйсненнi повноважень

Дiяльнiсть прокуратури пiдконтрольна Верховнiй Радi України, утворюваним нею для цiєї мети органам. Втручання iнших органiв державної влади i управлiння, посадових осiб, засобiв масової iнформацiї, громадсько-полiтичних органiзацiй (рухiв) та їх представникiв у дiяльнiсть прокуратури по нагляду за додержанням законiв або по розслiдуванню дiянь, що мiстять ознаки злочину, забороняється.

Вплив у будь-якiй формi на працiвника прокуратури з метою перешкодити виконанню ним службових обов'язкiв або добитися прийняття неправомiрного рiшення тягне за собою вiдповiдальнiсть, передбачену законом.

Звернення представникiв влади, iнших посадових осiб до прокурора з приводу конкретних справ i матерiалiв, що знаходяться у провадженнi прокуратури, не можуть мiстити будь-яких вказiвок або вимог щодо результатiв їх вирiшення.

Нiхто не має права без дозволу прокурора або слiдчого розголошувати данi перевiрок i попереднього слiдства до їх закiнчення.

Стаття 46. Вимоги до осiб, якi призначаються на посади прокурорiв i слiдчих

Прокурорами i слiдчими можуть призначатися громадяни України, якi мають вищу юридичну освiту, необхiднi дiловi i моральнi якостi. Особи, якi не мають досвiду практичної роботи за спецiальнiстю, проходять в органах прокуратури стажування строком до одного року. Порядок стажування визначається Генеральним прокурором України.

Особи, вперше призначенi на посади помiчникiв прокурорiв, прокурорiв управлiнь, вiддiлiв, слiдчих прокуратури, приймають "Присягу працiвника прокуратури". Текст присяги затверджується Верховною Радою України. Процедура її прийняття визначається Генеральним прокурором України.

На посади прокурорiв Республiки Крим, областей, мiст Києва i Севастополя та прирiвняних до них прокурорiв призначаються особи вiком не молодше 30 рокiв, якi мають стаж роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше семи рокiв; на посади районних i мiських прокурорiв - вiком не молодше 25 рокiв iз стажем роботи в органах прокуратури або на судових посадах не менше трьох рокiв.

Прокурори i слiдчi прокуратури пiдлягають атестацiї один раз у п'ять рокiв. Порядок атестацiї визначається Генеральним прокурором України.

Сумiсництво служби в органах прокуратури з роботою на пiдприємствах, в установах чи органiзацiя, а також з будь-яким пiдприємництвом не допускається, за винятком наукової i педагогiчної дiяльностi.

Не можуть бути прийнятi на посаду прокурора або слiдчого прокуратури особи, якi були засудженi за вчинення злочину, за винятком реабiлiтованих.

Стаття 47. Класнi чини працiвникiв органiв прокуратури

Прокурорам i слiдчим органiв прокуратури, працiвникам науково-навчальних закладiв прокуратури присвоюються класнi чини залежно до займаних посад i стажу роботи.

Порядок присвоєння i позбавлення класних чинiв визначається Положенням про класнi чини працiвникiв прокуратури України, яке затверджується Верховною Радою України.

Класнi чини державного радника юстицiї України, державного радника юстицiї 1, 2 i 3 класiв присвоюються Президентом України, iншi класнi чини присвоюються Генеральним прокурором України.

Стаття 48. Заохочення та вiдповiдальнiсть прокурорiв i слiдчих

Прокурори i слiдчi заохочуються за сумлiнне виконання службових обов'язкiв.

Прокурорсько-слiдчi працiвники за тривалу i бездоганну службу можуть бути нагородженi Генеральним прокурором України наградним знаком "Почесний працiвник прокуратури України" з одночасним врученням грамоти Генерального прокурора України. Положення про нагородження нагрудним знаком затверджується Генеральним прокурором України.

За порушення закону, неналежне виконання службових обов'язкiв чи скоєння ганебного вчинку прокурори i слiдчi несуть вiдповiдальнiсть згiдно з Дисциплiнарним статутом прокуратури України, який затверджується Верховною Радою України.

Стаття 53. Формений одяг працiвникiв прокуратури

Працiвники прокуратури, яким присвоєно класнi чини, мають єдиний формений одяг з вiдповiдними вiдзнаками, що видається безкоштовно.

Стаття 54. Печатка органiв прокуратури

Генеральна прокуратура України i пiдпорядкованi їй прокуратури є юридичними особами i мають свою печатку з зображенням Державного герба України та своїм найменуванням.

Стаття 55. Посвiдчення працiвника прокуратури

Прокурори i слiдчi прокуратури мають службове посвiдчення. Положення про службове посвiдчення працiвника прокуратури та його зразок затверджує Президiя Верховної Ради України.