МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, молоді та спорту УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»

ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКИ І МЕНЕДЖМЕНТУ

Логістика

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до проведення практичних занять з курсу «Логістика»

для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент»

Затверджено

на засіданні кафедри

маркетингу і логістики

Протокол № 8 від 25 лютого 2011 р.

Львів – 2011

Логістика: Методичні вказівки до проведення практичних занять з курсу «Логістика» для студентів галузі знань «менеджмент і адміністрування» напряму підготовки 6.0030601 «Менеджмент» / Укл.: Є.В.Крикавський, О.С.Костюк, І.С.Рикованова – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2011, – 37 с.

Укладачі: Крикавський Є.В., д-р.екон.наук., проф.

Костюк О.С., канд.екон.наук, доц.

Рикованова І.С., асист.

Відповідальний за випуск: Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

Рецензенти: Антоненко О.М., канд.екон.наук, доц.

Гринів Н.Т., канд.екон.наук, доц.

1. Спеціалізація виробництва і стратегія постачання (авс– та xyz-аналіз)

Спільною передумовою для прийняття названих типових логістичних рішень є формування повної достовірної інформації щодо сировини, матеріалів, частин, півфабрикатів як незалежної від джерела походження, так і залежної від джерела походження, транспортних технологій тощо. Першим кроком у формуванні такої бази даних є структурний аналіз реальних (у випадку існуючого підприємства) чи проектованих запасів ресурсів у постачанні за асортиментом, кількістю та вартістю в кінцевій продукції, передбачуваністю потреб в них тощо. Одним з базових способів отримання такої інформації є кількісно-вартісний аналіз, за яким здійснюється класифікація матеріалів. Це так званий АВС-аналіз.

Метод АВС-аналізу є модифікацією правила Парето (правила 80 : 20), сутність якого полягає в тому, що завжди існує невелика частина цілого, що має вирішальний вплив на нього. Класичними прикладами правила 80 : 20 можуть бути:

• 20% клієнтів споживають 80% проданих продуктів;

• 20% навчальних дисциплін є джерелом 80% знань студентів;

• 20% жителів міста відповідальні за 80% злочинів;

• 20% складових частин готового виробу складають 80% його вартості;

• 20% позицій асортименту створюють 80% прибутку від продажу тощо.

Процедура поділу асортименту постачання за кількісно-вартісним методом АВС-аналізу така:

• розрахунок вартості (витрат споживання) кожної позиції запасів в асортименті постачання;

• ранжування асортименту за критерієм участі у вартості витрат (запасів, обороту) в порядку її зменшення;

• розрахунок процентного вмісту кожної позиції у підсумованій (акульмульованій) вартості витрат;

• створення акумульованої (просумованої) черговості матеріалів;

• дослідження просумованої черговості;

• поділ асортименту постачання на АВС-групи згідно з прийнятими критеріями поділу (рис.1.1).

Закон «80:20» до нашого часу дещо змінився. Тепер співвідношення може бути іншим: «65:35», «70:30» тощо, що визначається специфікою конкретного бізнесу. Так, до групи А відносять всі найменування продукції, починаючи з першого, сума вартостей яких складає 75-80% сумарної вартості всього запасу. До групи В входять позиції сума вартості яких складає приблизно 15-10% загальної вартості. Решта позицій номенклатури, сумарна вартість яких складає близько 5-10%, відносяться до групи С. Досвід показує, що зазвичай, до групи А потрапляє 15% всіє номенклатури, в групу В – 20-25%, до третьої групи С відноситься 60-70% всієї номенклатури.

Для визначення категорій а, в чи с доцільно скористатися коефіцієнтом варіації, який розраховується за формулою : Діапазони змін коефіцієнта варіації для різних категорій :

• для групи А : V>3;

• для групи В : 0,7<V<3;

• для групи С : V<0,7.

З метою формування графічної інтерпретації результатів АВС-аналізу проведені розрахунки доповнимо кількісними оцінками. Оскільки повний асортимент складає 28 позицій, та кількісна оцінка груп А, В, С складе:

Для кожної групи оцінка важливості може бути опосередковано визначена як відношення вартісних оцінок до кількісних, тобто:

• для групи А: ;

• для групи В:

;

• для групи С: .

Графічно результат АВС-аналізу можна подати з допомогою концентраційної кривої (рис. 1.1).

Вартісні оцінки лежать в основі ABC-аналізу, а групові оцінки точності прогнозу – в основі XYZ-аналізу.

Поряд з кількісно-якісним аналізом запасів матеріалів, частин та вузлів або їх споживання (АВС-аналіз) важливою для планування технологічного процесу, для процесів складування, постачання і транспортування є безперервність чи дискретність споживання, оцінки сталості використання в розумінні надійності, точності прогнозів. Адже використання одних позицій матеріалів, частин та вузлів передбачуване і має детермінований характер, інших – непередбачуване, випадкове і має стохастичний характер. Таке розуміння дає можливість подати асортиментну структуру споживання за фактором точності прогнозу споживання, формуючи основу XYZ-аналізу, наступного блоку наведеної блок-схеми: група Х – висока точність прогнозу; група Y – середня точність прогнозу; група Z – низька точність прогнозу.

Рис. 1.1. Графічна інтерпретація АВС-аналізу

Спеціальна література дає такі рекомендації:

• група X – майже стабільне (детерміноване) споживання, несталість випадкова (менше 20% щомісяця), тижнева передбачуваність (точність прогнозування) споживання частин, вузлів становить понад 95%;

• група Y – споживання частин, вузлів характеризується несталістю, несталість споживання коливається між 20% і 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання частин не менше 70%;

• група Z – стохастичне споживання, несталість споживання сягає більше як 50% щомісяця, тижнева передбачуваність споживання частин менша 70%.

При використанні XYZ-аналізу у викладеному розумінні виникає проблема кількісної оцінки сталості (несталості), тобто мірила оцінок. За методом експертних оцінок рекомендується користуватися такими інтервалами оцінок (за десятибальною шкалою):

• група Х – стабільне споживання, висока точність прогнозу, оцінка 9-10 балів;

• група Y – нестале споживання, середня точність прогнозу, оцінка 4-8 балів;

• група Z – стохастичне споживання, низька точність прогнозу, оцінка 1-3 бали.

Завершенням аналізу спеціалізації виробництва та вибору стратегії постачання є комбіноване використанні ABC- та XYZ-аналізу. Отримані результати інтегрованого використання АВС та XYZ-аналізу дозволяють зробити такі висновки: сировини із стабільним та близьким до стабільного споживанням можуть виготовлятися сторонніми організаціями, оскільки постачальник може їх виробляти з меншими витратами, ніж кінцевий виробник; через відносно високу вартість напівфабрикатів груп А і В підходять для JIT-постачання, оскільки діють на пониження величини авансованого капіталу в постачанні, транспортуванні, складуванні. На основі наведеного висновку та з метою формування логістичних рішень скористаємося методами матричного подання інтегрованого АВС та XYZ-аналізу.

Матриця АВС-XYZ-аналізу

j\k	X	Y	Z
A
B
C

Отже, АХ, АY, АZ, BX, BY – це область JIT-постачання.

Обґрунтовуючи стратегічне рішення підприємства, наведемо графічну інтерпретацію розв’язання „задачі МОВ” (рис. 2).

На рис. 1.2 прямі а і б – це функції відповідно закупівель та власного виробництва. Відрізок в – це витрати на придбання обладнання для власного виробництва. Зона А – це зона закупівлі напівфабрикатів, оскільки обсяги закуповуваних напівфабрикатів та витрати на їх закупівлю є порівняно невеликими. Зона Б – це зона доцільності впровадження власного виробництва, тому що дані напівфабрикати потрібні підприємству у великій кількості і витрати на власне виробництво є меншими від витрат на стороннє постачання.

Рис. 1.2. Графічне розв’язання «задачі МОВ»

Завдання:

Використовуючи АВС- та XYZ-аналіз, визначити поділ запропонованої номенклатури складових частин на групи. Результати розрахунку представте в матричній формі АВС/XYZ-аналізу. Наведіть економічну інтерпретацію отриманих результатів.

Складові частини товару	Місячний обсяг частин, грн.	Частка (за вартістю) в загальному обсязі заготовок, %	Частка від загальної кількості, %	Оцінка стабільності споживання, бали
Ч1	710 + 5р		15,7	4
Ч2	550		7,5	5
Ч3	1100 - 5р		5,4	7
Ч4	730		10,8	10
Ч5	520 + 10р		18,0	1
Ч6	460 - 10р		10,5	8
Ч7	2010		6,2	2
Ч8	1990		7,0	10
Ч9	330 + 20р		6,6	8
Ч10	630 - 5р		12,3	9
		100	100	-

р – номер індивідуального варіанту