Клінічні етапи виготовлення металокерамічних мостоподібних конструкцій

Послідовні етапи виготовлення металокерамічних мостоподібних конструкцій складається із таких послідовних клінічних маніпуляцій:

1. обстеження порожнини рота та терапевтична санація твердих тканин зуба, якщо на це є показання;

2. зняття діагностичних відтисків та отримання моделей, на яких планується майбутнє протезування;

3. визначення кольору природних зубів;

4. ретракція зубоясенного жолобка та препарування опорних зубів з формуванням пришийкового уступу;

5. отримання робочого двошарового відтиску;

6. визначення центральної оклюзії;

7) виготовлення й укріплення тимчасових коронок на препарованих

зубах;

8) припасування цільнолитого металевого каркасу та його корекція;

9) припасування металокерамічної мостоподібної конструкції;

10) фіксація готової металокерамічної мостоподібної конструкції на тимчасовий або постійний цемент за показанням;

11) рекомендація пацієнту по догляду за даною конструкцією.

Препарування зубів

Препарування зубів для виготовлення металокерамічних мостоподібних конструкцій має деякі особливості, зумовлені необхідністю зішліфовування значної кількості твердих тканин (емалі та дентину). У зв'язку з цим виникає необхідність у повноцінній анестезії за живої (інтактної) пульпи. Для місцевого знеболювання можна використовувати лідокаїн, ультракаїн. Препарування необхідно проводити високошвидкісною бормашиною (турбіною), добре центрованими абразивами, під повноцінним повітряним і водяним охолодженням. Глибоке препарування зубів пов’язане з небезпекою ушкодження пульпи (травматичний пульпіт), тому необхідно знати оптимальну глибину препарування і зони безпеки для кожної групи зубів.

Препарування зубів починають із сепарації апроксимальних поверхонь алмазним диском або циліндричним бором, потім укорочують коронкову частину на 1/5 її висоти. Після ретракції ясенного краю утворюють уступ на ширину 0,5-1,0 мм, одночасно циліндричним грубозернистим бором зішліфовують тверді тканини на вестибулярній поверхні. Торцем бора при цьому створюють уступ на рівні ясенного краю. На оральній поверхні також вирізають тверді тканини, використовуючи сочевицеподібний бор із створенням уступу. Потім циліндричним бором проводять ротаційне препарування, згладжуючи гострі кути і ділянки переходу вестибулярної й оральної поверхні на апроксимальну. Одночасно торцевою частиною бора згладжують уступ, роблячи його плавним і наближаючи до ясеневого краю. Препарування закінчують олівцеподібним бором, який повинен мати товщину, що дорівнює або дещо менша глибини уступу, формуючи уступ на заданому рівні.

Запропоновані різні види уступів: під 90⁰, під кутом 135⁰, під кутом у 45⁰, жолобоподібний і так званий символ уступу. Більшість спеціалістів рекомендують створювати циркулярний уступ у 135⁰. Він забезпечує високий естетичний ефект металокерамічної коронки і зменшує небезпеку негативного впливу краю коронки на тканини маргінального пародонта.

Препаруючи зуби під металокерамічні мостоподібні конструкції коронки, необхідно за можливості зберігати анатомічну форму зубів у відповідно меншому розмірі. Бокові поверхні зуба повинні конвергувати до жувальної поверхні краю або до ріжучого краю під кутом 8⁰-14⁰.

У тому разі, коли кераміка буде наноситися на цільнолитий каркас тільки з вестибулярної поверхні, об’єм сошліфованих твердих тканин з оральної поверхні повинний становити 0,3-0,5 мм, тобто на товщину металевого каркасу. З вестибулярної поверхні необхідно препарувати на глибину до 2,0 мм, тобто на товщину металевого каркаса та шару кераміки.