Міжнародної безпеки

Фінансова безпека держави в значній мірі визначається характером формування державного та місцевих бюджетів, станом її платіжного балансу, співвідношенням грошей в офіційній і тіньовій економіці, ступенем повернення грошей, що знаходяться в обігу, до банків, рухом валютних коштів.

У зовнішньому плані це передусім фінансова незалежність, фінансовий суверенітет. Велике значення має розмір зовнішньої фінансової допомоги з боку міжнародних фінансових інституцій, економічних угрупувань, урядів окремих країн, обсяг іноземних інвестицій у національну економіку.

Забезпечення дієвої системи фінансової безпеки передбачає з’ясування і систематизацію явищ, подій, дій, настання або здійснення яких прямо чи опосередковано може становити загрозу тому чи іншому суб’єкту фінансової безпеки.

Основні загрози фінансовій безпеці держави:

• недосконалість бюджетної політики і нецільове використання коштів бюджету;

• неефективність податкової системи, масове ухилення від сплати податків;

• значні розміри державного та гарантованого державою боргу, проблеми з його обслуговування;

• різкі зміни рівня цін та курсу національної валюти;

• значна різниця співвідношення доходів найбільш та найменш забезпеченого населення та недостатня соціальна захищеність певних груп населення;

• невисокий рівень капіталізації банківської системи, невеликі обсяги довгострокового банківського кредитування та значний рівень відсоткових ставок по кредитах;

• залежність реформування економіки країни від отримання іноземних кредитів;

• низький рівень інвестиційної діяльності;

• зростання «тіньової» економіки, посилення її криміналізації, нелегальний перетік валютних коштів за кордон, тощо.

Ступінь впливу загроз визначається на підставі розрахунку і моніторингу системи індикаторів та порівняння їх із пороговими значеннями.

Індикатор (від лат. indico – вказую, визначаю) – елемент, що відображає хід процесу або стан об’єкта спостережень, його якісні і кількісні характеристики [33].

Обґрунтована система індикаторів дозволяє оперативно проводити аналіз фінансової безпеки різних об’єктів, попереджати розвиток негативних тенденцій, вносити необхідні корективи як у повсякденну діяльність, так і на перспективу, прогнозувати розвиток подій.

Залежно від специфіки досліджуваного явища визначаються порогові значення індикаторів, які не можуть бути визначені точними розрахунками, а визначаються експертно на основі досвіду.

При визначенні порогових значень фінансової безпеки України необхідно також враховувати граничні рівні критеріїв, встановлених для країн – кандидатів на вступ до ЄС.

17.3. Сутність бюджетної та податкової безпеки на сучасному етапі економічних реформ

Бюджетна безпека – це спроможність бюджетної системи забезпечити платоспроможність держави при збалансуванні доходів і видатків та ефективне використання бюджетних коштів в процесі виконання функцій державного регулювання економічного розвитку, реалізації соціальної політики, а також утримання органів державного управління, забезпечення національної безпеки і оборони [33].

Бюджетна безпека визначається:

1. ступенем збалансованості;

2. цілісністю бюджетної системи;

3. ретельністю складання, процедури розгляду та затвердження бюджету;

4. обсягами бюджетного фінансування;

5. наявністю або відсутністю бюджетних резервів;

6. характером касового виконання бюджету;

7. чисельністю податкових пільг;

8. дотриманням бюджетної дисципліни.

Проблеми бюджетної системи полягають не тільки у надзвичайно малих розмірах бюджету, але й у неякісному бюджетному плануванні. Прогнозні показники мають невизначеність, залежать від впливу непідконтрольних уряду чинників, що перетворює бюджет як фінансовий план на умовність та спонукає до негативних наслідків.

Бюджетний дефіцит – перевищення видатків бюджету над його доходами. Рівень дефіциту бюджету визначається як відношення обсягу дефіциту до обсягу валового внутрішнього продукту [2].

Існують різні оцінки його граничного розміру. Згідно з даними міжнародної статистики «нормальна» величина бюджетного дефіциту в індустріально розвинутих країнах коливається у межах 3-4% від розміру ВВП за середньосвітової його величини 4,5%. Існує тенденція до стабілізації бюджетного дефіциту у середньосвітовому виміру 4-5% ВВП [54].

Таблиця 17.3