§ 19. Складений іменний присудок

Складений іменний присудок — це присудок, виражений іменними частинами мови чи їх замінниками в поєднанні з дієсловом-з'вязкою. Іменна частина іменного складеного при­судка, що виражається іменником, прикметником (чи дієприк­метником), числівником, займенником або прислівником, пе­редає основне лексичне значення, а дієслово-зв'язка, що стано­вить особові форми від допоміжних дієслів бути, стати, явля­ти, виражає граматичне значення (часу, особи та способу) при­судка, зв'язуючи його з підметом.

Дієслова-зв'язки, що вживаються для вираження грама­тичних відношень між підметом та іменною частиною складе­ного присудка, бувають кількох різновидів: а) абстрактні; б) напівповнозначні; в) повнозначні. Абстрактна зв'язка — це дієслово бути в різних формах часу і способу. її роль суто гра­матична: вона зовсім позбавлена лексичного значення і вира­жає лише відношення між підметом та іменною частиною скла­деного присудка. Дієслово бути використовується як зв'язка з будь-якою іменною частиною складеного присудка. Для вира­ження минулого часу воно набуває форми був, була, було, були, майбутнього — буду, будеш, буде, будемо, будете, будуть, те­перішнього — є, рідше єсть. У теперішньому часі ця зв'язка вживається рідко, зокрема лише тоді, коли на неї припадає ло­гічний наголос: Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована

56

ще не була (П. Т.). Зазвичай вона опускається, перетворюючись зна нульову, однак присудок при цьому залишається складеним |з нульовою опущеною зв'язкою, а не перетворюється на про-їстий. До речі, про те, що це структури з опущеною зв'язкою, свідчить їх графічна передача: на письмі опущена зв'язка час­то позначається тире: Воля для чоловіка вільного — чарівне слово (П. М.); НашаиІДк—людське щастя і воля (І. Ф.); Сміле слово — то наші гармати, світлі вчинки — то наші мечі (П. Г.).

Напівповнозначна дієслівна зв'язка — це дієслово з послабле­ним лексичним значенням, що виражає граматичні відношення між підметом та іменною частиною складеного присудка і водно­час частково зберігає лексичне значення. До таких напівповно-значних дієслів-зв'язок належать дієслова стати, становити, яв­ляти, зробитися, почати, здаватися, називатися та ін.: Густа тінь у воротях повітки при ясному сонці здавалась чорною (І. Н.-Л.); Ти другом, братом і сестрою сіромі стала (Т. ПІ.); До нього став Чіпка підпасичем (П. М.); Мені осіння ніч короткою здається (Л. У.).

Повнозначна зв'язка—це дієслово зі значенням дії, стану, руху, перебування тощо, яке може самостійно виступати присудком, а в деяких конструкціях — виражати граматичні відношення між іменною частиною присудка і підметом, водночас зберігаючи своє лексичне значення: Весна стояла суха і вітряна. Після короткого жаркого бою мінометники поверталися з лісу тріумфаторами (О. Г.); Поет всюди залишається господарем свого настрою (О. Г.); Олена не могла залишатися спокійною та байдужою (Г. Т.).

У ролі іменної частини складеного присудка можуть висту­пати будь-які іменні частини мови, найчастіше іменник у різних відмінкових формах:

1. іменники в називному відмінку: Обоє вони були сироти (М. В.); Я твоя мати (Т. ПІ.); Наш народ — океан (П. Т.); Час — великий суддя (І. К.);

2. іменники в орудному відмінку без прийменника: Шевченка не без підстави називають революціонером художньої форми (О. Г.);

3. іменники у знахідному відмінку з прийменником за: Лев був за старшину (Л. Г.); — Хай чабан! — усі гукнули, — за ота­ мана буде (П. Т.);

4. іменники в родовому відмінку з прийменником без: Я був без імені, роду й племені (М. К.).

Називним відмінком іменника при зв'язці бути (або й тоді, коли вона опущена) у складеному присудку підкреслюється постійність, а знахідним з прийменником за — тимчасовість ознаки. З допоміжним дієсловом стати, зробитися тощо імен­ник зазвичай виступає в орудному відмінку, а при допоміжних дієсловах становити, являти — у знахідному: Траншея являла жахливе видовище (О. Г.).

57

У ролі іменної частини складеного присудка можуть також виступати:

1. прикметники і дієприкметники в називному та орудному відмінках: Андрійко був у мене повновидий, ясноокий, кучерявий (М. В); Очі у неї були ясні, коси довгі, великі, чорнорусі (М. В.); Двері були зачинені й защеплені... Хата була засунена (П. М.); Малій дитині життя здавалося таким тяжким, таким осто­ гидлим (П. М.); З року нарік вонаробилась непокірливіша, веред­ ливіша (П. М.);

2. числівники в називному чи орудному відмінку: В бою ти не один (М. Тер.);

3. займенники у називному або орудному відмінку. Хто був нічим, той став усім (В. Сос);

4. прислівники: А Любка вже замужем була (І. Н.-Л.);

5) фразеологізми і нерозкладні словосполучення: / мати твоя, і бабка твоя були чесного роду (М. К.); Карно був широкий у плечах, з бліднуватим лицем (І. Н.-Л.).