5. Службове розслідування щодо державних службовців

Порядок проведення службового розслідування щодо держав­них службовців визначається Порядком проведення службово­го розслідування стосовно державних службовців, затвердже­ного Постановою Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 р.¹ (далі — Порядок).

Порядок передбачає вичерпний перелік підстав для його проведення:

• у разі невиконання або неналежного виконання ними службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значної матеріальної чи моральної шкоди громадянинові, державі, підприємству, установі, організації або об'єднанню грома­дян;

• у разі недодержання ними законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, порушення етики по­ведінки;

• на вимогу державного службовця з метою зняття безпід­ставних, на його думку, звинувачень або підозри.

Службове розслідування проводиться за рішенням вищих по­садових осіб України, Першого віце-прем'єр-міністра України, керівника державного органу (посадової особи), що призначив на посаду державного службовця, стосовно якого проводиться розслідування. Чинне законодавство передбачає, що Головдержслужба може проводити службове розслідування за дорученням вищих посадових осіб України та Першого віце-прем'єр-міністра України. Водночас, Головдержслужба може приймати рішення щодо проведення службового розслідування у разі безпосеред­нього звернення до неї державного службовця.

Керівник державного органу, за рішенням якого проводиться службове розслідування, контролює роботу комісії і в разі не­обхідності може давати обов'язкові для виконання доручення.

У рішенні про проведення службового розслідування вка­зується голова комісії, інші члени комісії, мета, дата початку і закінчення службового розслідування. При цьому, термін службового розслідування не може перевищувати двох місяців. У низці випадків може передбачатися й інший термін прове­дення розслідування.

Для проведення службового розслідування створюється комі­сія, склад якої затверджується керівником державного органу, або вищою посадовою особою, яка призначила державного службовця на посаду. До участі у проведенні розслідування можуть залучатися вчені, працівники державних органів, орга­нів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організа­цій. Водночас, до участі в роботі комісії не повинні залучатися посадові особи державного органу, якщо обставини свідчать про їхню особисту заінтересованість у результатах розслідування.

Чинне законодавство передбачає процесуально-правовий статус членів комісії, який включає в себе права, обов'язки та відповідальність. Зокрема, члени комісії мають право:

• отримувати від державних службовців, інших працівників державного органу, в якому працює особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, усні або письмові пояснення, консультації спеціалістів з питань службового розслідування;

• ознайомлюватися і вивчати з виїздом на місця відповідні документи, у разі потреби знімати з них копії та долуча­ти їх до матеріалів службового розслідування;

• отримувати та збирати згідно із законодавством інформа­цію, пов'язану із службовим розслідуванням, від інших юридичних та фізичних осіб на підставі запиту керівника державного органу, який призначив службове розсліду­вання, або керівника державного органу, якому доручено проведення службового розслідування.

Водночас, вони несуть персональну відповідальність за:

— повноту, всебічність і об'єктивність висновків службового розслідування;

— нерозголошення інформації, яка стосується цього розслі­дування.

На час проведення службового розслідування державний службовець, за рішенням керівника державного органу, може бути відсторонений від виконання своїх посадових обов'язків, або не відсторонений. У разі відсторонення за державним службовцем зберігається заробітна плата.

Державний службовець, стосовного якого проводиться служ­бове розслідування, має право у будь-який момент узяти в ньому участь, пояснювати факти, робити заяви, подавати від­повідні документи і порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснень осіб, причетних до справи.

За результатами службового розслідування члени комісії складають акт, який ними підписується і подається на розгляд керівникові державного органу, який призначив службове роз­слідування. В акті повинно бути зазначено:

• факти і суть звинувачень або підозри, які стали підста­вою для проведення службового розслідування, посада, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін служби у державному органі і перебування на займаній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування;

• висновки службового розслідування, обставини, що пом'як­шують або обтяжують відповідальність, причини та умови, які призвели до порушення, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення або обставини, які знімають з дер­жавного службовця безпідставні звинувачення або пі­дозру.

За результатами розгляду керівник державного органу прий­має в десятиденний термін рішення, з яким ознайомлюється державний службовець. У разі незгоди державного службовця з рішенням за результатами службового розслідування, воно може бути оскаржене в суд.

18