- •1 Експлуатація відцентрових насосів
- •1.1 Насосна установка та її характеристика
- •1.2 Основні технічні показники насосів
- •1.2.1 Подача насоса
- •1.1.2 Напір насоса
- •1.2.3 Потужність насоса
- •1.2.4 Спільна робота насоса та трубопроводу
- •1.2.5 Висота всмоктування насоса
- •1.3 Гідродинаміка відцентрових насосів
- •Теоретична потужність визначається за формулою:
- •2.1 Типи та основні параметри нафтових насосів
- •2.2 Технологічний розрахунок магістральних нафтопроводів
1.2.3 Потужність насоса
Корисна потужність насоса – це потужність, яку насос передає рідині:
|
(1.9) |
де
– тиск, що створює насос.
Відношення
корисної потужності
до спожитої N, тобто потужності, що
підводиться від двигуна на вал насоса,
називається коефіцієнтом корисної дії
насоса η:
|
(1.10) |
1.2.4 Спільна робота насоса та трубопроводу
Характеристика
насоса задається або графічно, або у
вигляді таблиці. Для визначення з якими
робочими параметрами (
,
,
)
будуть спільно працювати заданий насос
та заданий трубопровід будують
характеристику насоса та трубопроводу
та знаходять робочу точку. Цей метод
називається графоаналітичним (дивись
рисунок 1.2).
1
– характеристика насоса; 2 – характеристика
трубопроводу; 3 – залежність
;
А
– робоча точка
Рисунок 1.2 – Суміщена характеристика
трубопроводу та насоса
Характеристика трубопроводу – це залежність необхідного напору від витрати рідини.
|
(1.11) |
де
– висота всмоктування, м;
– висота нагнітання, м;
,
–відповідно,
тиск в напірному та приймальному
резервуарах, Па;
–
сумарні гідравлічні втрати напору у
всмоктувальному та напірному трубопроводах,
м.
Сума висоти всмоктування та нагнітання називається геометричною висотою підйому рідини:
|
(1.12) |
Сумарні гідравлічні втрати напору у всмоктувальному та напірному трубопроводах визначаються за формулою:
|
(1.13) |
де
,
– коефіцієнт гідравлічного опору,
відповідно, всмоктувального та напірного
трубопроводу;
,
– довжина, відповідно, всмоктувального
та напірного трубопроводу;
,
– сума коефіцієнтів місцевих опорів,
відповідно, на всмоктувальному та
напірному трубопроводі (вибирається
згідно додатків 6,7).
Зауважимо, що:
|
(1.14) |
де Re – критерій Рейнольдса;
– еквівалентна абсолютна шорсткість
(для безшовних гарячекатаних труб
мм);
– діаметр трубопроводу.
Критерій Рейнольдса визначається як:
|
(1.15) |
де
– кінематична в’язкість рідини (дивись
додаток 5).
Коефіцієнт гідравлічного опору залежить від режиму течії рідини, тобто від величини критерію Рейнольдса і визначається у відповідності до таблиці 1.1.
Таблиця 1.1 – Визначення коефіцієнта гідравлічного опору
|
|
||
|
|
|
|
|
|
|
|
В
таблиці 1.1
і
– перехідні числа Рейнольдса і
визначаються за формулами:
|
(1.16) |
|
(1.17) |
Задаючись
різними значеннями витрати
(в межах зміни витрати насоса),
підраховуються гідравлічні втрати
для кожного значення витрати та будується
графічна залежність
.
Точка перетину характеристики трубопроводу
та характеристики насоса є робочою
точкою при роботі заданого насоса на
заданий трубопровід.
