
- •Державна податкова адміністрація україни
- •Національний університет
- •Державної податкової служби україни
- •Кафедра філософії та політології
- •Методичні рекомендації
- •З курсу філософії права
- •Передмова
- •Зм 1 (т. 1) фІлософія права як наука т.1: ФілософІя правА: її предмет і місце серед філософських та юридичних наук
- •План лекції:
- •Семінар 1: Філософія права: її предмет, завдання, методологія
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми творчих робіт:
- •Розділ II. (т. 2-4) історія виникнення і розвитку фІлософії права т. 2. Історичні типи філософії права від античності до Просвітництва
- •Лекція:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •1.3.Філософія права епохи пізньої класики
- •2. Філософія права епохи Середньовіччя
- •3. Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва
- •3.2. Специфіка вчення т. Гоббса
- •3.3.Філософія права Дж. Локка як обґрунтування лібералізму
- •3.4.Філософсько-правові концепції французького Просвітництва
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Литература
- •Т. 3. ФілософСько-правОві вчення у західній європі кінця XVII – середини XIX століття
- •План лекції:
- •2. Філософія права г. Гегеля.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Литература
- •Т. 4. Сучасні теорії філософії права.
- •План лекції:
- •Семінар 3. Філософсько-правова думка сучасності.
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •1.Позитивізм.
- •2.Неопозитивізм
- •3.Неокантіанство
- •4.Неогегельянство
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Литература
- •Т. 5. Вітчизняна філософсько-правова думка.
- •План лекції:
- •1.Філософія права в Україні.
- •1.1.Філософія права п. Юркевича
- •1.2.Неокантіанська філософія права б.Кістяківського.
- •2.Основні ідеї російських філософів права.
- •2.1.Борис Чичерін – ідеолог лібералізму
- •2.2.Павло Новгородцев – апологет лібералізму
- •2.3.Релігійно-філософський лібералізм Володимира Соловйова
- •2.4. Апологія релігійно-філософського лібералізму Миколою Бердяєвим
- •Питання для самостійної роботи:
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Литература
- •Розділ III. Основні проблеми теорії філософії права т.6.Проблеми онтології права
- •1.Онтологічна природа права
- •2.Правові відносини.
- •3.Правова свідомість.
- •4. Природно-правовий і позитивістський підходи до розуміння права.
- •5. Співвідношення права і закону
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •1.Які існують три форми права?
- •2. Що таке ідея права?
- •3. Що таке закон (правові норми, позитивне право) як форма буття права?
- •4. Що таке правове життя як форма буття права?
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Теми рефератів:
- •Литература
- •Т.7. Антропологічні основи права
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •1.Людина як правова істота
- •2. Філософський сенс і філософсько-правове обґрунтування прав людини
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації для самостійної роботи:
- •4. Що означає «ступінь» і «міра» свободи?
- •5. Що таке відповідальність і які її види виділяє філософія права?
- •6. Що таке провина?
- •7. Що таке справедливість?
- •9. В чому специфіка правової справедливості?
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Литература
- •Тема 8. Правова Аксіологія.
- •План лекції:
- •Методичні рекомендації до семінару:
- •1.Право як загальне благо.
- •2.Цінності в праві і право як цінність.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •1.Що таке діяльність, і які її загальні характеристики?
- •2.Чим визначається специфіка правової діяльності? з яких елементів складається правова діяльність?
- •Питання для індивідуальної роботи:
- •Література
- •1.Право і влада
- •2. Право і правопорядок.
- •Питання для самостійної роботи:
- •Методичні вказівки і рекомендації:
- •1.Що таке правова культура?
- •2. Опишіть структуру правової культури.
- •Література:
- •Основна література:
- •Додаткова література:
- •Орієнтовні питання до екзамену.
Методичні вказівки для самостійної роботи:
1. Істотний внесок в теорію права вніс Лоренцо Валла (1405 або 1407-1457 рр.). Поклавши в основу правової етики особовий інтерес і зробивши його моральним критерієм, Валла закликає керуватися в оцінках людських вчинків не абстрактними моральними або правовими принципами, а конкретними життєвими умовами, що визначають вибір між хорошим і поганим, корисним і шкідливим.
Французький філософ Мішель Монтень (1533-1592 рр.) стверджував, що закони створюються людьми і покликані забезпечувати людині щастя. Всі закони він розділив на дві групи: етичні («закони честі») і юридичні («закони правосуддя»). Скажімо, помста правомірна з погляду «законів честі», але недопустима з погляду «законів правосуддя». Кажучи про взаємозв'язок звичайного і позитивного права, писаних і неписаних законів, він вважав, що чим більш дієвим є позитивний закон, тим адекватніше він виражає вимоги звичайного права. І якщо ці закони узгоджені, підстав для їх зміни немає.
2. У філософсько-політичній праці «Володар» Ніколо Макіавеллі (1469-1527 рр.) виступає захисником абсолютної монархії, а в «Думках про першу декаду Тіта Лівія» республіканської форми державного правління. Для досягнення благих цілей цілком допустимі аморальні способи: загроза, помста, підкуп, шантаж, наклеп і тому подібне. Відносини між правителем і підданими повинні будуватися на страху і любові одночасно; правителеві, якщо він хоче залишатися правителем, належить бути суворим і безжальним. В цілому внесок Макіавеллі в розвиток філософсько-правової теорії полягає в тому, що він: відкинув схоластику, замінивши її раціоналізмом і реалізмом; заклав основи філософсько-правової науки; продемонстрував зв'язок політики і форм держави з соціальною боротьбою, ввів в політичну науку терміни «держава», «республіка» в сучасному значенні; створив передумови для побудови моделі держави, заснованої на матеріальному інтересі людини.
3. Видне місце у філософсько-правовій думці епохи Відродження займає Гуго Гроцій (1583—1645 рр.), який одним з перших спробував систематизувати правові норми, обґрунтувати сферу дії права в конкретній ситуації. Гроцій розглядає право як явище, що витікає з внутрішньої природи людини, як засіб, що робить життя людей і держави упорядкованими і організованими. Гуго Гроцій одним з перших розробив концепцію суспільного договору, він вважав, що держава виникає з «суспільної природи людини» для «забезпечення суспільного спокою» Гроций Г. О праве войны и мира. М., 1957. С. 159.. У основу права він поклав справедливість, що розуміється як веління розуму людини поступати відповідно до совісті, громадської думки і благовоління Бога. Навіть війну слід вести за «справедливими правилами», бо і насильство, на його думку, в певних умовах може бути справедливим. Це означає, зокрема, не вбивати тих, хто воює з примусу, завжди щадити дітей, жінок, людей похилого віку, полонених, заручників.
4. Філософське осмислення права відбувається в період реформації. Яскравим представником реформаторського руху є Мартін Лютер (1483-1546 рр.). Філософсько-правова концепція Лютера в цілому може бути охарактеризована наступними положеннями: свобода віри по совісті є універсальним і рівним правом всіх; правового захисту заслуговує не тільки віра, але і її передумови; свобода совісті передбачає свободу слова, друку і зборів; право повинне реалізовуватися в непокорі державній владі, якщо відбувалися утиски свободи совісті; правового забезпечення заслуговує лише духовне, плотське ж залишається на милостивий розсуд влади.
5. Французький юрист і публіцист Жан Боден (1530-1596 рр.) є автором абсолютно нового вчення про державу. Йому належить обґрунтування державного пріоритету над всіма іншими соціальними інститутами, включаючи і церкву. Він вперше ввів поняття суверенітету як суттєвої ознаки держави. У своїй книзі «Шість книг про республіку» Боден проводить ідею про суверенну державу, що має можливості захищати права автономної особи і рішуче затверджувати принципи мирного співіснування різних соціально-політичних сил усередині країни. Основними ознаками суверенітету, за Боденом, повинні бути необмеженість і абсолютність верховної влади, її постійність, єдність і неподільність. В цьому випадку така влада може забезпечити єдине право. Носієм суверенітету є монарх або народ (у демократичній республіці).