3. Філософія права Нового часу та епохи Просвітництва

3.1.Значення творчості Гуго Гроція для становлення філософії права Нового часу.

Правові учення цього періоду своїм головним предметом зробили розробку природного права. Такий новий напрям в правознавстві оформився в школу природного права яка домінувала в юриспруденції впродовж XVII-XVIII  ст. Родоначальником її був голландський юрист Гуго Гроцій (1583-1645  рр.). Найбільш відома праця Гроція  «Про право війни та миру» (1625  р.). Гроцій ділить право на природне і волевиявлене. Природне право визначається їм як «розпорядження здорового розуму» і виступає як критерій для відмінності дозволеного і недозволеного. Волевиявлене право ділиться на божественне (дане зверху і що має джерелом волю Бога) і людське. Розвиваючи концепцію природного права, Гроцій створив основи міжнародного права, яким керуються у відносинах між собою окремі держави. Його напрацювання в цьому напрямі надалі зробили вплив на ідею міжнародного права, які були втілені у наш час (ООН, Ліга Націй і т. п.).

3.2. Специфіка вчення т. Гоббса

Томас Гоббс (1588—1679  рр.) стверджував, що всі люди рівні від народження, оскільки «природа створила людей рівними в фізичних та розумових здібностях» Гоббс Т. Левиафан: соч.: в 2-х т. М., 1991. Т. 2. С. 93.. У книзі «Левіафан» Гоббс визначає природне право як свободу всякої людини використовувати свої власні сили на свій розсуд для збереження своєї власної природи, власного життя, тобто, як свободу робити все, що для цієї мети необхідне. Людина від природи має право на все, але це не дає гарантій безпеки. У суспільстві панує принцип homo homini lupus est  «людина людині вовк»,  що перешкоджає розвитку економіки і торгівлі, породжує лише вічний страх і небезпеку насильницької смерті. Гоббс Т. Левиафан: соч.: в 2-х т. М., 1991. Т. 2. С. 98Страх смерті, прагнення до благого, безпечного життя примушують людей шукати альтернативу природному стану. І такою альтернатива є  стан миру. Головним природним законом є пошук миру з якого Гоббс виводить 19 природних законів. Згідно Гоббсу, наявність одних лише природних законів ще не веде до світу і безпеки. Гарантувати дотримання цих законів може лише загальна влада (має земне походження), що тримає людей в страху і направляє їх дії до загального блага. Вона виникає в результаті суспільного договору людей з метою їх захисту. Безліч людей, що об'єднується таким чином в одній особі, і є держава.

3.3.Філософія права Дж. Локка як обґрунтування лібералізму

Значний внесок в розвиток філософсько-правових поглядів вніс Джон Локк (1632—1704  рр.), який по праву вважається творцем політичної доктрини лібералізму. В творі «Два трактати про державне правління» виявляються ідеї обмеження прав суверена, правителя, держави в цілому, обґрунтовується необхідність лібералізації права і розширення рамок права і свобод. Дж.  Локк розвиває ідеї: суспільного договору, суспільного консенсусу, невід'ємних і непередаваних державі прав людини (на життя, свободу, рівність, власність), закону як загальної форми буття народу і влади; свободи як незалежності від волі інших; Локк Дж. Избранные философские произведения. М., 1960. С. 16, 34розділення верховної влади на законодавчу і виконавчу.