Питання для самостійної роботи:

1. Що таке правова культура?

2. Опишіть структуру правової культури.

Методичні вказівки і рекомендації:

1.Що таке правова культура?

Правова культура є складною системою, що складається з взаємозв'язаних елементів і компонентів, якісні характеристики яких не співпадають з якісними характеристиками всієї системи. Це складний комплекс явищ суспільного життя, що включає правові норми, принципи правосвідомості, правовідносини, правову поведінку в процесі реалізації життєвих установок.

Під правовою культурою розуміється сукупність знань, цінностей і установок особи відносно права і можливостей їх практичного здійснення, суб'єктів правових відносин, що реалізовуються в процесі взаємодії.

У структурі правової культури виділяють два рівні:

1) рівень суспільних і правових інститутів як деяких об'єктивних структур, утворюючих правовий простір життєдіяльності людей і що створюють умови для реалізації їх прав;

2) рівень індивідуальної, групової, суспільної правосвідомості і поведінки, властивих соціуму.

Стан правової системи  найважливіша передумова і умова формування і функціонування правової культури.

Носієм правової культури виступає людина, група, суспільство (народ). Правова культура особи і правова культура народу   явища взаємообумовлені, оскільки головним в змісті правосвідомості народу є віддзеркалення і вираз справжньо людського, духовного.

Духовність, глибинна і невід'ємна якість культури, виражається у всіх формах суспільної свідомості, у тому числі і в правосвідомості, як на особовому, так і на груповому (суспільному) рівні. Ця якість охоплює всі цінності людства і людини  істину, добро, красу, свободу, справедливість, відповідальність, борг і ін. Саме на його основі і формується, на переконання І. Ільіна, поняття Батьківщина як «духовна єдність народу» і держава як «духовне об'єднання людей».

Правова культура завжди спирається на державу. І якщо держава самоусувається і не створює умов для формування правової культури, то люди стикаються з безліччю перешкод, що обмежують їх права, можливості, рівноправ'я.

2. Опишіть структуру правової культури.

Правова культура складається із низки взаємозалежних елементів.

1. Рівень правосвідомості і правової активності громадян —

виражається у ступені засвоєння (вираження знання і розуміння) права громадянами, посадовими особами, спрямованості на додержання заборон, використання прав, виконання обов'язків. Кожен суб'єкт покликаний: осмислити, що право являє собою величезну цінність у сфері суспільних відносин; знати право, розуміти його зміст, уміти витлумачити ті чи інші положення закону, з'ясувати його мету, визначити сферу дії; уміти застосовувати в практичній діяльності набуті правові знання, використовувати закон для захисту своїх прав, свобод і законних інтересів; уміти поводитися в складних правових ситуаціях і т.д.

Рівень (обсяг) знання права залежить від того, чи є громадянин професійним юристом, працівником правотворчої або правозастосовної сфери або він займається іншою діяльністю.

Професіонал-юрист повинен досконало знати правові розпорядження. Громадянин-не юрист використовує мінімум правових знань, потрібний для його роботи, поведінки в побуті, сім'ї. Це насамперед знання принципів права, основних норм конституційного права (права і свободи, виборча система та ін.), трудового, сімейного, цивільного, підприємницького права, розуміння єдності прав і обов'язків, відповідальне ставлення до здійснення того й іншого. Громадянин у загальному вигляді повинен знати норми, що передбачають і регулюють юридичну відповідальність і загальний порядок притягнення до неї, вік, з якого настає юридична, передусім кримінально-правова відповідальність, для комерсантів — цивільно-правова відповідальність.

Існує такий феномен правової культури, як презумпція знання закону, що означає припущення (умовність) про знання особою закону, яке прийняте з метою нормального функціонування всієї правової системи і виступає неодмінною вимогою правової культури. Тому кожен громадянин має бути зацікавлений у правовій культурі. Наявність навіть чималих юридичних знань у громадян, посадових осіб ще не свідчить про високий рівень правової культури, тому що необхідно не тільки знати право, а й проявляти правову активність.

2.  Стан юридичної практики:

а)  рівень правотворчої діяльності і стан законодавства — виражається в досконалості змісту і форми нормативно-правових актів, їх якості, продуманості, узгодженості, культурі юридичних текстів, тобто в юридичній техніці підготовки, ухвалення та оприлюднення нормативно-правових актів, вирішенні процедурних законодавчих питань. Усе це разом узяте — показник рівня правотворчої (в тому числі законодавчої) культури;

б) рівень судової, правоохоронної діяльності і стан правозастосовної практики — виражається як робота правозастосовних, судових, правоохоронних та інших органів, що є показником пра-вореалізуючої культури посадових осіб, їх професійного знання законодавства, чітко налагодженої роботи з розгляду правових питань і доведення їх до повного юридичного вирішення.

Правозастосовна, судова, слідча, прокурорського нагляду, арбітражна, нотаріальна та інші види юридичної практики являють собою специфічне провадження, відповідним чином організоване і сплановане, її суб'єкти — юристи-професіонали. їх діяльність — показник рівня правозастосовної культури.

3. Режим законності і правопорядку — стан фактичної впорядкованості суспільних відносин, урегульованих за допомогою правових засобів, змістом яких є сукупність правомірних дій суб'єктів права. Непохитність правопорядку залежить від стану законності, без якої неможлива правова культура. Переконаність у необхідності додержання правових розпоряджень та їх додержання — основа режиму законності та правопорядку.

Всі перелічені елементи правової культури є юридичними явищами, що входять до правової системи суспільства.

Питання для індивідуальної роботи:

1. Розкрійте природно-правовий підхід до розуміння права.

2. Розкрійте позитивістський підхід до розуміння права.

3. Назвіть основні відмінності між природним і позитивним правом.

4. Розкрійте співвідношення права і закону.

5. Як реалізується право в державі?

6. Що таке владний потенціал, і який його зв'язок з правом?

7. Який механізм зв'язку влади і права?

8. Що таке «порядок» як об'єктивне явище?

9. Яку роль грають норми у встановленні правопорядку?

10. Як пов'язані з порядком звичаї, вдачі, традиції?

11. Що таке культура?

12. Яке місце правової культури в системі культури?