4. Що таке правове життя як форма буття права?

Правове життя — це світ соціальних дій, найбільш складний світ, найменш дос­ліджений з позицій філософії. Процес соціальних взаємо­дій виражає таку стадію у здійсненні права, як правореалізація. Центральною фігурою цього процесу є суб'єкт як виконавець норми в його ставленні до інших людей. Ці від­носини виявляються можливими за наявності певних здіб­ностей, якостей людини.

Основною якістю суб'єкта права є здатність визнання ідеї права і здатність психічно-вольового визнання норми, коли остання розглядається як бажана чи небажана для даного суб'єкта. Можна виділити три основні рівні психічно-вольового ставлення суб'єкта до норми: а) нижчий — бажання порушити норму; б) середній — бажання підко­ритися нормі (за розумінням користі чи через страх бути покараним, тобто в цілому — нейтральна позиція); в) ви­щий — цілковите визнання вираженої у нормі цінності.

Саме соціальні суб'єкти, тобто люди та їхні об'єднання, є "важелями", завдяки яким ідея права здійснюється і впливає на життя. Формою такого здійснення є правомір­на поведінка. Здійснення права — кінцева його характе­ристика, що може бути виражена категорією правопоряд­ку. На цьому рівні право як належне переходить у соціальне життя. Отже, найбільш конкретною формою буття права є правильні дії і рішення у конкретній ситуації самого суб'єкта права.

Питання для індивідуальної роботи:

• Що таке онтологія і як співвідносяться поняття «буття», «реальність», «існування»?

• У чому полягає особливість правової реальності?

• До яких типів реальності відноситься право?

• Як співвідносяться поняття «право» і «правова реальність»?

• Що таке життєвий мир людини?

• У чому суть і зміст правових відносин?

• Розкрійте зміст і структуру правової свідомості.

• Яка роль правосвідомості в структурі суспільної свідомості?

• Перерахуєте основні функції правової свідомості.

Теми рефератів:

1. Філософське і правове розуміння соціального буття.

2. Культуротворчий потенціал права.

3. Справедливість як якісна характеристика права.

4. Справедливість як належне та основна цінність.

Литература

1. Максимов С. И. Правовая реальность: опыт фило­софского осмысления. — Харьков: Право, 2002.

2. Хеффе О. Политика, право, справедливость. Осно­воположения критической философии права и государ­ства. — М.: Гнозис, 1994.

3. Кістяківський Б.О. Вибране. – К., 1996.

4. Франк С. А. Духовные основы общества. М.: Рес­публика, 1992.

5. Г.Радбрух. Философия права. М.: “Международные отношения”, 2004.

6. Ермоленко А.Н. Этика ответственности и социальное бытие человека. – К.: Наукова думка. 1994.

7. Бергман П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. — М., 1995.

8. Коркунов Н.М. Общественное значение права. — СПб., 2001.

9. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность. — М., 1995.

Т.7. Антропологічні основи права

Мета: вияснити, які існують антропологічні основи права. Прояснити в якому відношенні людина є правовою істотою. Усвідомити філософський сенс і філософсько-правове обґрунтування прав людини.

Основні поняття: громадянське суспільство, діалектика, права людини, рівність правова, рівність соціальна, свобода, справедливість.