6.2.2. Вимоги до проектування і побудови промислових об’єктів

Нові промислові підприємства /об’єкти/ повинні будуватися з врахуванням вимог, виконання яких сприяє підвищенню стійкості інженерно-технічного комплексу об’єкту.

Будівлі і споруди на об'єкті необхідно розміщувати розосереджено. Відстань між будівлями повинна забезпечувати протипожежні розриви. Ширина протипожежного розриву визначається за формулою :

L = H₁ + H₂ + 15 м, де H₁і H₂ - висота сусідніх будинків.

Будівлі адміністративно-господарського і обслуговуючого призначення повинні розміщуватись окремо від основних цехів. Найбільш важливі виробничі споруди треба будувати заглибленими або пониженої висоти. прямокутної форми в плані. Це зменшить парусність будівлі і збільшить опір ударній хвилі будь-якого вибуху. Висока стійкість до дії ударної хвилі властива залізобетонній будівлі з металевими каркасами в бетонній опалубці.

Для підвищення стійкості до пожеж в будинках повинні застосовуватись вогнестійкі конструкції, а також вогнезахисна обробка горючих елементів будівлі. В кам'яних будинках перекриття повинно бути виготовлене з армованого бетону або з бетонних плит. Велика за розмірами будівля повинна поділятись на секції незгораючими стінами. В ряді випадків при проектуванні і будівництві промислових будівель і споруд повинна бути передбачена можливість герметизації приміщень від проникнення радіоактивного пилу. Це особливо важливо для підприємств харчової промисловості і продовольчих складів.

В складських приміщеннях повинно бути якомога менше вікон та дверей. Складські приміщення для зберігання легкозаймистих речовин /бензин, нафта, мазут та ін./ повинні розміщуватись в окремих блоках заглибленого або напівзаглибленого типу біля кордонів об'єкту або за його межами.

Деякі унікальні види технологічного устаткування потрібно розміщувати в більш міцних спорудах /підвалах, підземних спорудах/ або будівлях з легких незгоряючих конструкцій павільйонного типу, під навісом або відкрито. Це обумовлюється тим, що в багатьох випадках устаткування може витримати набагато більший надлишковий тиск ударної хвилі, ніж будівля, в якій воно знаходиться. При зруйнуванні будівлі внаслідок падіння конструкції розміщене в них устаткування буде виходити з ладу.

На підприємствах, які виготовляють або споживають сильнодіючі отруйні і вибухонебезпечні речовини, при будівництві чи реконструкції необхідно передбачити захист ємностей і комунікацій від зруйнування ударною хвилею або падаючими конструкціями, а також заходи, які виключають розливання отруйних і вибухонебезпечних речовин.

Душові приміщення необхідно проектувати з врахуванням використання їх для санітарної обробки людей, а місця для миття машин - з врахуванням використання їх для знезаражування автотранспорту.

Дороги на території об'єкту повинні бути з твердим покриттям і забезпечувати зручний і найкоротший шлях між виробничими будівлями, спорудами і складами; в'їздів на територію об'єкту повинно бути не менше двох з різних напрямків.

6.2.3. Вимоги до будівництва комунально-енергетичних систем. Вимоги до систем електрозабезпечення.

Електрозабезпечення є основою будь-якого виробництва. Порушення нормальної подачі електроенергії на об'єкт або окремі ділянки виробництва може призвести до повної зупинки роботи об'єкту.

Для надійного електрозабезпечення в умовах надзвичайних ситуацій при його проектуванні і будівництві повинні бути враховані основні вимоги, які випливають з завдань цивільної оборони.

Електрозабезпечення повинно здійснюватись від енергосистем, до складу яких входять електростанції, що працюють на різних видах палива. Великі електростанції потрібно розміщувати одна від одної і від великих міст на відстані, не меншій двох радіусів зон можливих руйнувань.

Районні понижуючі станції, диспетчерські пункти енергосистем і мережі електропередач належить розташовувати за межами зон можливих сильних руйнувань.

Постачання електроенергію великих міст і об’єктів, які не перестають працювати в надзвичайних умовах, необхідно передбачити від двох незалежних джерел. При електропостачанні об’єкту від одного джерела повинно бути не менше двох вводів з різних напрямів.

Трансформаторні підстанції необхідно надійно захищати, їх стійкість повинна бути не нижчою від стійкості самого об’єкту.

Електроенергію на ділянки виробництва належить подавати по електрокабелях, прокладених в землі на глибині 0,8 -1,2 м.

Крім цього, необхідно створювати автономні резервні джерела електропостачання. Для цього можна використовувати пересувні електростанцій на залізничних платформах, автопричепах і інші електростанції, які не включені в енергосистему.

В містах, розміщених на берегах морів та річок, необхідно створюва­ти берегові пристрої для прийому електроенергії з корабельних електроустановок.

Система електропостачання повинна мати захист від впливу електромагнітного імпульсу ядерного вибуху.

Вимоги до систем водопостачання

Нормальна робота багатьох підприємств залежить від безперервного їх забезпечення технічною I питною водою. Потреба промислових підприємстві у воді порівняно велика. Так, витрати води на виробництво тонни хімічного волокна становлять близько 2000 м³.

Порушення у постачанні водою промислових об'єктів може призвести до їх зупинки і викликати труднощі в проведенні рятувальних робіт в районі стихійного лиха, аварії, катастрофи або застосування сучасної зброї.

Для підвищення стійкості постачання об'єктів водою необхідно, щоб система водопостачання здійснювалась не менше, ніж від двох незалежних джерел, одне з яких бажано влаштовувати підземним.

В містах і на об'єктах трубопроводи водопостачання у всіх випад­ках повинні бути закільцьовані. Водопровідне кільце об'єкту повинне наповнюватись від двох різних міських магістралей. Постачання об'єктів водою з відкритих водойм /рік, озер/ повинно виконуватись системою голо­вних споруд, розташованих поза зоною можливих сильних зруйнувань.

Стійкість мережі водопостачання підвищується при заглибленні в грунт всіх ліній водопроводу і розташування належних гідрантів і відключаючих пристроїв на території, яка не може бути заваленою, а також при­строїв перемичок, які дозволяють відключити пошкоджені ланки і споруди.

На підприємствах треба передбачити оборотне використання води для технічних цілей, що зменшує загальну потребу у воді і відповідно, підвищує стійкість водозабезпечення.

Вимоги до систем газопостачання

На багатьох виробничих об'єктах газ використовується як паливо, а на хімічних підприємствах - і як вихідна сировина.

При порушенні мережі газ може стати причиною вибуху, пожежі. Для більш надійного постачання газ повинен подаватися в місто і на промис­лові об'єкти по двох незалежних газопроводах.

Газорозподільні станції необхідно розташовувати за межами міста з різних сторін. Газова мережа закільцьовується і прокладається під землею на глибині 0,6-1,7 м. На газовій мережі у визначених місцях повинні бути встановлені автоматичні відключаючі пристрої, які спрацюють від надлишкового тиску ударної хвилі.

Крім того, на газопроводах слід встановлювати відключаючу апарату­ру з дистанційним управлінням і крани, які автоматично перекривають подачу газу при розриві труб, що дозволяє відключити газові мережі певних ділянок і районів міста.

Виконання вимог, норм проектування, інженерно-технічних заходів цивільної оборони сприяє нормальному функціонуванню промислових під­приємств і забезпеченню робітників, службовців не тільки в надзвичайних умовах мирного І воєнного часу, а і покращує умови праці і проживання людей.

6.3. Організація і проведення досліджень з оцінки стійкості об'єкта

Дослідження стійкості роботи об'єкта господарської діяльності /ОГД/ - це всебічне вивчення обстановки, яка може скластися під час над­звичайної ситуації та визначення її впливу на виробничу діяльність під­приємства. Мета дослідження полягає в тому, щоб виявити слабкі місця в роботі об'єкта та виробити найбільш ефективні пропозиції, спрямовані на підвищення його стійкості.

Дослідження стійкості роботи ОГД проводиться силами інженерне-технічного персоналу із залученням спеціалістів науково-дослідних та проектних організацій. Організатором та керівником досліджень є керівник підприємства. Увесь процес планування І проведення досліджень поділяється на три етапи:

• 1 етап - підготовчий;

• 2 етап - оцінка стійкості роботи ОГД;

• 3 етап - розроблення заходів, які підвищують стійкість роботи ОГД в умовах надзвичайних ситуацій.

На першому етапі розробляються керівні документи, які визначають склад учасників досліджень та організовується їх підготовка.

Основними документами для організації досліджень стійкості роботи ОГД є:

• наказ керівника підприємства щодо проведення дослідження;

• календарний план основних заходів з підготовки до проведення дослід­жень;

• план проведення досліджень.

Наказ керівника підприємства розробляється на підставі вказівок старшого начальника з урахуванням умов, пов’язаних з виробничою діяльні­стю об'єкта. В наказі вказується :

• мета і завдання дослідження;

• терміни проведення робіт;

• склад учасників досліджень;

• склад і завдання дослідницьких груп;

• строки готовності облікової документації.

Календарний план основних заходів з підготовки до проведення досліджень визначає:

• основні заходи;

• терміни їх виконання;

• відповідних виконавців;

• сили та засоби, які залучаються для виконання завдань.

План проведення досліджень є основним документом, який визначає зміст роботи керівника дослідження і груп головних спеціалістів.

В плані вказується :

• тема дослідження;

• мета дослідження;

• тривалість дослідження /1,5-3 місяці/;

• склад дослідницьких груп та зміст їх роботи;

• порядок проведення дослідження.

Термін дослідження встановлюється залежно від обсягу роботи та підготовки учасників і може тривати 2-3 місяці. Залежно від складу основ­них виробничо-технічних служб на об'єкті створюються дослідницькі групи, їх кількість і чисельність залежить від обсягу вирішуючих завдань, специфіки виробництва.

На підготовчому етапі з керівниками груп проводиться спеціальне заняття, на якому керівник підприємства доводить до виконавців план роботи, завдання кожної групи та визначає терміни дослідження.

На другому етапі проводиться безпосереднє дослідження стійкості роботи об'єкта. В ході дослідження визначаються умови захисту робітників та службовців від вражаючих факторів, проводиться оцінка ураз­ливості виробничого комплексу від різних вражаючих факторів, оцінюється характер можливих пошкоджень від вторинних вражаючих факторів, вивчається стійкість роботи системи забезпечення та кооперативних зв'язків з іншими об'єктами, з'ясовуються вразливі місця в системі управління виробництвом.

Кожна група оцінює стійкість відповідних елементів виробничого комплексу та робить необхідні розрахунки.

До складу групи комплексних досліджень /керівник - головний інже­нер/ входять керівники всіх груп.

Група досліджень стійкості будівель та споруд /керівник - началь­ник відділу капітального будівництва/ на основі аналізу характеристик і стану виробничих будинків та споруд:

• визначає ступінь їх стійкості до дії вражаючих факторів ядерного вибуху;

• оцінює розміри можливої шкоди від дії вторинних вражаючих факторів;

• проводить розрахунки сил і засобів, необхідних для відновлення вироб­ничих споруд при різних ступенях руйнування. Крім того, група дослід­жує та оцінює захисні властивості захисних споруд, визначає необхід­ну кількість захисних споруд на території об'єкта та в заміській зоні.

Група досліджень стійкості виробничого обладнання /керівник - головний механік/ оцінює стійкість технологічних ліній, верстатів та механізмів і визначає :

• можливі втрати станків, приладів і систем автоматичного управління при різних ступенях пошкодження;

• способи збереження і захисту особливо цінного обладнання;

• потребу в силах і засобах, терміни та обсяги відновлюючих робіт;

• можливість створення резерву обладнання та порядок його використання.

Група дослідження стійкості технологічного процесу /керівник - головний технолог/ оцінює стійкість технологічного процесу для чого :

• уточнює заходи переведення ОГД на режим роботи в умовах НС;

• визначає найбільш вразливі ділянки технологічної лінії;

• розробляє варіанти зміни технологічного процесу /при необхідності/;

• оцінює можливості і терміни безаварійної зупинки виробництва за сигналом "Повітряна небезпека" або при раптовому припиненні подачі електроенергії.

Група дослідження стійкості систем енергозабезпечення /керівник - головний енергетик/ оцінює:

• стійкість системи електро-, газо-, водопостачання, каналізації та переведення котелень на інші види палива;

• нормативно-необхідні та мінімальні потреби з кожного виду енергії;

• основні та додаткові джерела енергопостачання, можливості внутрішніх та зовнішніх джерел;

• стійкість заводських комунікацій;

• наявність та можливості автономних джерел енергопостачання;

• характер можливих аварій і можливість виникнення вторинних факторів та їх наслідки;

• можливі варіанти підвищення стійкості систем енергопостачання;

• варіанти відновлення систем енергопостачання при різних ступенях ураження об'єкта;

• можливість підключення до сусідніх трансформаторних підстанцій.

Група досліджень стійкості матеріально-технічного постачання і транспорту /керівник - начальник відділу матеріально-технічного постачання/:

• аналізує систему забезпечення робочого процесу всім необхідним для випуску продукції в умовах надзвичайної ситуації;

• оцінює умови відправки продукції І стійкості роботи транспорту;

• обґрунтовує необхідність і створює додаткові запаси сировини, обладнання, комплектуючих виробів, а також визначає місця їх зберігання;

• вивчає стійкості існуючих зв'язків з поставниками та користувачами;

• складає розрахунки на потрібну кількість будівельних та інших матеріалів для відновлення виробництва і будівництва сховищ на об'єкті та ПРУ в заміській зоні /на підставі заявок інших груп/.

Служба оповіщення і зв'язку вивчає і оцінює стійкість зв'язку з органами ЦО, виробничими підрозділами і формуваннями ЦО. Оцінює надій­ність системи зв'язку і оповіщення, повноту обладнання пунктів управління.

Служба сховищ і укрить оцінює інженерний захист робітників і службовців, правильність експлуатації сховищ і укрить, готовність їх до використання за прямим призначенням. Розраховує час на оповіщення робі­тників і службовців, збір і укриття їх в захисних спорудах.

Служба радіаційного та хімічного захисту оцінює можливості роботи об'єкта в умовах радіації і дає пропозиції щодо захисту робітників і службовців від радіоактивного зараження, визначає типові режими радіа­ційного захисту людей, розробляє графік робочих змін для проведення РІНР. Аналізує забезпеченість робітників та службовців засобами індиві­дуального захисту, умови зберігання і порядок їх видачі. Готує пропозиції щодо організації і ведення радіаційної і хімічної розвідки, організації санітарної обробки людей, знезараження одягу, транспорту, техніки і споруд.

Медична служба розробляє заходи щодо організації медичного обслуговування робітників та службовців на об'єкті і в заміській зоні, а також при проведенні РІНР. Визначає сили і засоби для надання першої медичної допомоги потерпілим. Виробляє рекомендації з організації дози­метричного контролю при перебуванні людей у зоні радіоактивного зара­ження і рекомендації по захисту продуктів харчування і джерел водопостачання.

Служба охорони громадського порядку розробляє заходи з підсиле­ння пропускного режиму, охороні матеріальних цінностей, забезпечення громадського порядку.

Штаб Цивільної оборони ОГД в цей період оцінює загальний стан ЦО і визначає заходи для забезпечення захисту робітників і службовців. Для цієї роботи притягується ряд начальників служб, які виконують відповідні функції.

На третьому етапі підводяться підсумки проведених досліджень. Групи спеціалістів за підсумками досліджень готують підсумки і пропози­ції з захисту робітників та службовців і підвищенню стійкості елементів виробництва, які досліджуються.

Група комплексних досліджень на основі доповідей інших груп скла­дає загальний план, в якому визначаються:

• можливості щодо захисту робітників і службовців в захисних спорудах;

• загальна оцінка стійкості об'єкта, найбільш слабкі /вразливі/ ділянки виробництва;

• практичні заходи, терміни та обсяги робіт, які виконуються при повсяк­денній діяльності та при загрозі НС;

• порядок та приблизні строки відновлювальних робіт при різних ступе­нях руйнування.

За результатами досліджень розробляються плани, в яких визначають­ся відповідні заходи, необхідні кошти на їх проведення, терміни і відповідальні особи за їх виконання.

В зв'язку з тим, що заходи щодо підвищення стійкості роботи вико­нуються завчасно /в мирний час/, з оголошенням загрози нападу ворога та в умовах НС, відповідні плануючі документи, для зручності користування ними, складаються на кожну можливу ситуацію:

1. Перспективний план заходів щодо підвищення стійкості роботи ОГД, які проводяться завчасно.

2. План-графік нарощування заходів з підвищення стійкості роботи ОГД при загрозі виникнення НС /нападу противника/.

3. Графік безаварійної зупинки виробництва.

Правильність проведених розрахунків та реальність пропозицій і рекомендацій перевіряються на спеціальних навчаннях під керівництвом начальника ЦО об'єкта.

Завчасно плануються і проводяться, в основному, заходи, які потребу­ють значних матеріальних витрат та часу на їх виконання. Економічна ефективність цих заходів може бути досягнута при їх коригуванні з зав­даннями щодо безаварійної роботи об'єкта, поліпшення умов праці, удоско­наленню виробничого процесу, реконструкції виробництва і інше.