Ліквідація наслідків застосування біологічних засобів

Характер заходів щодо ліквідації вогнища біологічного ураження (ВБУ) визначається такими його особливостями, як можливість швидкого епідемічного поширення інфекційних хвороб, наявність для кожної з них певного інкубаційного періоду, труднощі індикації бактеріальних засобів і тривала їх збереженість у зовнішньому середовищі. На відміну від інших вогнищ ураження, у яких небезпека для населення з часом безперервно зменшується, небезпека захворювання людей у ВБУ зберігається аж до пов­ної його ліквідації. У зв'язку з цим великого значення набувають, разом з постійним медичним спостереженням, заходи профілактичного і режимного характеру, які попереджають виникнення вторинних вогнищ.

До основних заходів щодо ліквідації ВБУ належать :

- біологічна розвідка і визначення виду застосованого збудника;

- режимні ізоляційно-обмежувальні (карантин, або обсервація);

- протиепідемічні, протиепізоотичні і лікувально-профілактичні, які передбачають постійний медичний нагляд за населенням і ветеринарно-санітарний контроль за сільськогосподарськими тваринами;

- застосування засобів індивідуального захисту;

- активне виявлення, ізоляція і госпіталізація захворілих і підозрілих на інфекційне захворювання;

- екстрена і специфічна профілактика;

- санітарно-гігієнічний контроль за харчуванням і водопостачанням;

- санітарна обробка населення і знезаражування території, приміщень і техніки;

- ветеринарна обробка уражених сільськогосподарських тварин.

За даними біологічної розвідки установлюється факт застосування БЗ, визначається вид застосованих біологічних засобів, оцінюється епідемі­чна обстановка, готуються пропозиції по використанню сил і засобів у вогнищі ураження і встановленню меж зон карантину чи обсервації.

Карантин являє собою систему режимно-обмежувальних, протиепідемічних та інших профілактичних заходів, спрямованих на повну ізоляцію ВБУ і ліквідацію в ньому інфекційних захворювань. На території, де оголошений карантин, передбачають охорону (оточення) вогнища ураження, заборона виходу (виведення) людей і тварин, вивезення будь-якого майна, продуктів харчування, промислової і сільськогосподарської продукції, припинення роботи навчальних закладів, ринків і культурно-масових установ. Вхід (в’їзд) на цю територію може бути дозволений лише спеціальним формуван­ням ЦО і медичному персоналу для надання допомоги по ліквідації наслід­ків застосування біологічних засобів.

Об’єкти, які опинилися в зоні карантину і продовжують свою виробничу діяльність, переходять на особливий режим роботи із суворим викона­нням протиепідемічних вимог. Робочі зміни розбиваються на окремі групи (по можливості - якнайменші за складом), контакт між ними скорочується до мінімуму. Харчування і відпочинок робітників та службовців організо­вується групами у спеціально відведених для цього приміщеннях.

У тому випадку, коли встановлений вид збудника не відноситься до групи особливо небезпечних інфекційних хвороб і немає загрози масових захворювань, карантин заміняється обсервацією.

Під обсервацією розуміють проведення у вогнищі ураження ряду ізоляційно-обмежувальних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на попередження поширення інфекційних захворювань. Режимні заходи в зоні обсервації, _:на відміну від карантину, включають максимальне обмежен­ня в’їзду і виїзду, а також вивезення з вогнища майна без попереднього знезаражування і дозволу епідеміологів; посилення медичного контролю за харчуванням і водопостачанням; обмеження пересування по зараженій території і спілкування між окремими групами людей.

Контроль за дотриманням установлених правил у ВБУ покладається на комендантську службу. На магістральних шляхах організовуються контрольно-пропускні, санітарно-контрольні, ветеринарно-карантинні і приймально-передавальні пункти, що працюють цілодобово.

Основні протиепідемічні заходи у ВБУ: виявлення заражених і хворих людей шляхом подвірних обходів, їх ізоляція, госпіталізація і ліку­вання; дезінфекція одягу, взуття, споруд, техніки, транспорту, приміщень, і територій; установлення протиепідемічного режиму роботи медичних установ, підприємств громадського харчування, торгівлі, транспорту; проведення посиленого ветеринарного нагляду за тваринами.

До визначення виду збудника хвороби у ВБУ проводиться загальна екстрена профілактика, що включає в себе застосування антибіотиків широ­кого спектра дії. Після визначення виду збудника проводяться щеплення й екстрена спеціальна профілактика. із застосуванням сульфамідних препаратів і лікувально-профілактичних сироваток.

При ліквідації ВБУ здійснюються протиепідемічні заходи щодо знезаражування місцевості, транспорту, устаткування, виробничих і житлових приміщень, води, продовольства і фуражу; обов'язковими є дезінфекція, дезінсекція і дератизація.

Дезінфекція - знищення чи вилучення хвороботворних мікробів і токсинів на об'єктах зовнішнього середовища, на шкірі й одязі.

Дезінсекція - винищування шкідливих комах і кліщів (переносників збудників інфекційних захворювань).

Дератизація - комплекс заходів для боротьби з гризунами - джерелами або переносниками збудників інфекційних хвороб.

Заходи щодо знезаражування ВБУ здійснюються службою санітарної обробки людей і знезаражування одягу та комунально-технічною службою у взаємодії з іншими службами ЦО.

Карантин і обсервація знімаються розпорядженням начальника ЦО, який встановив їх, але не раніше проходження максимального терміну інкубаційного періоду (відліченого від часу виявлення останнього захворілого даним видом хвороби) і завершення заключної дезінфекції у вогнищі.