
- •Тема 7: ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій
- •7.1. Рятувальні та інші невідкладні роботи (рінр)
- •Сили і засоби, які залучаються для проведення рінр
- •Ліквідація наслідків аварій, і катастроф на об'єктах господарювання
- •Ліквідація наслідків аварій проводиться в 4 етапи:
- •Інші невідкладні роботи:
- •Проведення рінр при аваріях на радіаційно-небезпечних об’єктах
- •Проведення рінр при аварії на хімічно небезпечному об’єкті з викидом (виливом) сдор
- •Ліквідація наслідків застосування біологічних засобів
- •Особливості проведення рінр у вогнищі комбінованого ураження
- •Особливість аварійних робіт в районах стихійного лиха
- •7.2. Спеціальна обробка
- •Часткова санітарна обробка
- •Повна санітарна обробка
- •Дезактивація
- •Дегазація
- •Дезінфекція
Дегазація
Це заходи, спрямовані на знезаражування або видалення отруйних і сильнодіючих отруйних речовин. Дегазація може проводитися хімічним, фізичним і механічним способом.
При хімічному способі застосовують хімічні речовини, які при взаємодії з отруйними речовинами нейтралізують їх та утворюють нетоксичні речовини. Цей спосіб дегазації здійснюється протиранням зараженої поверхні дегазаційними розчинами або хлорним вапном. При відсутності штатних дегазаційних речовин можна використовувати промислові відходи, які містять у собі речовини лугової та окислювально-хлоруючої дії.
Фізичний спосіб дегазації заснований на випаровуванні отруйних речовин з зараженої поверхні і частковим їх розкладанням під дією високотемпературного газового потоку, проводиться за допомогою теплових машин. При дегазації розчинниками отруйні речовини не знешкоджуються, а розчиняються з зараженої поверхні разом з розчинником. Розчинниками можуть бути - бензин, гас, дизельне пальне, діхлоретан, спирт.
Механічний спосіб дегазації застосовують для зняття зараженого шару ґрунту, снігу на глибину проникнення ОР і СДОР за допомогою бульдозерів, грейдерів на глибину 7-8 см, а снігу до 20 см.
Дегазація території з твердим покриттям, зараженої шкірно-наривними і нервово-паралітичними отруйними речовинами, проводиться обробкою розчином хлорного вапна: заражену ділянку засипають хлорним вапном із розрахунку 1кг на 1м2 поверхні з наступним переорюванням цієї площі на глибину проникнення небезпечної хімічної речовини і потім знову засипають хлорним вапном.
Приміщення дегазують 10-20% хлорно-вапняним розчином. Замість хлорного вапна можна застосувати гіпохлорит кальцію або негашеного вапна. Якщо температура повітря нижче 5°С, застосовують хлористий сульфурил або 5-10% розчин їдкого натру.
Металеві предмети (відра, лопати та ін.) дегазують обпалюванням, кип’ятінням протягом 2-х годин у воді з добавкою лугу (1-2%) або протиранням ганчір’ям, змоченим у гасі, бензині.
Дерев’яні предмети дегазують хлорновапняною кашкою або розчинами інших дегазуючих засобів з наступним промиванням водою через 1,5- 2 години.
Дегазація одягу, взуття та інших індивідуальних засобів захисту здійснюється кип’ятінням, пароаміачною сумішшю, пранням і провітрюванням.
Воду дегазують фільтруванням і хлоруванням. Із колодязя воду відливають або відкачують, а дно і стінки шахти обробляють хлорновапняною кашкою, із дна знімають шар 10 см. Після наповнення водою, її знову відливають і після нового наповнення перевіряють на наявність отруйних, речовин.
Дезінфекція
Це заходи, спрямовані на знищення збудників інфекційних хвороб та їх токсинів. Дезінфекція може проводитися хімічним, фізичним, механічним та комбінованим способами.
Хімічний - основний спосіб дезінфекції - знищення хвороботворних мікробів і руйнування токсинів дезінфікуючими речовинами.
Фізичний спосіб дезінфекції – кип’ятіння білизни, посуду та інших речей. Використовується, в основному, при кишкових інфекціях.
Механічний спосіб здійснюється такими ж методами, що і дегазація і передбачає видалення зараженого ґрунту або снігу. Зрізання верхнього шару ґрунту здійснюється на глибину 3-4 см, шару рихлого снігу - до 20 см, щільного снігу - до 6 см.
Дезінфекція одягу, взуття, і індивідуальних засобів захисту здійснюється обробкою пароповітряною або пароформаліновою сумішкою, кип’ятінням, замочуванням в розчинах для дезінфекції (або протиранням ними), стиркою.
Обробка пароповітряною сумішкою використовується для дезінфекції всіх видів одягу і індивідуальних засобів захисту, крім, шубно-хутрових, шкіряних і валяних виробів, які підлягають обробці пароформаліновою сумішкою в відповідності з інструкціями експлуатації ДДА - дезінфекційно-душових автомобілів і ДДП - дезінфекційно-душових причепів.
Обробка кип’ятінням використовується для дезінфекції виробів з хлопчатопаперових тканин і індивідуальних засобів захисту, виготовлених з резини і прогумованих тканин. Дезінфекція кип'ятінням проводиться в бучильній установці БУ-4М, дезінфекційних бучильниках і в різних підручних засобах (баках, котлах, бочках і т.д.).
Дезінфекція замочуванням в розчинах. Дезінфекція одягу і індивідуальних засобів захисту, заражених вегетативними формами мікробів, проводиться замочуванням в 5%-му водяному розчині фенолу, лізолу або нафтолізолу, 3%-му розчині монохлораміну або в 2,5%-му розчині формальдегіду протягом 1 години. При зараженні споровими формами мікробів замочування проводиться в 10%-му розчині формальдегіду протягом 2 годин.
Воду знезаражують розчином хлорного вапна, на кожний м3 води додають 0,5 л цього розчину, а при споровій мікрофлорі - 4л, після чого воду перемішують і залишають на 10-12 годин, а потім відливають чи відкачують.
Найбільш доступний метод дезінфекції води – кип’ятіння. При зараженні споровидними формами мікробів воду кип'ятять не менше 2 годин.