3.4. Завдання для перевірки знань

1. Визначення алгоритмічної системи.

2. Поняття припустимої операції.

3. Типи алгоритмічних систем.

4. Поняття рекурсивної функції.

5. Визначення нормальних алгоритмів Маркова.

6. Визначення машини Поста.

7. Визначення машини Тьюринга.

8. Визначення абстрактного автомата.

9. Типи абстрактних автоматів та їх використання.

10. Визначення формальних граматик.

11. Типи, особливості формальних граматик та їх використання.

12. Алгоритмічна структура ЕОМ.

13. Чому рекурсивні функції можна використовувати у теорії алгоритмів?

14. Типи припустимих операцій в алгоритмічних системах.

15. Які операції можна виконувати над рекурсивними функціями?

16. Сутність операції суперпозиції.

17. Сутність операції примітивної рекурсії.

18. Сутність операції найменшого кореня.

19. Технологія обробки інформації за нормальним алгоритмом Маркова.

20. Два типи нормальних алгоритмів.

21. Композиція нормальних алгоритмів Маркова.

22. Складові частини машини Поста.

23. Представлення алгоритмів у машині Поста.

24. Складові частини машини Тьюринга.

25. Порівняння машин Поста і Тьюринга.

26. Модифікація машини Тьюринга.

27. Представлення алгоритмів у машині Тьюринга.

28. Технологія функціонування абстрактного автомата.

29. Автомати I та II роду.

30. Принцип дії абстрактних автоматів.

31. Способи завдання абстрактних автоматів.

32. Табличний спосіб завдання абстрактних автоматів.

33. Графічний спосіб завдання абстрактних автоматів.

34. Функціональний спосіб завдання абстрактних автоматів.

35. Контекстовільні граматики та їх застосування.

36. Контекстозалежні граматики та їх застосування.

37. Основні класи задач математичної лінгвістики.

Тема 4. Класифікація задач і процесів обробки інформації

4.1. Методичні вказівки до самостійного вивчення теми

У визначенні алгоритма ми зустрічались з поняттям класу задач. Як проводиться класифікація задач, за якими ознаками? Перш за все, це тип інформації, її організація та обсяги, типи операцій обробки, процедури обробки, методи розв’язання, особливості предметної області, термінологічні словники, час і термін розв’язання...

Звідси випливає необхідність здійснити класифікацію задач за їх ознаками, використовуваними методами, процедурами та операціями обробки інформації, специфікою її організації та представлення. Оскільки певні ознаки можуть мати спільні значення для різних класів задач, то класифікацію проводять за сукупностями ознак. Отже, не існує єдиної сталої класифікації. Можна запропонувати одну з багатьох класифікацій (рис. 4.1).

Науково-технічні задачі

Математичні дослідження досягли значних результатів у галузі створення строгої логічної основи для розширення множини об’єктів, до яких застосовні раніш розроблені методи. Але для практичного застосування більш важливими є методи доведення математичних досліджень до числового результата.

Р ис. 4.1. Класифікація задач обробки інформації

У багатьох галузях науки й техніки зустрічаються задачі, для яких неможливо отримати точне розв’язання рішення класичними методами, або складний вигляд результату неприйнятний для практичного використання. Це задачі розв’язання систем лінійних алгебраїчних рівнянь з багатьма невідомими, по-шуку коренів алгебраїчних рівнянь високих степенів, коренів трансцендентних, диференційних рівнянь, які не інтегруються в елементарних функціях.