3) Класифікація суспільств
. Якщо ми умовно стиснемо історію життя на нашій планеті що налічує приблизно 3, 5 мільярді років в один рік, то виявиться, що перший представник Homo sapіens з’явився не раніше ніж 31 грудня за сім хвилин до кінця року, а перша цивілізація - за одну хвилину до кінця року. І тим не менш, культурні досягнення людей за такий короткий строковизначні. Лише близько 11 років тому деякі групи людей почали одомашнювати тварин і рослини, таким чином визволивши себе від повної залежності від того, що пощастить вполювати, або зібрати.
Розвиток сільськогосподарської технології підвищив врожайність І, завдяки цьому, збільшилась кількість населення і виникли великі суспільства. Лише років тому почалась промислова революція, що затягнула людство у світ фабрик і заводів, залізниць і літаків, автомобілів, миттєвого зв’язку на величезні відстані та жахливої військової технології.
Історичний розвиток є частиною загальної соціокультуральної еволюції, а саме - тенденції соціальних структур і культур суспільства ускладнюватись з часом. Цей процес має дещо спільне з біологічною еволюцією. Як і живий організм, суспільство щоб існувати повинно пристосовуватись до навколишнього середовища, щоб одержувати їжу та інші ресурси. Різні суспільства застосовують різну стратегію виживання і ті суспільства, яким вдалося винайти кращу, тобто більш продуктивну стратегію, стають більшими і складнішими, часто досягаючи успіху за розрахунок суспільств з менш розвинутою технологією. Цей процес соціокультуральної еволюції не є «законом» який є справедливим по відношенню до кожного суспільства. Деякі суспільства еволюціонували швидше і далі ніж інші; деякі - застигли на якомусь рівні; деякі дезінтегрували І зникли; кожне суспільство змінювалось шляхом, притаманним тільки йому.
Концепція соціокультуральної еволюції - це свого роду екологічний підхід, що аналізує соціальні та культуральні елементи в контексті того природного і соціального середовища, в якому існує суспільство. Застосовуючи цей підхід до різних суспільств, що існували в процесі соціокультуральної еволюції, ми можемо нарахувати багато варіантів їх соціальної структури і культури. Але, не дивлячись на тисячі часто неоднорідних суспільств, що існували з початку людської історії, їх можна розділити на декілька основних типів - відповідно до технології прожиття (subsіstence), тобто - до технології, якою вони в основному забезпечували своє існування. Герхард Ленські, який запропонував цей підхід, виділив (як основні типи) суспільство полювання та збирання (huntіng and gatherіng), городницьке (hortіcultural) суспільство, аграрне (agrarіan) та індустріальне (іndustrіal).
Іноді «hortіcultural» перекладають як «садівниче», тому що англійський термін у звичайному вжитку частіше позначає те, що українською називають садівництвом. Але цей термін позначає також й городництво, а в поясненнях до терміну Ленського мова йде саме про городництво.
Деякі соціологи виділяють як окремий тип пастуше (pastoral) суспільство. Ленські в останній за часом класифікації суспільств, виділяє за основним способом існування (prіmary mode of subsіstence) - взагалі 10 типів:
полюючі та збираючі;
прості (sіmple) городницькі;
розвинуті (advanced) городницькі;
прості аграрні;
розвинуті аграрні;
рибальські;
морські або приморські (marіtіme);
прості пастуші (herdіng);
розвинуті пастуші;
індустріальні.
Але чотири з цих типів суспільств Ленські відрізняє від інших як довкільно (середовищно, envіronmentally) спеціалізовані - а саме як такі, які непропорційно багато (у порівнянні з іншими суспільствами) покладаються на такі елементи своїх технологій, що особливо підходять до характерних особливостей їх специфічного природного довкілля (середовища). Це: рибальські, морські і пастуші (прості і розвинуті) (останні мають коней або верблюдів як засіб транспорту).
А основними вважає шість типів суспільств: