Інформаційні технології
Інформаційні технології, ІТ, інформаційно-комунікаційні технології (Information and Communication Technologies, ICT) - Сукупність методів, виробничих процесів і програмно-технічних засобів, інтегрованих з метою збирання, обробки, зберігання, розповсюдження, відображення і використання інформації в інтересах її користувачів.
Технології, що забезпечують та підтримують інформаційні процеси. (Процеси пошуку, збору, передачі, збереження, накопичення, тиражування інформації та процедури доступу до неї).
Інформаційна технологія – цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, розосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування.
Інформаційна технологія – це сукупність методів, виробничих процесів та програмно-технічних засобів, об’єднаних у технологічний ланцюжок, що забезпечує виконання інформаційних процесів з метою підвищення їхньої надійності та оперативності і зниження трудомісткості ходу використання інформаційного ресурсу.
Використання інформаційних технологій
Зараз інформаційні технології впроваджуються на багатьох підприємствах, організаціях та різних органах влади. Розроблені концепції впровадження ІТ в наукові заклади, фабрики, тощо. Наприклад Концепція впровадження інформаційних технологій у законодавчих органах влади передбачає як автоматизацію самого процесу, так і аналізу роботи, налагодження спілкуванням між різними органами влади та населенням.
Поняття міжнародних інформаційних технологій Міжнародна інформація і інформаційні технології
Серед різноманітних інструментаріїв, що винайшло людство за час своєї цивілізації, поняття технологія має загальне і об’ємне (інтегроване) значення. Наприклад, технологія виробництва продовольчих товарів, споживчих товарів, важкої індустрії тощо. В широкому розумінні, технологія - це комплекс технічних, організаційних, економічних та матеріальних ресурсів, що забезпечують перетворення одного виду (стану) матерії в інший. Для розуміння цього, можна привести і розглянути всім знайомі технології: бродильних речовин, цукроваріння, виготовлення чавуну, сталі і т.д.
Інформаційні технології займають зовсім інше місце в ієрархії технологій, тому що вони несуть інтелектуальний зміст перетворення матерії - інформації. За своєю природою, як зазначив в своїх працях видатний кібернетик Норберт Вінер - інформація - не матерія, і не енергія.
Тому інформаційні технології – це технології, що пов’язані із основними технологічними операціями інформаційного процесу, а саме: прийняттям інформації, її запам’ятовуванням, обробкою інформації та її видачею.
Це складне поняття міжнародні інформаційні технології. Це такі технології, які займаються технологічними процесами з міжнародною інформацією, тобто інформацією, що царює на рівні міждержавних відносин та стосунків.
Слід зазначити, що міжнародні інформаційні технології стали основним інструментарієм спілкування в міжнародних комунікаціях, завдяки супермагістралі Internet та її режимів функціонування.
Типова структура міжнародних інформаційних технологій
Сучасні міжнародні інформаційні технології та еволюція їх розвитку
Типова структура міжнародних інформаційних технологій (МІТ) базується на основних технологічних операціях комп’ютерних інформаційних технологій.
Вона включає чотири фундаментальні технологічні операції, а саме:
технологію прийняття інформації;
технологію видачі інформації;
технологію запам’ятовування інформації;
технологію обробки інформації.
Інформація може мати характер інтегрований, тобто від звичайної до
міжнародної.
В загальному вигляді, як лінійна технологія, типова структура може бути представлена наступним способом (рис.1).
Інформація І1, що поступає на технологічний блок №1, проходячи технологічні блоки № 2, 3, 4, отримує форму І2. Таким чином відбувається трансформація (зміна) інформації з однієї форми І1, в іншу форму І2.
Прив’язуючи технологічні операції до архітектури інформаційних та
програмних засобів типову структуру МІТ можна комплексно представити так
(рис.6).
По характеру технологічних операцій, апаратних та програмних особливостей блок 1 та 2 лінійної технології, як правило, об’єднується в один технологічний блок (рис.2).
Канали зв’язку між технологічними блоками 1, 2 та 3 характеризують технологічний процес, що пов’язаний з характером технологічних операцій. Наприклад, при технології запам’ятовування інформації можливе и технології запам’ятовування інформації можливе використання тільки блоків 1 та 2, а при технології обробки інформації, можливе використання блоків 1, 3 і т.д.
Технологія прийняття інформації
Технологія запам’ятовування інформації
Технологія обробки інформації
Технологія видачі інформації
Рис. 1. Лінійна типова структура МІТ
Кожний технологічний блок, звичайно, представляє собою складну технологічну операцію, що складається з декількох (багатьох) простих технологічних операцій. В системному вигляді це макрооперації, або команди інструментальних апаратурних засобів. Але завжди будь-який інформаційний процес можна на самому верхньому рівні представити як компоненту 4-х технологічних операцій: прийому, видачі, запам’ятовування та обробки.
Сучасні міжнародні інформаційні технології складають основу індустрії інформатики. З розвитком людської цивілізації, звичайно, інформаційні технології змінювались досконало, використовуючи науково-технічний прогрес, надбаний людством.
Класифікація міжнародних інформаційних технологій
В даний час МІТ можна розділити на дві категорії: паперові та безпаперові технології.
Паперові інформаційні технології представляють інформаційний процес, де основним вихідним продуктом є інформація, що представлена на паперових (звичайний папір) або їм еквівалентних носіях інформації (перфострічка, перфокарта). До таких технологій відносять технологію видавництва журналів, газет, книг, посібників, довідників, тощо. Звичайно, не слід плутати процес створення (індустрії) паперових технологій з процессом автоматизації цих технологій з використанням комп’ютерних засобів обчислювальної техніки.
Безпаперові інформаційні технології базуються на основі використання електронних засобів обробки інформації. Ці електронні засоби обробки інформації можуть бути двох видів: аналогові (неперервні) та дискретні (цифрові).
До класу аналогових технологій відносяться технології засобів масової інформації (ЗМІ): технології радіомовлення, телебачення, гібридні (інтегроване радіомовлення та телебачення), тощо. Як правило, у цих технологіях основним каналом передачі інформації є радіо- та телевізійні канали.
В цих технологіях принципи обробки інформації базуються на аналогових методах перетворення сигналів, що еквівалентні кількісним та якісним критеріям одиниць інформації.
До класу дискретних технологій відносять технології, що базуються на принципах цифрової (двійкової) обробки інформації. Основним інструментарієм таких технологій є засоби комп’ютерної техніки. В останнє десятиріччя ці технології набули великої популярності завдяки простим методам управління, зниження собівартості, збільшення системної потужності, вдосконаленню каналів зв’язку тощо. Серед великої групи дискретних технологій можна виділити декілька видів цих технологій, що об’єднані загальним принципом використання.
Можна виділити наступні групи в порядку еволюції їх розвитку. Це, насамперед, технології систем: Відеотекст, Телетекс, Телеконференції та Мережевих систем. В свою чергу, мережеві технології можна поділити на три групи: локальні, регіональні та глобальні. Для міжнародних технологій характерне використання глобальних мереж типу Internet.
Серед новітніх міжнародних інформаційних технологій слід виділити глобальну мережу – супермагістраль Internet. Це пов’язано з тим, що технологія мережі Internet, назвемо її І-технологією, увібрала в себе новітні досягнення попередніх дискретних технологій: від технологій системи Відеотекст до технологій системи Телеконференція. І-технологія завдяки своїм потужним інформаційним та технологічним характеристикам стала основним інструментарієм МІТ. Слід відмітити, що перспектива розвитку І-технологій на 5-10 років вперед має ефективний баланс.
Для фахівців міжнародного рівня різних професійних напрямів (юристи, дипломати, економісти та аналітики) питання опанування І-технологій являється основним та кваліфікаційним наряду з опануванням іноземних мов. За допомогою І-технологій відбувається комунікаційний інформаційний процес у світовому товаристві на усіх рівнях: державному, приватному та особистому. Тому в цьому курсі основна увага приділятиметься вивченню І-технологій.
Процесс стандартизации информационных технологий имеет глобальный характер, поскольку его целью является полномасштабная комплексная стандартизация. Мировое сообщество создало фундаментальные нормативно-методические решения, в частности, разработаны стандарты, определяющие:
*глобальные концепции развития области ИТ;
*концептуальный базис и эталонные модели основных разделов ИТ;
*функции, протоколы взаимодействия, интерфейсы и другие аспекты ИТ;
*языки программирования, спецификаций информационных ресурсов и манипулирования базами данных;
*модели технологических процессов создания и использования ИТ-систем, а также языки описания таких моделей;
*методы проверки соответствия ИТ-систем исходным стандартам и профилям;
*методы и процедуры функционирования системы стандартов ИТ;
*метаязыки и нотации для описания стандартов ИТ;
*общесистемные функции ИТ (такие, как безопасность, администрирование, интернационализация, качество сервисов и пр.).
Интенсивные усилия по стандартизации ИТ, предпринимаемые в мировом масштабе, обеспечили развитие соответствующей системы стандартов до такого уровня, который позволяет ей стать научно-методической основой ИТ-области (рис. 1). В отдаленной перспективе значительного экономического и социального эффекта ожидают от практического воплощения концепций глобального информационного общества (Global Information Society, GIS) и глобальной информационной инфраструктуры (Global Information Infrastructure, GII). При этом GII является важнейшим элементом среды формирования и существования GIS.
Активное внедрение ИТ в самых разных сферах дает новые стимулы для ускорения стандартизации ИТ. Этот процесс интегрируется со стандартизацией общих бизнес-процессов и данных управления качеством (ISO 9000), проектами, отношениями с клиентами, бухгалтерским учетом, жизненным циклом компьютерных программ, сложных изделий и др. В результате возникли термины электронное правительство, электронное правосудие, электронное образование, электронное здравоохранение, электронный бизнес, электронное сельское хозяйство и пр. Решается задача обеспечения интероперабельности информационных систем за счет стандартизации в перечисленных областях деятельности.
Очертания стандартизации
Для решения задач стандартизации ИТ создана мощная международная система, в состав которой входит множество специализированных государственных и общественных организаций. Важные черты процесса стандартизации таковы:
всеобъемлющий характер, нацеленность на полномасштабную комплексную стандартизацию всех основных направлений ИТ и всего диапазона решений – от концептуальных и методических аспектов до конкретных функций;
многоуровневость, взаимосвязь разработки и сопровождения стандартов де-юре, де-факто (открытых спецификаций, промышленных стандартов) и локальных стандартов (например, региональных и национальных);
быстрое развитие системы международной стандартизации за счет вовлечения в процесс стандартизации все большего числа организаций и специалистов, повышения эффективности их взаимодействия;
появление новых организационных форм разработки стандартов ИТ. Например, создаются консорциумы предприятий (в том числе конкурирующих между собой), заинтересованных в объединении усилий для быстрого продвижения новых технологий в конкретных областях;
существенное повышение эффективности работы международных организаций по стандартизации. В частности, это стало возможным благодаря проведенному в конце 90-х годов реинжинирингу их деятельности и внедрению современных методов коллективной работы (таких, как электронная почта, телеконференции, веб-технологии);
ориентация международной стандартизации на интересы бизнеса и конечного пользователя, что позволяет вести такую деятельность на принципах самоокупаемости.
В конце 90-х годов прошлого века эти тенденции привели к тому, что система стандартизации информационного общества (Information Society Standardization System, ISSS) стала ориентиром развития международной стандартизации. В качестве примера рассмотрим организацию в Европейском комитете по стандартизации (CEN) соответствующей деятельности, которая отличается от принятой в ISO – инерционной и неторопливой.
Структура системы CEN/ISSS
Деятельность CEN в области ISSS обозначают как CEN/ISSS (www.cen.eu). Работа системы, созданной в 1997 г., координируется Форумом CEN/ISSS. В рамках системы действуют технические комитеты, рабочие и фокус-группы.
Официальные технические комитеты формируются из представителей национальных членов CEN. Они создают стандарты традиционными способами.
Рабочие группы функционируют на постоянной основе и открыты для всех заинтересованных сторон, в том числе поставщиков продуктов, услуг, законодателей и пользователей. Стремясь к достижению европейского консенсуса по обсуждаемым вопросам, рабочие группы публикуют CEN Workshop Agreement (CWA) – соглашения о передовом опыте, кодексы поведения и формально поддерживаемые CEN предварительные стандарты.
Фокус-группы готовят доклады о стандартах, действующих в конкретных областях, с целью выработки рекомендаций по дальнейшей стандартизации. Такие группы могут создаваться по просьбе европейских законодателей для консультаций с общественностью по определенным вопросам стандартизации.
Таким образом, CEN/ISSS сочетает в себе безопасность формальной стандартизации с ориентированным на рынок «быстрым» выпуском неофициальных спецификаций, является гибкой платформой достижения консенсуса