5.2. Особливості впливу токсичних речовин на організм людини

Основними шляхами проникнення токсичних речовин в організм людини є дихальні шляхи, шкіра, органи травлення. Найважливішими з них вважаються дихальні шляхи. Всмоктуючись слизовою оболонкою дихальних шляхів, токсичні речовини потрапляють у кровообіг, минаючи печінку, яка виконує в організмі роль механічного і біохімічного бар'єра. Токсичні речовини, що добре розчинні в жирах і ліпоїдах, легко проникають в організм крізь непошкоджену шкіру. Всмоктуючись крізь шкіру іноді у великих кількостях, такі речовини можуть викликати небезпечніші отруєння, ніж при вдиханні отрутної пари або пилу. До таких токсичних речовин належать бензин, бензол, тетраетилсвинець, гас та ін.

В органи травлення токсичні речовини потрапляють через забруднені руки при палінні, харчуванні. Вони всмоктуються слизовою оболонкою шлунково-кишкового тракту, проникають у печінку, де відбувається затримка цих речовин і зворотне виділення їх із жовчю до травного тракту, а також часткова нейтралізація. Дія токсичних речовин залежить від їхнього фізичного стану. Так, наприклад, сполуки тривалентного арсену отруйніші, ніж п’ятивалентного. Найнебезпечними отрутами є ті, що знаходяться у високодисперсному стані. Цинк у твердому стані нешкідливий, а в пароподібному високо-дисперсному він може стати причиною так званої ливарної гарячки. Комбінована дія токсичних речовин може призвести до підсилення токсичності кожної з них (наприклад, при одночасній дії СО і Н₂S).

Ступінь отруєння залежить від умов праці. Висока темпе-ратура приміщення збільшує випаровуваність отрут (ртуть, бензин, тетраетилсвинець), підсилює їхній токсичний ефект. Значне м'язове напруження призводить до збільшення об'єму дихання, сприяє більшому проникненню отрути в дихальні шляхи. Тому людина, яка знаходиться в спокої, отруюється повільніше, ніж та, що виконує важку фізичну роботу.

Дія токсичних речовин залежить від індивідуальних особливостей організму. Більшою мірою схильні до отруєння старі люди, підлітки, особи, організм яких ослаблений яким-небудь захворюванням (грип, бронхіт, туберкульоз і т.ін.). Нерідко зустрічається явище сенсибілізації – підвищеної чутливості окремих осіб до деяких отрут. У таких випадках перебування їх на даному виробництві стає неможливим.

За характером виникнення і тривалості протікання розрізняють гострі і хронічні отруєння. Гострі отруєння вини-кають у разі дії на організм токсичних речовин великої концентрації протягом невеликого проміжку часу; хронічні – характеризуються більш або менш стійкими захворюваннями, які виникають після тривалої дії малих доз отрути, яка поступово накопичується в організмі, або підсумовуються зміни, викликані отрутою. Потерпілим надають першу допомогу і проводять стаціонарне лікування.

При гострих професійних захворюваннях хворого негайно ізолюють від шкідливої дії токсичних речовин, знімають забруднений одяг, за допомогою штучно викликаного блювання видаляють токсичну речовину, яка проникла в організм, дають протиотруту.