3.6.5 Метод геоінформаційних систем (гіс)

З точки зору призначення географічна інформаційна система (ГІС) або геоінформаційна система – це інформаційна система, яка забезпечує збирання, зберігання, обробку, доступ, відображення та поширення просторово-орієнтованих даних (просторових даних). З точки зору програмно-інформаційної реалізації ГІС – це сукупність електронних карт з умовними позначеннями об’єктів на них, баз даних з інформацією про ці об’єкти та програмного забезпечення для зручної роботи з картами і базами як з єдиним цілим.

При роботі з базою даних, яка є основним джерелом інформації, виникає ряд труднощів, пов’язаних із складністю обробки даних з урахуванням їх просторової локалізації. Наприклад, яким чином зробити запит у звичайній базі даних, щоб вивести паспортні дані про всі водні об’єкти (водойми і водотоки), які знаходяться в радіусі 20 км від границі заданого населеного пункту? Можна навести багато аналогічних прикладів.

Для вирішення цих та інших проблем виникає необхідність нанесення об’єктів, дані про які є в базі даних, на електронну карту. В результаті чого користувач може легко локалізувати їх на карті і переглядати чи змінювати пов’язану з ними інформацію в базі даних.

Метод ГІС застосовують для отримання знань про просторово-часові явища, потреб планування і управління природними ресурсами та вивчення систем „суспільство-природа”.

До структури ГІС входять чотири обов'язкові підсистеми:

- введення даних, що забезпечують введення і/або обробку просторових даних, отриманих з карт або будь-яких інших джерел інформації;

- зберігання і пошуку, що дає змогу оперативно отримувати дані для відповід­ного аналізу, актуалізувати і коректувати їх;

- обробки й аналізу, які дають можливість оцінювати параметри, вирішувати розрахунково-аналітичні задачі;

- представлення (видачі) даних у різному вигляді (карти, таблиці, зображення, блок-діаграми, цифрові моделі місцевості та ін.).

Існують різні аспекти класифікації ГІС. Наприклад, за територіальним охоплен­ням (загальнонаціональні і регіональні ГІС); за цілями (багатоцільові, спеціалізо­вані, зокрема інформаційно-довідкові, інвентаризаційні, для потреб планування, правління); за тематичною орієнтацією (загальногеографічні, галузеві, зокрема водних ресурсів, використання земель, лісокористування, рекреації та ін.).

Головна перевага ГІС перед іншими інформаційними системами полягає в можливості об'єднання різнорідних даних на основі географічної (просторової) інформації. Можливість зручного пошуку об'єктів за географічною чи іншою просторовою ознакою, пошуку об'єкта в базі даних за значеннями його атрибутів з подальшим з'ясуванням його місця розташування на карті-схемі роблять ГІС технології не­замінними у створенні сучасних інформаційно-довідкових систем. З огляду на тенденції розвитку Internet, що найближчим часом може стати одним з основних джерел інформації в усьому світі, інтеграція ГІС-технологій і Іnternet- технологій становить безсумнівну актуальність. Прикладом такої інтеграції є, наприклад, система Google Maps". Інші приклади інтерактивних веб-систем, створених з використанням ГІС-технологій:

- Інтерактивна веб-система моніторингу басейнів річок Європи Європейської агенції з навколишнього середовища (карти мереж моніторингу вод, дані про якість вод, карти скидів вод, водозаборів тощо): http://www.eea.europa.eu/themes/water/mapviewers/myRBD

- Інтерактивна веб-система моніторингу якості поверхневих вод української частини басейну річки Західний Буг: http://zbbuvr.lutsk.ua/Monitoring/Results.html

- Інтерактивна веб-система моніторингу якості поверхневих вод у Вінницькій області: http://edem.vstu.vinnica.ua/monitoring/