Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
білецький курсак.doc
Скачиваний:
11
Добавлен:
16.11.2019
Размер:
137.73 Кб
Скачать

6. Технологія та організація будівельного виробництва

а) Срезка рослинного шару.

Зрізування рослинного шару буде виконана бульдозером Д3-35С по одному сліду на глибину 25см.

б) Розпушування грунту.

Розпушування грунту в виїмці для подальшої його розробки скрепером буде проводиться бульдозером Д3-35С, паралельними проходками.

в) Планування майданчиків скрепера.

Скрепер як землерийно-транспортна машина може виконувати наступні операції: пошарове розробку грунту з одночасним наповненням ковша, транспортування набраного грунту і укладання шарами заданої товщини. Скрепери широко застосовують у планувальних роботах.

При плануванні майданчиків скреперами застосовується наступна схем розробки грунту: через смугу.

Найбільш ефективними є розробки проходками через смугу і ребристо-шаховою. Розробка послідовної проходкою не раціональна через втрати грунту у вигляді бічних валиків.

При розробки щільних грунтів для поліпшення наповнення ковша скрепера застосовують попереднє розпушування.

Самохідні скрепери набирають грунт за допомогою трактора-штовхача. Трактори-штовхачі раціонально використовувати також при роботі причіпних скреперів групами.

При планування майданчика найбільш раціональними є такі схеми руху скреперів: еліптична, вісімкою і спіральна.

Продуктивність скрепера при русі по вісімці і по спіральних схемі вище, ніж при еліптичної схемою.

По еліптичній схемою працюють у разі, якщо повна довжина зрізки перевищує довжину шляху для наповнення ковша, і у випадку, коли товщина зрізання перевищує глибину різання скрепера. У цьому випадку скрепер рухається по замкненій кривій і проходить по одному сліду кілька разів.

Скрепер зрізує грунт відразу на всю ширину виїмки при русі по спіралі і у випадку, коли зрізка ведеться послідовно ярусами.

При значно протяжних вздовж нульової лінії майданчиках застосовувати схему вісімка, за цією схемою і розроблятиметься грунт скрепером Д3-32.

г) Пошарове ущільнення насипного грунту.

Штучне ущільнення грунтів проводять для підвищення стійкості, зменшення опади і поліпшення водонепроникності земляної споруди. Необхідна щільність грунту в спорудженні виражається середньою щільністю скелета грунту або коефіцієнтом ущільнення, величина якого встановлюється в залежності від призначення споруди і фізико-механічних властивостей укладаються грунтів.

Ущільнення грунту в насипах і при вертикальному плануванню майданчиків рекомендують проводити укаткой, так як цим способом можна ущільнювати будь-які грунти.

При ущільненні грунтів необхідно дотримуватися таких умов: продуктивність грунтоуплотняющіх машин повинна відповідати продуктивності землерийних і транспортних засобів; товщина відсипається шару не повинна перевищувати величин, зазначених у технологічних характеристиках грунтоуплотняющіх машин; кожний наступний хід ковзанки щоб уникнути пропусків в ущільненні повинен перекривати попередній від 0,1 до 0,2 метра.

Ущільнення грунтів насипів та зворотних засипок виконують шарами однакової товщини. Товщину ущільнюються верств призначають залежно від умов виробництва робіт, виду грунтів і типу застосовуваних ущільнюючих машин.

Планування майданчика, розміри яких достатні для поворотів ковзанки, будемо розробляти застосовуючи схему руху ковзанки по замкнутому колу. У проекті використовується виброкаток Д-480

д) Зниження рівня грунтових вод.

Розробку грунту нижче горизонту грунтових вод виробляють із застосуванням штучного зниження рівня грунтових вод.

При значному припливу грунтових вод рекомендують використовувати метод штучного зниження рівня грунтових вод за допомогою голкофільтрових установок, які по периметру котловану вбиваються в грунт, як показано в графічній частині проекту. У проекті використані іглофільтри ЛІУ-5.

Кількість голкофільтрів обчислюється за формулою:

д) Розробка котловану екскаватором, обладнаним прямою лопатою.

При влаштуванні котлованів число проходок та їх параметри встановлюють розрахунком із забезпеченням найменших витрат часу і виконання робочого циклу екскавації.

Висота вибою повинна бути не більше максимальної висоти різання і не менше розміру, що забезпечує наповнення ковша.

Найменша висота забою дорівнює 1,5 м (за табл. 1.2 «ТСП» Хамзін С.К.)

Ширина забою визначається за формулою:

м

м

де l n - Довжина пересування екскаватора дорівнює 0,75 довжини стріли екскаватора

R - Найбільший радіус копання (для екскаватора Е-505 = 7,9 м)

R оп - Оптимальний радіус різання

Вийшло, що котлован шириною більше 3,5 R, тому доцільно котлован розробляти бічний проходкою. Організація розробки грунту бічний проходкою з навантаженням його в транспортні засоби дозволяє найбільш повно використовувати робочі параметри екскаватора і підвищити його виробіток за рахунок зменшення кута повороту стріли при розвантаженні.

Максимальна ширина кожної бічної проходки дорівнює:

де В 1 - Ширина проходки по низу

R ст - Радіус різання на рівні стоянки екскаватора (для Е-505 = 4,8)

Звідси ширина забою дорівнює 1,21 R, тому при розробці котловану екскаватор встановлюють ближче до одного з укосів виїмки таким чином, щоб між його противагою і укосом виїмки у всіх положеннях поворотною платформи залишалася відстань в 1 метр, а самоскиди для навантаження грунту подають паралельно осі переміщення екскаватора вздовж іншого укосу.

Для установки екскаватора в забій, в'їзду і виїзду автотранспорту влаштовуються траншеї з ухилом 0,1-0,15, ширину якої приймають від 3 до 3,5 при односторонньому русі і від 7 до 7,5 м при двобічному.

е) Розробка траншеї екскаватором, обладнаним зворотною лопатою.

При розробці траншеї ефективніше застосовувати лобову проходку.

Максимальна ширина лобовій проходки по верху дорівнює:

де R max - Найбільший радіус різання (для ЕО-4321 = 8,95)

l п - Довжина пересування екскаватора

R - найбільший радіус вивантаження (для ЕО-4321 = 8)

b - Ширина відвалу

Екскаватор ставиться по осі траншеї, при цьому місця для розміщення відвалу грунту з одного боку буде досить.

Розміри відвалу визначають:

м

м

де F тр - Площа поперечного перерізу траншеї

До пр - Коефіцієнт первісного розпушення грунту

h +0.5 більше максимальної висоти вивантаження екскаватора, тому ширина відвалу по верху дорівнює:

м

Ширина відвалу по низу:

м

7. Калькуляція трудовитрат та заробітна плата

Табл.10 Калькуляція трудовитрат і заробітна плата: N Наймену-

вання

робіт Од.

робіт Обсяг

робіт § ЕНіР Трудомісткість,

чол / год Зар. плата Склад

ланки

Од.

робіт Весь обсяг Од.

Раб. Весь

обсяг

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 Срезка раститель

ного шару 1000м2 420 Е2-1-5 0,6 252 63,6 26712 Машиніст

6 розр.

2 Розпушування

грунту 100

м3 2091,5 Е2-1-1 0,5 1045,7 5,3 11085 Машиніст

6 розр.

3 Роз-

ка і переміщення грунту 100

м3 2091,5 Е2-1-21 3,02 6316,3 77,6 162300 Тракторист

6 розр.

4 Після-

ве уп-

ущільнення грунту 100

м3 2111,5 Е2-1-33 3,96 8361,5 60,1 126901 Машиніст

5 розр.

5 Розробки

ка котловану

а) з погр. в т.с.

б) навим. 100

м3

100

м3 45

3,135 Е2-1-11 2,1

1,7 94,5

5,33 23

80 1035

250,8 Машиніст

6 розр.

6 Розробки

ка ртаншеі 100

м3 8,16 Е2-1-13 1,6 13,06 70 571,2 Машиніст

6 розр.

8. Складання календарного плану виконання робіт

Календарний план виконання робіт є документом, в якому пов'язують всі процеси з термінами виконання та технологічної залежності один з одним. Форма заповнення календарного плану наведена в табл. 5 графічної частини курсового.

Календарний план складається з розрахункової та графічної частин. Розрахункова частина являє собою табличну форму, а в графічній показують взаємопов'язаний графік роботи машин і механізмів. Розрахункову частину таблиці заповнюють виходячи з обліку загального терміну виконання робіт за завданням. Графи з 1-й і 4-ю заповнюють за відомістю обсягів і трудомісткості робіт.

Підвищення коефіцієнта використання комплекту машин за часом, скорочення їх простою забезпечують застосуванням причіпних механізмів і навісного обладнання до тракторів-тягачів однієї марки. З цією ж метою застосовують екскаватори з однаковим об'ємом ковша для розробки грунту в планувальній виїмку і у котловані.

Роботи по зворотній засипці пазух бульдозером і пошаровому трамбування цього грунту виконують спільно, тому тривалість робіт беруть однаковою. Час роботи бульдозера визначають у змінах і ділять трудомісткість робіт з трамбування грунту на цей час, визначаючи тим самим кількість робітників, зайнятих на трамбуванні грунту.

При призначенні загальної кількості бульдозерів визначають послідовність робіт таким чином, щоб частина бульдозерів у комплекті використовувати для розпушування грунту у виїмці, зворотної засипки пазух, ущільнення грунту в насипу при роботі з котками, остаточної планування будівельного майданчика. Трактор, використовуваний як тягач причіпного скрепера, при необхідності використовують для розпушування або ущільнення грунту, обладнавши його відповідними навісними або причіпними механізмами.

Роботи з розпушування, переміщення, розрівнювання і ущільнення грунту виконують пошарово. До робіт з черговим шаром приступають тільки після закінчення робіт з попереднім шаром грунту. Розпушування одного шару грунту виконують на глибину від 0,2 до 0,3 м, тому розпушування і всі наступні зазначені процеси виконують кілька разів залежно від загальної висоти планувальної виїмки і насипу. Такий взаємозв'язок робіт відображають в графічній частині календарного плану.

Заповнення гр. з 5-ї по 9-у виконують в процесі оптимізації графічної частини календарного плану робіт, який викреслюють на міліметровому папері і приводять в графічної частини.

9. Техніка безпеки при виробництві земляних робіт

1.1. Організація робіт

1.1.1. При виконанні земляних та інших робіт, пов'язаних з розміщенням робочих місць у виїмках і траншеях, необхідно передбачати заходи щодо попередження впливу на працівників небезпечних факторів (обрушаются гірські породи; падаючі предмети; рухомі машини та їх робочі органи; розташування робочого місця поблизу перепаду по висоті 1 , 3 м і більше; підвищена напруга в електричному ланцюзі, замикання якого може відбутися через тіло людини; хімічно небезпечні та шкідливі виробничі фактори).

1.1.2. При наявності небезпечних і шкідливих виробничих факторів, безпека земляних робіт повинна забезпечуватися на основі виконання (ПОБ, ПВР та ін) рішень з охорони праці (визначення безпечної крутизни укосів котлованів, з урахуванням навантаження від машин і грунту; визначення конструкції кріплення стінок котлованів; вибір типів машин; додаткові заходи щодо контролю і забезпечення стійкості укосів у зв'язку з сезонними змінами; визначення місць установки і типів огорож котлованів, сходів для спускання працівників.

1.1.3. З метою виключення розмиву грунту, утворення обвалів, обвалення стінок виїмок в місцях виконання земляних робіт до їх початку необхідно забезпечити відведення поверхневих і підземних вод. Місце проведення робіт повинно бути очищене від валунів, дерев, будівельного сміття.

1.1.4. Виробництво земляних робіт в охоронній зоні кабелів високої напруги, газопроводу, інших комунікацій, на ділянках з можливим патогенним зараженням грунту необхідно здійснювати за нарядом-допуском після отримання дозволу від організації, що експлуатує ці комунікації або органу санітарного нагляду. Виробництво цих робіт слід здійснювати під безпосереднім наглядом керівника робіт, працівників організацій, що експлуатують ці комунікації.

1.1.5. Розробка грунту в безпосередній близькості від діючих підземних комунікацій допускається тільки за допомогою лопат, без допомоги ударних інструментів. Застосування землерийних машин у місцях перетину виїмок з діючими комунікаціями, не захищеними від механічних пошкоджень, дозволяється за погодженням з організаціями - власниками комунікацій.

1.1.6. У разі виявлення в процесі виробництва земляних робіт не зазначених у проекті комунікацій або вибухонебезпечних матеріалів земляні роботи повинні бути призупинені, до отримання дозволу відповідних органів.

1.2. Організація робочих місць

1.2.1. При розміщенні робочих місць у виїмках їх розміри повинні забезпечувати розміщення конструкцій і проходи до робочих місць шириною не менше 0,6 м.

1.2.2. Виїмки, які розробляються на вулицях, у дворах повинні бути огороджені захисними огородженнями з урахуванням вимог Держстандарту. На огорожі необхідно встановлювати попереджувальні написи, а в нічний час - сигнальне освітлення.

1.2.3. Для проходу людей через виїмки повинні бути влаштовані перехідні містки відповідно до вимог СНіП 12-03 (трапи або маршові сходи) шириною не менше 0,6 м з огорожами або приставні сходи (не більше 5 м).

1.2.4. Конструкція кріплення вертикальних стінок виїмок глибиною до 3 м в грунтах природної вологості повинна бути виконана за типовими проектами. При більшій глибині і складних гідрогеологічних умовах кріплення повинне бути виконане за індивідуальним проектом.

1.2.5. При установці кріплень верхня частина їх повинна виступати над бровкою виїмки не менш ніж на 15 см.

1.2.6. Перед допуском працівників у виїмки глибиною більше 1,3 м відповідальною особою перевіряється стан укосів, надійність кріплення стінок виїмки.

1.2.7. Допуск працівників у виїмки з укосами, що зазнали зволоження, дозволяється тільки після ретельного огляду особою, відповідальною за забезпечення безпеки виробництва робіт, стан грунту укосів і обвалення нестійкого грунту у місцях, де виявлені "козирки" або тріщини (відшарування).

1.3. Порядок провадження робіт

1.3.1. Встановлювати кріплення необхідно у напрямку зверху вниз у міру розробки виїмки на глибину не більше 0,5 м.

1.3.2. Розробляти грунт у виїмках "підкоп" не допускається. Витягнутий грунт необхідно розміщувати на відстані не менше 0,5 м від бровки виїмки.

1.3.3. При розробці виїмок в грунті одноківшевим екскаватором висота забою повинна визначатися ППР так, щоб не утворювалися "козирки" з грунту.

1.3.4. При роботі екскаватора не дозволяється проводити інші роботи з боку забою і знаходитися в радіусі дії екскаватора плюс 5 м.

1.3.5. Одностороння засипка пазух допускається згідно з ППР після здійснення заходів, що забезпечують стійкість конструкції.

1.3.6. Автомобілі-самоскиди при розвантаженні на насипах і при засипці виїмок слід встановлювати не ближче I м від бровки укосу; розвантаження з естакад, що не мають захисних брусів, забороняється. Місця розвантаження визначатися регулювальником.

1.3.7. Забороняється розробка грунту бульдозерами і скреперами при русі на підйом або під ухил, з кутом нахилу більше зазначеного в паспорті машини.

1.3.8. Не допускається присутність працівників та інших осіб на ділянках, де виконуються роботи з ущільнення грунтів вільно падаючими трамбівками, ближче 20 м від базової машини.

10. Визначення техніко-економічних показників проекту

Техніко-економічні показники визначають на підставі даних калькуляції витрат праці будівельних процесів (табл. 10).

Підлягають визначенням наступні показники: загальний обсяг розробки грунту в м3; загальна трудомісткість робіт в чол-год; загальна тривалість робіт у днях; сумарна плата в руб; виробіток на 1 робітника за зміну в м 3 / люд.-см;; вироблення на 1 робітника в зміну в руб. / чол.-зм.

При визначенні техніко-економічних показників особливу увагу звертають на визначення змінної виробки комплектів землерийних і землерийно-транспортних машин, а також-'Стоімості розробки 1 м3 грунту того чи іншого процесca B курсової роботі до таких процесів можуть ставитися: розробка грунту в котловані екскаватором з навантаженням у транспортні засоби та вивезенням автосамоскидами у планувальну насип або у відвал; розробка грунту екскаватором в кар'єрі з підвезення автосамоскидами у планувальну насип відсутнього грунту, його розрівнювання і ущільнення; зворотна засипка пазух споруди бульдозером з ущільненням грунту Пневмотрамбувачи; гуртованіе грунту бульдозером, розробка його екскаватором з навантаженням у транспортні засоби та вивезення автосамоскидами з будівельного майданчика у відвал; виконання всього обсягу планувальних робіт на будівельному майданчику.

Студент визначає техніко-економічні показники по одному виду робіт і одному будівельного процесу.

Для виду роботи розрахунки проводять таким чином: визначають змінне вироблення машини в будь-якому вигляді робіт (або процесі) шляхом ділення загального обсягу розробленого грунту на тривалість виконання роботи (процесу) у змінах за даними календарного плану, визначають вартість розробки 1 м3 грунту шляхом ділення вартості машино-зміни на змінне вироблення машини.

Для комплексного процесу, в якому беруть участь кілька будівельних машин, визначають вартість експлуатації кожної машини шляхом множення вартості машино-зміни на відповідну тривалість робіт у змінах (з календарного плану); визначають вартість експлуатації всього комплекту машин шляхом підсумовування вартостей експлуатації окремих машин; підраховують вартість розробки 1 м3 грунту діленням вартості експлуатації комплекту машин на загальний об'єм грунту, розроблений цим комплектом (з календарного плану)

Табл. 11 Техніко-економічні показники при розпушуванні грунту в виїмці: N Найменування показника Од.

вимірювання Формула підрахунку Величина показника Примітка

1 Загальний обсяг розробок. грунту м3 ΣV 209156 З таблиці. 1

2 Загальна трудомісткість розробок. грунту Люд.-см ΣТр / 8,2 127,5 З таблиці. 9

3 Сумарна плата Руб. ΣЗп 11085 З таблиці. 9

4 Виробіток на 1 робітника в зміну м3/чел.-см ΣV / ΣТр 200,01 СНиП 2-1

5 Виробіток на 1 робітника в зміну Руб. / люд.-см ΣЗп / ΣТр 10,6 СНиП 2-1

6 Загальна тривалість

ність земляних робіт дн. За календ. планом Див календ. план

Список літератури

1. «Технологія будівельного виробництва» С. К. Хамзін А. К. Карасьов

2. ЕНіР збірка Е2 випуск 1 «Механізовані і ручні земляні роботи»

3. СНиП III-4-80 «Техніка безпеки в будівництві»

Додати в блог або на сайт

Цей текст може містити помилки.

Схожі роботи | Будівництво та архітектура | Курсова | 349кб. | скачати