
- •1.2. Локальний екстремум функції
- •1.3. Опуклість і угнутість кривих. Точки перегину
- •1) Знайти область визначення функції;
- •1.4. Асимптоти кривих
- •1.5. Схема дослідження функції та побудова її графіка
- •1) Знайти область визначення функції;
- •Розділ 2
- •2.1. Означення та область визначення. Частинні похідні першого порядку
- •2.2. Повний диференціал функції. Похідні складених функцій
- •2.3. Частинні похідні вищих порядків. Похідні неявно заданих функцій
- •2.4. Рівняння дотичної площини і нормалі до поверхні. Екстремум функції двох змінних
- •Розділ 3 невизначений інтеграл
- •3.1. Поняття первісної функції та невизначеного інтеграла. Метод безпосереднього інтегрування
- •3.2. Метод підстановки (заміни змінної)
- •3.3. Метод інтегрування частинами
- •3.4. Інтегрування раціональних функцій
- •3.5. Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
- •3.6. Інтегрування деяких іраціональних функцій
3.5. Інтегрування функцій, раціонально залежних від тригонометричних
Домовимось
позначати
- раціональну функцію, залежну від
,
якщо вона утворена з цих тригонометричних
функцій та сталих за допомогою
раціональних алгебраїчних дій.
1)
Інтеграли виду
приводяться до інтегралів від
раціональної функції нового аргументу
підстановкою
,
яка називається універсальною.
При цьому використовуються формули:
,
,
,
.
Варто помітити, що недоліком цієї підстановки є той факт, що її використання в багатьох випадках зводить вихідний інтеграл до інтегралу від раціонального дробу з великими степенями. Тому в багатьох випадках користуються іншими підстановками . Наведемо деякі з них:
а)
,
тобто підінтегральна функція непарна
відносно
.
Використовується підстановка
,
тоді
,
;
б)
- підінтегральна функція непарна
відносно
.
Використовується
підстановка
,
тоді
,
;
в)
,
в якому підінтегральна функція парна
відносно
і
одночасно, раціоналізується за допомогою
підстановки
.
При цьому використовуються формули:
,
,
,
;
г)
.
Тут підінтегральна функція залежить
раціональним образом тільки від
.
Слід застосовувати підстановку
,
тоді
,
.
2)
Інтеграли виду
обчислюються за допомогою таких
підстановок:
а)
якщо
- ціле додатне непарне число:
;
б) якщо - ціле додатне непарне число: ;
в) якщо та - цілі додатні парні числа: використовуються формули пониження степеня
,
;
г) якщо та - цілі парні числа, але хоч одне з них від’ємне: ;
д) якщо та - цілі непарні числа і від’ємні: .
3)
Інтеграли виду
,
,
обчислюються за допомогою тригонометричних
формул:
,
,
.
3.6. Інтегрування деяких іраціональних функцій
Насамперед зауважимо, що інтеграл від іраціональної функції не завжди обчислюється в скінченному вигляді. Розглянемо деякі типи таких інтегралів, які за допомогою певної підстановки можна звести до інтеграла від раціональної функції, а отже, знайти його.
1)
Інтеграли виду
,
де
>
,
- натуральні числа, обчислюються за
допомогою підстановки
,
де
- спільний знаменник дробів
.
2)
Інтеграли виду
,
де
- дійсні числа, причому
(бо у противному випадку відношення
є сталим і підінтегральна функція в
цьому разі є раціональною функцією від
)
за допомогою підстановки
зводяться
до інтегралів від раціональної функції
змінної
.
3)
а) Інтеграли виду
вилученням повного квадрату під
радикалом зводяться до табличних
інтегралів:
,
;
б)
інтеграли виду
за допомогою підстановки
зводяться до інтегралів попереднього
виду.
4)
Для перелічених нижче видів іраціональностей
використовуються тригонометричні
підстановки, що дозволяють прийти до
інтегралів від тригонометричних функцій
і
.
Розглянемо випадки:
а)
для інтегралів виду
застосовується підстановка
або
;
б)
для інтегралів виду
застосовується підстановка
або
;
в)
для інтегралів виду
підстановка
або
дає змогу позбутися іраціональності.