4.1. Зубна формула постійних зубів.

• повна, або клінічна формула постійних зубів записується арабськими цифрами і має такий вигляд:

8 7 6 5 4 3 2 1 | 1 2 3 4 5 6 7 8

8 7 6 5 4 3 2 1 | 1 2 3 4 5 6 7 8

На кожній половині щелепи відповідно знаходиться 2 різці (1,2); 1 клик (3); 2 малих коріних зуба (4,5) та 3 великих коріних зуба (6,7,8), тобто на одній щелепі 8 + 8 = 16 постійних зубів. Всього зубів у дорослої людини становить 16 + 16 = 32 постійних зуба. Це відповідно відображається у загальній формулі, яка вказує на кількість зубів в кожній групі:

3 2 1 2 | 2 1 2 3

3 2 1 2 | 2 1 2 3

Окрім цього кожен зуб відповідно до повної формули може позначатись окремо:

- верхні праві знаком ┘;

- верхні ліві знаком └;

- нижні праві знаком ┌;

- нижні ліві знаком ┐.

Наприклад, правий верхній перший великий кутній зуб позначається 6└ або ліве нижнє ікло позначається 3┐.

Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) запропоновано двосимвольну систему запису зубів, де кожен зуб позначається двома арабськими цифрами.

Перша цифра визначає квадрант зубної формули.

Для постійних зубів є такі квадранти зубної формули:

1	2
4	3

Для молочних зубів є такі квадранти зубної формули:

5	6
8	7

Друга цифра є порядковим номером зуба.

Отже, для постійних зубів ця зубна формула, за ВООЗ, записується так:

18 17 16 15 14 13 12 11	21 22 23 24 25 26 27 28
48 47 46 45 44 43 42 41	31 32 33 34 35 36 37 38

Для молочних зубів ця зубна формула, за ВООЗ, записується так:

55 54 53 52 51	61 62 63 64 65
85 84 83 82 81	71 72 73 74 75

5. Артікуляція.

Нижня щелепа (mandibula) може переміщатися стосовно нерухомої верхньої щелепи (maxilla) завдяки рухливому зчленуванню — скронево–нижньощелепним суглобам (articulationes temporomandibulares), правому і лівому. Нижня щелепа (mandibula) приводиться в рух завдяки скороченням жувальних м’язів (musculi masticatorii), що забезпечують її опускання, висування, підняття і зсув у сторони та у вихідне положення.

Скорочення жувальних м’язів (musculi masticatorii) веде до зсуву нижньої щелепи (mandibula) стосовно верхньої щелепи (maxilla) в одному з напрямів: униз, вгору, вперед, назад, вправо, вліво.

Узгоджене скорочення цих груп м’язів забезпечує складне просторове переміщення нижньої щелепи (mandibula) під час артикуляції (мова, міміка) та прийому їжі.

Під терміном “артикуляція” розуміють усілякі просторові переміщення нижньої щелепи (mandibula) стосовно верхньої щелепи (maxilla), які здійснюються при участі жувальних м’язів. У мовній артикуляції беруть участь ще м’язи лиця (musculi faciei) і язик (lingua).