2 Експериментальна частина.

2.1 Мета роботи

1. Перевірка закону Малюса.

1. Визначення ступеня поляризації.

2.2 Прилади і приладдя

Джерело природного світла, полярископ, фотоприймач, джерело

постійного струму, мікроамперметр, потенціометр.

2.3 Експериментальна установка

На рис.4 показана схема поляризаційної установки.

Рис.4

Природне світло від джерела S потрапляє на нерухомий поляризатор П, і далі на обертовий аналізатор А. Інтенсивність світла, яке вийшло з аналізатора реєструється фотоприймачем ФО (фотоопір, омічний опір якого зменшується при освітленні). При прикладанні до фотоопору сталої напруги, сила струму в колі буде пропорційна інтенсівності світла, що падає на фотоопір.

2.4 Порядок проведення вимірів

1. Увімкніть джерело струму ε і встановіть ППА паралельно ППП (α =0).

2. Переміщенням джерела світла досягніть максимального відхилення стрілки мікроамперметру, тобто знайдіть таке його положення, при якому інтенсивність світла, що падає на фотоопір буде максимальною, після чого зафіксуйте положення джерела світла стопорним гвинтом.

3. Закрийте заслонкою вхідне вікно полярископа і виміряйте темновий струм I_т, що тече через фотоопір при відсутності світла.

Слід зазначити, що фотоопір має значну інерційність (τ ≈10с), особливо при малих освітленостях. Тому, при визначенні темнового струму (а також при вимірах поблизу кутів α =90 і 270) необхідно почекати 10 - 20 с після опускання заслонки і лише потім визначити силу темнового струму.

4. Виміряйте силу струму при різних кутах повороту аналізатора I_α. Причому для першої чверті виміри проводіть через кожні 10, а для другої, третьої і четвертої чвертей - через 30.

Результати вимірів занесіть у таблицю.

Iт=………... мк Таблиця

α	сos2 α	I α ,мкА	I= I α -Iт, мкА	α	I α ,мкА	I= I α -Iт, мкА
0				120
10				150
20				180
30				210
40				240
50				270
60				300
70				330
80
90