
- •Кафедра фізики і хімії Лабораторна робота № 6.3
- •Теоретична частина.
- •1.1 Вихідні положення хвильової оптики
- •1.2 Загальні уявлення про поляризацію світлових хвиль
- •1.3 Одержання й аналіз поляризованого світла. Закон Малюса
- •2 Експериментальна частина.
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Прилади і приладдя
- •2.3 Експериментальна установка
- •2.4 Порядок проведення вимірів
- •2.5 Обробка результатів вимірів
Міністерство освіти і науки України
ОДЕСЬКА НАЦІОНАЛЬНА МОРСЬКА АКАДЕМІЯ
Кафедра фізики і хімії Лабораторна робота № 6.3
ЗАКОН МАЛЮСА
(Учбово-методичний посібник).
Переробив доцент Горюк А.А.
Посібник затверджений на засіданні
кафедри, протокол № 4 від 21.02.2003 р.
Одеса - 2003 р.
Теоретична частина.
1.1 Вихідні положення хвильової оптики
1. Змінні за часом електричні і магнітні поля, що взаємно породжують одне одного і поширюються у просторі, уявляють собою електромагнітні хвилі.
На рис.1 схематично показана електромагнітна хвиля, що поширюється
Рис.
1
і
,
відповідно,
вектори
напруженості
електричного і магнітного
полів
електромагнитної хвилі. Як видно
рис.1,
електромагнітні хвилі
відносяться
до класу поперечних хвиль,
оскільки в них напрямки
коливань
векторів
і
нормальні відносно
вектора
швидкості хвилі.
2. Світловими хвилями є електромагнітні хвилі з довжинами хвиль, що лежать у межах 400нм - 700нм. Кольорова характеристика світлової хвилі визначається довжиною хвилі (400нм - фіолетовий колір; 700 нм - червоний колір). У тому випадку, коли світлові хвилі мають одну довжину хвилі світло називається монохроматичним (однокольоровим); якщо ж у світловому пучку знаходяться всі довжини хвиль у межах 400нм - 700нм (усі "кольори") світло є білим.
3.
Взаємодія світлової електромагнітної
хвилі з речовиною в переважній більшості
випадків визначається дією електричного
поля хвилі, що характеризується вектором
напруженості електричного поля
.
Надалі будемо називати
електричним (або світловим) вектором
і при розгляді світлових явищ будемо
абстрагуватися від дії магнітного поля
світлової хвилі. Важливою характеристикою
світлової хвилі є її енергія (інтенсивність
світла I) пропорційна |
|2.
4. Розповсюдження світла в просторі будемо описувати за допомогою понять “фронт світлової хвилі” і “світловий промінь”.
Фронтом світлової хвилі називається геометричне місце точок простору, яких у даний момент часу досягла світлова хвиля.
Світловими променями називаються прямі лінії, що виходять із джерела світла і визначають напрямок переносу енергії світлової хвилі. Промені в оптично однорідному середовищі завжди перпендикулярні до фронту хвилі.