2. Типи конфліктів.

За змістом виділяють такі типи конфліктів:

1. Внутрішньоособистісний конфлікт. Одна з найпоширеніших його форм – рольовий конфлікт: коли до однієї людини висувають суперечливі вимоги щодо результатів її роботи, вимоги роботи не узгоджені з потребами або цінностями працівника, відбувається перевантаження або недовантаження роботою, при порушенні принципу єдиноначальності.

2. Міжособистісний конфлікт - це найбільш поширений тип конфлікту. Оскільки ресурси в організації обмежені, кожний із керівників підрозділів повинен переконати керівництво, щоб ці ресурси були виділені саме його підрозділу. Конфлікт може виникати і як сутичка особистостей: люди з різними характерами, поглядами та цінностями інколи не можуть бути в злагоді один з одним.

3. Конфлікт між особою і групою. Цей конфлікт може виникнути коли людина займає позицію, протилежну позиції групи.

4. Міжгруповий конфлікт. Цей конфлікт може виникати між профспілковим комітетом і адміністрацією, неформальними групами і адміністрацією, між структурними підрозділами підприємства; в його основі – зіткнення інтересів різних груп.

5. Конфлікт між керуючою системою і керованою системою – є наслідком неефективних управлінських рішень, недоліків у сфері комунікацій тощо.

3. Модель виникнення конфлікту та управління ним. Модель виникнення конфлікту:

Існує кілька ефективних способів управління конфліктною ситуацією. В теорії менеджменту їх поділяють на структурні методи та міжособистісні.

Структурні методи управління конфліктом:

• Роз’яснення керівником вимог до роботи;

• Використання координаційних та інтеграційних механізмів (через команди, ієрархію посад, служби, функції тощо); Одним з найпоширеніших цих механізмів є ланцюг команд (делегування завдань від вищого рівня до нижчого). Підлеглі розуміють, що рішенням керівника вони зобов’язані підкорятися. До засобів інтеграції відносять налагодження тісних взаємозв’язків між підрозділами, створення різних комісій, комітетів, проведення спільних нарад.

• Встановлення загальноорганізаційних комплексних цілей організації з метою спрямування зусиль працівників у єдине русло.

• Використання системи винагород (матеріальних та моральних стимулів).

Міжособистісні методи управління конфліктом:

• Ухилення передбачає, що людина намагається уникнути конфлікту.

• Згладження - працівник намагається загасити будь-які ознаки конфлікту.

• Примушення – це ліквідація конфлікту силою влади чи іншим примусовим способом.

• Компроміс – це прийняття точки зору іншої сторони, але до певної міри.

• Вирішення проблеми - характеризується визнанням розбіжностей у думках і готовністю ознайомитись з іншими точками зору, щоб знайти найкращий вихід.

Взагалі, ідеальним засобом вирішення конфліктних ситуацій є культура управління, яка забезпечує атмосферу довіри між керівником і його підлеглими.

ІІІ Контрольні питання для самоперевірки:

1. Яку роль відіграє конфлікт в діяльності організації?

2. Назвіть основні причини конфліктів.

3. Охарактеризуйте на конкретних прикладах різновиди конфліктів, що виникають в організації.

4. Чим відрізняються функціональний і дисфункціональний конфлікти?

5. Як Ви розумієте категорію “керування конфліктами”?

6. Які існують шляхи подолання конфліктів?

7. Охарактеризуйте структурні методи управління конфліктом.

8. Охарактеризуйте міжособистісні методи управління конфліктом.

ІV Література:

1. Кузьмін О.Є., Мельник О.Г. Основи менеджменту, с. 288-294;

2. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента, с. 516-527.