Методика визначення зон регіональної системи розселення

Зона обмеженого розвитку встановлюється з врахуванням збереження вільних територій довкола центру системи як бази для приміського сільського господарства і масового короткочасного відпочинку населення.

Відстань від центру системи (центру міста або агломерації) до зовнішньої границі зони обмеженого розвитку визначається по формулі

, км, (5.1)

де – населення центрального міста, тис. осіб;

– населення міста-супутника, тис. осіб;

– питома територія, км²/тис. осіб; територія, яка доводиться на одну тисячу осіб з врахуванням селітебних, промислово-складських, транспортних територій, лісопаркових зон відпочинку, приміських сільськогосподарських земель і т. д.;

– число напрямів інтенсивного зростання ядра;

– питома вага приросту населення міста-супутника в сумарному прирості населення системи, %;

– коефіцієнт, який враховує наявність непридатних для забудови і сільськогосподарського виробництва територій (акваторії, скелі, яри та інші) і змінюється залежно від частки непридатних територій від 1 до 2; приймається по табл. 5.1;

– емпіричний коефіцієнт лісистості, який змінюється в межах від 1 до 2; приймається по табл. 5.2;

– емпіричний коефіцієнт щільності населення, який змінюється в межах від 1 до 2; приймається по табл. 5.3.

Таблиця 5.1

Коефіцієнт k1	Доля непридатних територій , , %
2,0	понад 50
1,5	30 – 50
1,2	10 – 30
1,0	до 10

Таблиця 5.2

Коефіцієнт k2	Лісистість, %
1,0	понад 50
1,2	30 – 50
1,5	10 – 30
2,0	до 10

Таблиця 5.3

Коефіцієнт k3	Щільність населення в радіусі 50 км від центрального міста, осіб/км2
1,0	до 100
1,2	100 – 200
1,5	200 – 300
2,0	понад 300

Вважаючи в першому наближенні, що зона обмеженого розвитку поширюється рівномірно по радіусу від центру міста до периферії, можна визначити займану цією зоною територію по формулі

, км². (5.2)

Зона найбільшої господарської активності визначається чисельністю жителів населених місць і питомою територією, необхідною для покриття потреб населення даного регіону

, км², (5.3)

де – питома територія, км²/тис. осіб; територія, яка доводиться на одну тисячу жителів з врахуванням покриття потреб населення даного регіону, за винятком потреб, пов’язаних з міжрайонним розподілом праці і з повним екологічним забезпеченням регіону; в розрахунках приймається рівною 10 км²/тис. осіб;

– чисельність населення регіональної системи розселення, тис. осіб.

Чисельність населення регіональної системи розселення визначається за наступною формулою

, тис. осіб, (5.4)

де – міське населення групової системи розселення, тис. осіб;

– населення щільно-населеного ареалу, тис. осіб.

Зона екологічної рівноваги визначається екологічною ємністю території даного регіону, за винятком території зони найбільшої господарської активності:

, км², (5.5)

де – територія регіональної системи розселення або територія даного району, км²;

– питоме значення i-того чинника з розрахунку на 1 тис. осіб;

– ємність території за i-тим чинником.

Враховується більше значення . За результатами розрахунку, залежно від ситуації, значення цієї величини може опинитися більше території даного району . В такому випадку на території району екологічна рівновага порушена, і відновити її можна зменшенням антропогенного навантаження або збільшенням території розселення за рахунок прилеглих до неї територій, які не відчувають антропогенного навантаження. При цьому необхідно враховувати потреби в природних територіях сусідніх регіональних систем розселення.