Діаграма варіантів використання (use case diagram)

• 4.1. Варіант використання

• 4.2. Актори

• 4.3. Інтерфейси

• 4.4. Примітки

• 4.5. Відношення на діаграмі варіантів використання

  • Відношення асоціації

  • Відношення розширення

  • Відношення узагальнення

  • Відношення включення

• 4.6. Приклад побудови діаграми варіантів використання

• 4.7. Рекомендації по розробці діаграм варіантів використання

Візуальне моделювання в UML можна представити як деякий процес порівневого спуску від найбільш загальної і абстрактної концептуальної моделі вихідної системи до логічної, а потім і до фізичної моделі відповідної програмної системи. Для досягнення цих цілей спочатку будується модель у формі діаграми варіантів використання (use case diagram), яка описує функціональне призначення системи або, іншими словами, те, що система робитиме в процесі свого функціонування. Діаграма варіантів використання є вихідною концептуальною представленням або концептуальною моделлю системи в процесі її проектування і розробки.

Розробка діаграми варіантів використання переслідує цілі:

• Визначити загальні межі і контекст модельованої предметної області на початкових етапах проектування системи.

• Сформулювати загальні вимоги до функціональної поведінки проектованої системи.

• Розробити вихідну концептуальну модель системи для її подальшої деталізації у формі логічних і фізичних моделей.

• Підготувати вихідну документацію для взаємодії розробників системи з її замовниками і користувачами.

Суть даної діаграми полягає в наступному: проектована система представляється у вигляді множини сутностей або акторів, які взаємодіють з системою за допомогою варіантів використання. При цьому актором (actor) або дійовою особою називається будь-яка сутність, що взаємодіє з системою ззовні. Це може бути людина, технічний пристрій, програма або будь-яка інша система, яка може бути джерелом дії на модельовану систему так, як визначить сам розробник. У свою чергу, варіант використання (use case) служить для опису сервісів, які система надає акторові. Іншими словами, кожен варіант використання визначає деякий набір дій, що здійснюється системою при діалозі з актором. При цьому нічого не говориться про те, яким чином буде реалізовано взаємодію акторів з системою.

Примітка

Розглядаючи діаграму варіантів використання як модель системи, можна асоціювати її з моделлю чорного ящика" (див. мал. 1.7). Дійсно, детальна деталізація даної діаграми на початковому етапі проектування швидше має негативний характер, оскільки зумовлює способи реалізації поведінки системи. А згідно з рекомендаціями RUP ((Rational Unified Process) саме ці аспекти мають бути приховані від розробника на діаграмі варіантів використання.

У найзагальнішому випадку, діаграма варіантів використання є графом спеціального вигляду, який є графічною нотацією для представлення конкретних варіантів використання, акторів, можливо деяких інтерфейсів, і відношень між цими елементами. При цьому окремі компоненти діаграми можуть бути поміщені в прямокутник, який позначає проектовану систему в цілому. Слід зазначити, що відношеннями даного графа можуть бути лише деякі фіксовані типи взаємозв'язків між акторами і варіантами використання, які в сукупності описують сервіси або функціональні вимоги до модельованої системи.