12. Які функції змі?

1) інформаційна функція - отримання і розповсюдження відомостей про найбільш важливі для громадян і органів влади події. На основі отриманої інформації формується громадська думка про діяльність органів влади, об'єднань громадян, політичних лідерів тощо;

2) освітня функція - донесення до громадян певних знань дозволяє адекватно оцінювати, упорядковувати відомості, отримані з різних джерел, правильно орієнтуватися у суперечливому потоці інформації;

3) функція соціалізації - засвоєння людиною політичних норм, цінностей, зразків поведінки дозволяє їй адаптуватися до соціальної дійсності;

4) функція критики і контролю. Критика ЗМ1 характеризується необмеженістю свого об'єкта. Їх контрольна функція засновується на авторитеті громадської думки. ЗМ1 не можуть застосовувати санкцій до правопорушників, але вони дають юридичну та моральну оцінку подій і осіб. У демократичному суспільстві у здійсненні контрольних функцій ЗМ1 опираються як на громадську думку, так і на закон;

5) мобілізаційна функція проявляється у спонуканні людей до певних політичних дій чи до соціальної бездіяльності;

6) оперативна функція - обслуговування ЗМІ політики певних об'єднань громадян.

1. Просвітницька функція: спрямована на збагачення знань, задоволення потреб отримувачів інформації щодо певного кола питань або галузі знань.

2. Аксеологічна (порівняльна, оцінююча) функція: порівняння схожих, аналогічних явищ, процесів, рішень і з´ясування на цій основі їх недоліків і переваг.

3.Контрольно-критична функція: Спрямована на здійснення суспільного контролю.

4. Функція зворотного зв´язку: сутність її полягає у з´ясуванні ЗМІ, наскільки своєчасно надходить інформація до суспільства, адекватність сприйняття і тлумачення її.

5.Аналізуюча функція: дає підстави для роздумів та висновків.

6.Комунікативна функція: спрямована на встановлення та розвиток зв´язків у суспільстві.

7.Футурологічна (прогностична) функція. Покликана забезпечити науковий аналіз перспектив суспільно-політичного розвитку.

13. Чим газети відрізняються від журналів?

Газети – це періодичні видання, котрі виходять раз на тиждень або частіше, матеріали яких мають оперативний характер і повідомляють поточну інформацію. Журнали – це періодичні видання, котрі виходять раз на тиждень або рідше, їх матеріали здебільшого не мають оперативного характеру, відзначаються великими розмірами та аналітичним або художньо-публіцистичним характером.

14. Які передумови появи кіно?

Наприкінці ХІХ ст. наукою було створено достатньо передумов для появи кіно. Ще в давні часи була помічена здатність людського ока зберігати на сітківці слід побаченого зображення та поєднувати в єдиний зоровий ряд зображення, які швидко змінювалися і створювали при цьому ілюзію руху. Це явище дістало назву персистенція (здатність сітківки зберігати зображення 0,1-0,3 секунди). На початку ХІХ ст. поширеними були пристрої тауматропи (наприклад, малюнок птаха на одній стороні аркуша та клітки на іншій при швидкому обертанні дає зображення птаха в клітці), потім винайшли стробоскопи (Плато та Фарадей) та мутоскопи (книжки, на сторінках яких зображали послідовні стадії руху будь-якої фігури), у грудні 1839 р. зареєстрований винахід фотографії (Даггер та Ньєпс), у 1876 р. – сконструйований праксиноскоп (апарат для розглядання малюнків, які рухаються). Таким чином, розвиток фотографії, оптики, механіки та хімії призвів до появи 28 грудня 1895 р. кінематографа братів Огюста та Луї Люм’єр. Їх апарати давали змогу демонструвати 16 кадрів за секунду.