
- •Лекція VI.
- •Тема 6. Товарне виробництво і товарні - грошові відносини.
- •6.1.Форми організації суспільного виробництва: натуральне і товарне
- •6.2.Економічні та неекономічні блага. Товар і його властивості
- •6.3.Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей
- •6.4.Функції грошей та їхня еволюція
- •6.5.Грошовий обіг і його закони
- •6.6Грошова система, її структурні елементи й основні типи
- •6.7.Інфляція, її сутність, причини, види і соціально-економічні наслідки.
6.3.Теоретичні концепції виникнення і сутності грошей
Рис. 6.4. Основні концепції виникнення грошей
Раціоналістична концепція панувала до кінця XVIII ст. Прихильники:
П. Самуельсон і Дж.К. Гелбрейт.
Еволюційна концепція вперше була сформульована засновниками класичної політичної економії А. Смітом, Д. Рікардо, а потім була розвинута К. Марксом.
На ранньому етапі розвитку людського суспільства появі грошей передувала епоха натурального (бартерного) товарообміну (Т1 — Т2), коли товар Т виражав свою вартість у протиставленому йому товарі-еквіваленті Т2.
У різних народів товарами, що виконували роль загальновизнаних еквівалентів \ товар, який би відповідав інтересам усіх учасників
обмінних операцій \, були: худоба, хутро, сіль, риба, зерно, чай, рис, дорогоцінні раковини, залізо, мідь, бронза та ін. З подальшим розвитком товарних відносин роль товару-посередника, який виконував функцію загального еквівалента, закріпилась за дорогоцінними металами — сріблом та золотом, а згодом — тільки за золотом.
Золото стало краще інших товарів виконувати роль загального еквівалента і називатися грошима завдяки своїм природним властивостям (рідкісність, висока вартість, однорідність, подільність без втрати вартості, портативність, тривалість зберігання, здатність до приймання скрізь, де розвинута торгівля тощо).
З появою грошей увесь товарний світ ніби розділився на два полюси: на одному знаходяться всі звичайні товари, на другому—особливий товар — гроші, що виконують роль загального еквівалента і мають абсолютну ліквідність (здатність до реалізації).
Гроші сприяли трансформації бартерного товарообміну (Т1 — Т2) у товарно-грошовий обіг (Т1 — Г — Т2).
Сутність грошей виявляється в єдності трьох їхніх властивостей (рис. 6.5).
Рис. 6.5. Основні властивості грошей
Гроші — це особливий товар, який виконує роль загального еквівалентна, виступає посередником в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів.
Рис. 6.6. Теорії грошей
6.4.Функції грошей та їхня еволюція
Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці.
Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей: (рис. 6.7).
Рис. 6.7. Функції грошей
Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.
Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін.
Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.
У кожній країні грошова одиниця має власну назву — долар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях.
У функції засобу обігу — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг.
Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою Т — Г—Т. Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.
Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу.
Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.
Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань мім; суб'єктами економічних відносин.
Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, і погашенні боргу, так і поза ним при погашенні різноманітних зобов'язань (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо).
На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.
Функцію утворення скарбу виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній "плоті".
Ця функція пов'язана зі здатністю золотих чи срібних грошей бути засобом збереження вартості, представником абстрактної форми багатства. Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю.
Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях:
— як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговельним та платіжним балансами країни);
— як загальний купівельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енергоресурси з негайною готівковою оплатою);
— як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу (надання позик, сплата контрибуцій, передача золота на збереження тощо).
Гроші сьогодні виконують три основні функції: засобу обігу, міри вартості, засобу нагромадження.
Процес еволюції форм грошей (рис. 6.8).
Рис. 6.8. Еволюція форм грошей
Еволюція форм грошей відбувається в напрямі руху від повноцінних грошей (товарних, металевих з дорогоцінних металів), що мали власну реальну вартість, до неповноцінних і дематеріалізованих грошей (білонні монети, банкноти, депозитні, електронні), які набувають вартості опосередковано, виключно через сферу обігу.