III.4. Оцінка вартості майна підприємства як цілісного комплексу

3.4.1. Майно підприємства як об'єкт фінансової оцінки

Важливим сектором фондового ринку є ринок майна промислових підприємств. В Україні він ще знаходиться в стадії становлення. Майнові комплекси підприємств стають товарами, а поява таких товарів на ринку викликана багатьма процесами, пов’язаними зі зміною відносин власності: приватизація державних і муніципальних підприємств, організація аукціонів з продажу акцій приватизованих підприємств, банкрутство неспроможних підприємств і, як наслідок, розпродаж їхнього майна, майнові взаємини між співвласниками малих підприємств, оренда майна підприємств та ін.

У господарській практиці стається безліч ситуацій, коли виникає необхідність оцінити ринкову вартість майна підприємств. Без оцінки вартості не здійснюється жодна операція з купівлі-продажу майна, кредитуванню під заставу, страхуванню, розв’язанню майнових суперечок, оподатковуванню і т.д.

До складу підприємства як майнового комплексу (МК) входять всі види майна, призначені для його діяльності, включаючи земельні ділянки, будинки, споруди, устаткування, інвентар, сировину, продукцію, а також майнові зобов'язання, у тому числі фірмова назва, товарні знаки, знаки обслуговування й інші виключні права (якщо інше не передбачено законом або договором).

Об'єктом різних угод, пов'язаних із встановленням, зміною і припиненням речових прав, можуть бути як підприємство в цілому, тобто весь майновий комплекс підприємства, так і окрема його частина.

МК, як об'єкт оцінки, повинен бути чітко ідентифікований, тобто необхідно визначити його зміст, функції, складові частини, межі, що відокремлюють його від інших майнових об'єктів. Якщо об'єктом оцінки є підприємство, то необхідно конкретизувати склад його майна, адже структура багатьох промислових підприємств дуже складна. До її складу належать цехи, ділянки, обслуговуючі господарства, спеціальні підрозділи (іспитові станції, полігони, лабораторії і т.д.), конторські будівлі, засоби зв'язку і комунікації, що можуть розташовуватися на різних площах і навіть у різних регіонах. Необхідно вирішити також, чи входять в об'єкт оцінки підрозділи соціально-культурної сфери (житлові фонди, поліклініки, готелі, будинки культури, стадіони, дитячі сади, пансіонати і т.д.), що знаходяться на балансі даного підприємства. Іноді під одним дахом можуть знаходитися кілька підприємств, і тоді виникає проблема чіткого розмежування територій.

При оцінці вартості підприємства треба враховувати те, що цей об'єкт, як юридична особа, одночасно є і господарюючим, і тому його вартість повинна враховувати наявність певних юридичних прав. Цивільним кодексом регламентовано, що „... юридичною особою визнається організація, що має у власності, господарському веденні чи оперативному керуванні відособлене майно і відповідає за своїми обов'язками цим майном, може здобувати і здійснювати майнові й особисті немайнові права, нести обов'язки, може бути позивачем і відповідачем у суді”.

3.4.2. Методичні принципи визначення ринкової вартості

Будь-який інвестор згоден купити даний МК і сплатити за нього визначену суму, якщо він знає, що надалі МК протягом декількох років принесе йому дохід чи вигоду. В цьому полягає нормальна економічна мотивація інвестора в операції купівлі. Таким чином, очевидно, що сьогоднішня ринкова вартість МК визначається сумою тих доходів чи вигод, що одержить його власник у майбутньому. Цю тезу покладено в основу дохідного підходу до оцінки МК.

На ринку інвестор постає перед вибором, йому пропонують кілька аналогічних об'єктів. Економічно раціональний інвестор діє відповідно до принципу заміщення, що трактує: найбільша вартість об'єкта визначається найменшою ціною, за якою може бути придбаний інший об'єкт з еквівалентною корисністю. Ця теза є основою порівняльного підходу до оцінки МК, коли ринкова вартість визначається за даними про вартість аналогічних об'єктів.

Вартість МК визначається не тільки його корисністю (що формує попит), але і пропозицією подібних МК на ринку, а пропозиція буде мати місце тоді, коли вартість вище витрат виробників. Таким чином, витрати – це дуже важливий критерій у формуванні вартості, особливо якщо мова йде про створення нового оригінального МК. В принципі для інвестора не виключений і такий варіант, коли він сам вирішує створити привабливий для нього МК і нести, в зв'язку з цим, певні витрати, що і будуть еквівалентні вартості. Ці тлумачення лежать в основі витратного підходу до оцінки вартості МК.

Відзначимо основні загальноекономічні принципи, яких необхідно дотримуватись при оцінці вартості МК. Їх можна градувати за трьома групами:

1. принципи, засновані на уявленнях про МК власника майна;

2. принципи, пов'язані з ринковим середовищем;

3. принципи, пов'язані з експлуатацією майна.