1.1.7. Загальні умови нормального функціонування підприємства

Для нормального функціонування підприємства в умовах ринку необхідне виконання певних умов:

1. Принцип економічності, що вимагає, щоб досягався:

   1. визначений результат при найменших витратах – принцип мінімізації;

б) при заданому рівні витрат найбільший результат – принцип максимізації.

2. Фінансова стійкість на підприємстві зберігається, якщо в кожен момент часу воно може сплатити обов'язкові платежі. При цьому несуттєво, чи вдається йому підтримка ліквідності „власними силами”, шляхом відстрочки частини його обов'язкових платежів, чи завдяки наданим йому кредитам.

При втраті фінансової стійкості („ліквідності”) підприємство тільки у виняткових випадках одержує державні субсидії (дотації). Як правило, робиться заява про банкрутство або про процедуру по недопущенню його неспроможності – санацію.

3. У ринковій економіці основною метою діяльності комерційних підприємств є одержання прибутку. При цьому саме споживачі, у кінцевому рахунку, вирішують, яку конкретно продукцію і послуги і за якими цінами вони згодні купувати. Виробникам важливо визначити, з якими товарами, на який сегмент ринку і до яких груп споживачів буде звертатися підприємство з пропозицією товарів і послуг.

Якщо вважати, що основною метою комерційної діяльності будь-якого підприємства є максимізація чистого прибутку, то необхідно враховувати, що реалізації такої мети перешкоджають певні обмеження, які випливають з діючого законодавства, підзаконних нормативних актів і інших об'єктивних обмежень, зв'язаних з діяльністю організацій захищаючих інтереси найманих робітників.

Оскільки чистий прибуток підприємства залежить від величини валового доходу – виторгу від реалізації, результатів діяльності підприємства, сумарних витрат і величин всіляких обов'язкових платежів одержуємо, що розглянуті величини зв'язані балансовим співвідношенням:

ЧП=Ц·Q-(С+П)

де ЧП – чистий прибуток, грн.;

Ц – ціна товару, грн.;

С – витрати виробництва, грн.;

П – обов'язкові платежі, грн.;

Q – обсяг реалізованої продукції, нат. од.

Для ринків досконалої конкуренції ціна є чинником, що залежить, в основному, від загальної кон'юнктури ринку: величин сукупного попиту та пропозиції товару, що склалися, переваг споживачів, їхнього географічного положення і т.д. Тільки певною мірою підприємство може впливати на ціну товару зміною його споживчих властивостей (якості), однак завжди вказані підвищення якості товару, поліпшення його споживчих властивостей пов'язані з ростом витрат виробництва, а тому підприємець постійно змушений звертатися до пошуку економічного оптимуму, ріст ціни, що забезпечує, товару за рахунок поліпшення його якості в більшій мері, чим за рахунок росту витрат виробництва.

Для ринків недосконалої конкуренції, де конкуренція тією чи іншою мірою стримується монопольним положенням виробників товару на ринках, ріст цін обмежується державою тим чи іншим способом (регулювання цін, фіксація граничних рівнів рентабельності, прогресивні ставки оподатковування доходу й ін.), що робить для будь-якого підприємства головними джерелами росту чистого доходу ріст обсягів виробництва і зниження витрат на виробництво, і реалізацію продукції.

Однак зниження витрат виробництва виявляється можливим тільки у визначених межах за рахунок кращого використання наявних матеріальних ресурсів (їхньої економії), підвищення продуктивності праці, що зменшує витрати на його оплату в розрахунку на одиницю продукту, збільшення масштабів виробництва, що зменшує питомі витрати на одиницю продукції в частині умовно-постійних (не залежних від обсягу виробництва) витрат. Тому основне і необмежене джерело росту валового і чистого доходу для кожного конкретного підприємства – збільшення масштабів виробництва продукції і надання послуг у межах місткості ринку, що забезпечує можливість реалізації виготовленої продукції. У цьому зв'язку підприємство може навіть виявитися в ситуації, коли для неї вигідніше реалізувати більший обсяг продукції при зниженні ціни чим, зберігаючи ціну незмінною, зменшувати обсяги виробництва і реалізації.