Задача 3. Визначити виграш у часі при спо з комплексом механізмів асп–3м у процесі буріння свердловини, якщо прийняти, що потрібно зробити 25 рейсів для заміни долота при постійній проходці на долото.

I варіант: свічка довжиною 25 м із двох труб по 12,5 м;

II варіант: свічка довжиною 27 м із трьох труб по 9 м.

1. Знаходимо загальну довжину труб, які витягуються із свердловини за час буріння

, (7.7)

де – глибина свердловини;

– кількість рейсів для заміни долота, β=25.

2. Визначаємо кількість свічок, які спускаються і витягуються за час буріння свердловини

z_св=2L_сум/l_с, (7.8)

де l_c – довжина свічки.

3. Визначаємо кількість скручувань при нарощуванні

z_н=L_c/l_т, (7.9)

де l_т – довжина бурильної труби.

4. Визначимо сумарну кількість скручувань

. (7.10)

5. Визначимо час, який затрачується на СПО без АСП-3М

Т_СПОІ=z_св·l_c·α·(t_nc+t_e)+z_св·t_св, (7.11)

де с – час механічного підйому або спуску 1 м труб;

с – час скручування, розкручування і перенесення свічки;

с – час підйому або спуску на 1 м ненавантаженого елеватора;

α=1,1 – коефіцієнт пробігу гака.

6. Час, який затрачується на нарощування бурильної колони

Т_н=L_c·t_н/l_т, (7.12)

де хв – час нарощування однієї труби.

7. Визначаємо час, який затрачується на СПО із комплексом АСП-3М

Т_СПОІІ=z_св·l_c·α·t_e+z_св·t_св. (7.13)

8. Зробити висновки:

Висновок 1. Різниця кількості скручувань при довжині труб 9 м і 12,5м.

Висновок 2. Різниця у часі виконання СПО при довжині свічок 25 м і 27 м.

Висновок 3. Різниця у часі нарощування колони при довжині труб 9 м і 12,5 м.

Висновок 4. Виграш у часі при виконанні СПО з механізмами АСП-3М у годинах

; (7.14)

у процентному відношенні

. (7.15)

Таблиця 7.1 – Частота обертів двигуна і карданних валів лебідки, об/хв.

Варіант
1	1200	98	220	375	578	268
2	1220	99	223	382	588	272
3	1240	101	227	388	597	277
4	1250	102	229	391	602	279
5	1260	103	230	394	607	281
6	1280	104	234	400	616	286
7	1290	105	236	403	621	288
8	1300	106	238	406	626	290
9	1320	108	241	412	636	295
10	1340	109	245	419	645	299
11	1350	110	247	422	650	301
12	1360	111	249	425	655	304
13	1380	112	252	431	665	308
14	1390	113	254	434	670	310
15	1400	114	256	438	674	312
16	1420	116	260	444	684	317
17	1440	117	263	450	694	321
18	1450	118	265	453	698	324
19	1460	119	267	456	703	326
20	1480	120	271	463	713	330
21	1490	121	272	466	718	333
22	1500	122	274	469	722	335
23	1510	123	276	472	727	337
24	1520	124	278	475	732	339
25	1540	125	282	481	742	344
26	1550	126	283	484	746	346
27	1560	127	285	488	751	348
28	1580	128	289	494	761	353
29	1590	129	291	497	766	355
30	1600	130	292	500	771	358

Питання для самоконтролю

1. Як розрахувати середній діаметр навивки талевого канату на барабан?

2. За якою формулою визначається швидкість підйому гака?

3. Від чого залежить навантаження на буровому гаку при різних швидкостях підйому?

4. Як порахувати кількість свічок, які спускаються і витягуються за час буріння свердловини?

5. Як визначити час, який затрачується на СПО із комплексом АСП-3М?

Практичне заняття №8

Порядок розрахунку противикидного обладнання

Мета і завдання заняття:

- ознайомитись із основними положеннями методики розрахунку вузлів і деталей плашкового превентора;

- уміти розраховувати на міцність вузли і деталі противикидного обладнання.

Теоретична частина

Превенторна установка становить складну систему гідравлічного устаткування і має наступні особливості:

1. Усі вузли устаткування виконують свої функції тільки при виникненні аварійної ситуації на свердловині. Щоб у цей період установка працювала чітко і надійно, періодично перевіряють роботу превенторів, засувок, системи гідрокерування тощо.

1. Важкі умови роботи при ліквідації нафтогазопроявлень, а також під час переходу установки на роботу в режимі фонтанування.

2. Ускладнення в забезпеченні постійної готовності установки до роботи в період нормального процесу буріння.

Розглянемо схему обв'язування гирла свердловини (див. рисунок 8.1). Стовбурна частина превенторної установки може бути представлена превенторами з умовним проходом 180, 230, 280 або 350 мм, розрахованими на робочий тиск 35, 70 і навіть 105 МПа.

У разі прояву свердловин, при закритті тільки нижнього плашкового превентора, весь продукт із свердловини надходить по двох струнах маніфольда превенторної установки через засувки, регулюючі і швидкозмінні штуцери в жолобну системи й комори. Шлях продукту (розчину) по струнах маніфольда різний, і опори, які долаються ним при цьому, також різні.

По струні 8 розчин проходить через відсікач, три засувки та по прямій лінії через швидкозмінний штуцер у комору. Гідравлічні опори, подолані на цьому шляху розчином, складаються з місцевих опорів на розширення потоку у фланцевих з'єднаннях і швидкозмінному штуцері, встановленому за засувкою 11. Задаючи певний діаметр насадки штуцера, можна добитися практично будь-якого перепаду тиску. Встановити певний перепад тиску можна за допомогою швидкозмінного штуцера.

Рисунок 8.1 – Схема превенторної установки:

І – лінія глушіння; ІІ – колонна головка; ІІІ – лінія дроселювання; ІV – в жолоб; 1 – установка гідравлічного управління; 2 – роз’ємний жолоб; 3 – фланцева котушка; 4 – універсальний превентор; 5 – плашковий превентор; 6 – гідропривідна прямоточна засувка; 7 – відсікач; 8 – напірна труба; 9 – фланець під манометр; 10 – запірний пристрій і розподілювач до манометра; 11 – прямоточна засувка; 12 – трійник; 13 – швидкороз’ємне з’єднання; 14 – хрестовина; 15 – швидкозмінний штуцер; 16 – регулювальний штуцер; 17 – відбійна камера; 18 – гирлова хрестовина

Уживання на струнах двох швидкозмінних і двох регулюючих штуцерів, які регулюють тиск у широкому діапазоні, виключає необхідність розрахунку превенторної установки з метою визначення гідравлічних втрат як у всій системі, так і окремо по струнах. Практика підтверджує цей висновок. Більшість уживаних превенторних установок має діаметр прохідного отвору маніфольда 75—80 мм, що забезпечує безаварійну роботу превенторної установки при проявах і проведення необхідних технологічних операцій. При розрахунку окремих вузлів і деталей превенторної установки за початкові дані приймаються діаметр прохідного отвору й робочий (випробувальний) тиск.

Вихідні дані наведені в таблиці 8.1 (номер варіанта – це порядковий номер студента за журналом).