
- •В.1 Правила безпеки для студентів, що працюють в лабораторії електричних машин
- •В.2 Правила внутрішнього розпорядку
- •В.3 Оформлення звітів про виконані лабораторні роботи
- •Зміст роботи
- •Порядок виконання роботи
- •4.1. Обробка даних досліду холостого ходу і побудова розрахункової характеристики
- •4.2.5 Визначення відношення короткого замикання
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №2 визначення параметрів трифазної синхронної машини
- •Обладнання і прилади:
- •Зміст роботи:
- •Пояснення до роботи:
- •3. Визначення кратності ударного струму короткого замикання
- •Контрольні запитання
- •Пояснення до роботи
- •Порядок виконання роботи
- •Методичні вказівки
4.1. Обробка даних досліду холостого ходу і побудова розрахункової характеристики
Дані табл. 1.1 порахувати у системі відносних одиниць.
За
базисні величини напруги якоря і струму
збудження прийняти значення
В і
,
який забеспечує по характеристиці
холостого ходу
.
За
результатами розрахунків побудувати
дослідну характеристику холостого ходу
(рис. 1.7, крива 1). Для отримання розрахункової
характеристики холостого ходу (рис.
1.7, крива 2) необхідно зсунути дослідну
характеристику на величину
,
значення
отримують графічно або аналітично
екстраполяцією характеристики 1 до
перетину з віссю абсцис.
Рисунок 1.7 – Характеристика холостого ходу: 1 – дослідна; 2 – розрахункова; 3 – спрямлена, ненасичена
Побудовану характеристику холостого ходу (крива 2), порівняти з графіком нормальної характеристики холостого ходу, що будується за даними табл. 1.6.
Таблиця 1.6 – Нормальна характеристика холостого ходу
|
0 |
0,53 |
1,0 |
1,23 |
1,3 |
1,4 |
1,46 |
1,51 |
|
0 |
0,5 |
1,0 |
1,5 |
2,0 |
2,5 |
3,0 |
3,5 |
4.2 Обробка даних досліду індукційної навантажувальної характеристики і визначення характеристик синхронного генератора
4.2.1 Визначення опіру розсіювання
За
даними табл. 1.2 побудувати у відносних
одиницях характеристику
в одній системі координат з характеристикою
холостого ходу (рис. 1.8).
,
А
,
А/
О/
С/
С
О
В
А
А1
С1
В1
О1
Рисунок 1.8 – До побудови реактивного трикутника і визначення опору розсіювання: 1 – розрахункова (нормальна) характеристика холдостого ходу; 2 – індукційна навантажувальна характеристика
По
характеристикам
і
будуємо реактивний трикутник АВС.
Для чого
на
залежності
беремо точку С
і проводимо пряму паралельно вісі
абсцис, відкладаємо відрізок О`С=ОС1.
Через точку О`
проводимо пряму паралельно прямолінійній
частині характеристики
до перетину з нею у точці А.
Опускаємо перпендикуляр із точки А
на відрізок О`С,
отримаємо точку В.
З`єднав
точки АВС,
отримаємо реактивний трикутник у якому
катет АВ
рівний падінню напруги в опорі розсіювання
якоря (
),
а катет ВС
дорівнює магніторушійній силі реакції
якоря у масштабі струму збудження, в
якому побудовані характеристика
холостого ходу і індукційна навантажувальна
характеристика (рис. 1.8).
Опір розсіювання визначається за формулою:
,
в.о.
де – значення струму якоря, при якому досліджувалась характеристика 2, у відносних одиницях.
Якщо відомі катети реактивного трикутника, то за допомогою характеристики холостого ходу і трикутника можна побудувати індуктивну навантажувальну характеристику 2, зсовуючи реактивний трикутник паралельно самому собі. Вершина С/1 трикутника опише навантажувальну характеристику.
4.2.2 Визначення індуктивного опору Потьє
Досліди
показують, що індукційна навантажувальна
характеристика у дійсності не зовсім
збігає з характеристикою 2 (рис. 1.8),
побудованою вище зазначеним способом,
а відхиляється від неї вправо, тим
більше, чим більше струм
(штрихова крива на рис. 1.8). При зростанні
струму
потік розсіювання обмотки збудження
зростає, зростає насичення полюсів і
ярма індуктора. Тому, замість відрізка
ВС=В1С1
у дійсності відкладають відрізок
С/B/=С1В1
і знаходять відрізок А/B/`>АВ.
Внаслідок чого замість
отримаємо опір,
який називається індуктивним опором
Потьє.
Опір
використовується для більш точного
розрахунку і побудов векторних діаграм
напруг.
4.2.3 Визначення коефіцієнта насичення
Визначення коефіцієнта насичення і його залежності від струму виконується за допомогою характеристики холостого ходу, рис. 1.9.
Для
ненасиченої машини коефіцієнт насичення
.
З зростанням насичення магнітного кола зростає, зростає і коефіцієнт насичення. Коефіцієнт насичення відповідно з рис. 1.9 розраховується таким чином: для точки А/
.
Для
будь якій іншій точки характеристики
холостого ходу коефіцієнт насичення
буде визначатись відношенням струму
збудження, який забезпечує відповідну
ЕРС по нормальній характеристиці, до
струму збудження, який создає ту ж ЕРС
по спрямованій ненасиченої характеристики.
Крива
зображена на рис. 1.9 (крива 4).
4.2.4
Визначення насичених і ненасичених
синхронних індуктивних опорів
,
По характеристикам холостого ходу і трифазного короткого замикання визначаються значення насичених і ненасичених опорів синхронної машини.
Відповідно з рис. 1.9 для будь-якій точки характеристики холостого ходу:
ненасичене значення
,
насичене значення
.
Порахувавши
5-6 значень
при різних по величині струмів збудження,
побудувати залежність
.
Iкз
Рисунок 1.9 – Характеристики: 1 – холостого ходу; 2 – трифазного короткого замикання; 3 – ненасиченої спрямленої характеристики холостого ходу; 4 – зміни коефіцієнта насичення; 5 – зміни синхронного індуктивного опору