2. Культурно-освітня ситуація в Західній Європі в 2-й половині 16 століття.

Острозька слов’яно-греко-латинська академія була наслідком культурно-історичної ситуації, що склалася в Європі та в Україні в другій половині XVI ст. Отож, розглянемо культурно-історичну ситуацію другої половини XVI ст. в Європі.

1. До другої половини XVI ст. всі розвинуті європейські країни були вкриті сіткою університетів. Університети з’явилися ще в ХІ столітті у зв’язку з бурхливим розвитком міст. Найдавнішими університетами Європи були: Болонський університет, який виник ще у ХІ столітті, (це була перша вища школа по вивченню римського права), та перша вища медична школа в Солерно.

У добу середньовіччя середня освіта не була відірвана від вищої. Школяр вступав до університету після закінчення граматичної латинської школи у 15-16 років. Його приймали на підготовчий артистичний факультет, де вивчали 7 вільних мистецтв. Це тривіум (граматика, риторика, діалектика) та квадривіум (арифметика, геометрія, астрономія та музика). Вищими науками у середньовіччя вважали богослів’я, медицину та право. Формою навчання були лекції та диспути. Студенти жили в гуртожитках – коледжах. Кожний університет мав суворо регламентований устав, правила, традиції, форму. Система навчання в університетах Західної Європи стала зразком для організації навчального процесу в Острозькій академії. Як і в університетах З. Європи у Острозькій академії вивчали предмети тривіуму (граматика, риторика, діалектика)та квадривіуму (арифметика, геометрія, музика та астрономія), філософію та богослів’я.

У XVI ст. в Європі розготрається рух, започаткований Еразмом Роттердамським за створення тримовних колегіумів, скерованих на вивчення трьох сакральних мов: давньоєврейської, давньогрецької та латинської з ціллю критичного вивчення біблійних текстів. На відміну від вчених доби Середньовіччя, які підходили до вивчення Біблії схоластично, гуманісти Відродження прагнули до критичного вивчення біблійних текстів. Якщо схоластичний підхід до Біблії вимагав досконалого знання латинської мови, то критичний підхід – вимагав досконалого знання гебрайської та грецької мов, виникають нові форми організації інтелектуального життя – академії – товариства вчених, митців, вчителів та учнів. Найбільш вагоме значення для розвитку культури мала Платонівська академія у Флоренції.

При академіях почали засновуватися власне навчальні заклади – колегіуми. Призначені для вивчення трьох сакральних мов. У 1507 році в Іспанії в м. Алькала був заснований вищий навчальний заклад з трьома факультетами, але найбільше значення мало вивчення трьох сакральних мов. Згодом на базі цього закладу кардинал Франческо Сіменс до Сіснерос засновав тримовний колегіум. Найбільшим досягненням цього колегіуму було видання багатомовної Біблії – Комплютенської Поліглоти

У 1517-18 рр.. при Лувенському університеті було засновано тримовний колегіум Еразмом Ротердамським, який активно пропагував ідею заснування тримовних колегіумів в Європі для досконалого вивчення Біблії.

Твори Еразма Ротердамського про необхідність заснування тримовних колегіумів були поширені в Україні. Під впливом ідей Еразма Ротердамського була заснована Острозька слов’яно-греко-латинська академія. Проте концепція гебрайсько-грецько-латинсокї освіти, в ній трансформувалася в слов’яно-греко-латинську освіту. Вивчення мов в Острозькій академії, як і в західноєвропейських колегіумах, використовувалося для вивчення Біблії, для підготовки до друку текстів Острозької Біблії.

Мова є кодом кожної культури. Отже вивчення в Острозі трьох мов було фактично вивченням цінностей трьох культур. Засвоєння “західних” “латинських” елементів культури відбувалося, але відбувалося фрагментарно, стихійно, вважалося небезпечним і ворожим для вітчизняної культури. Заснування Острозької академії як слов’яно-греко-латинського закладу засвідчило перехід до нового етапу культурного синтезу – перехід від механічного засвоєння латинських чинників до усвідомленного

Що стосується стилю європейської культури другої пол. XVI ст. Переважно це була ренесансна гуманістична культура, яка стверджувала всемогутність людини. Проте віра у людину, як центр всесвіту вже згасала Наступала нова епоха бароко, у якій людина вже не була центром всесвіту, у гармонії зі світом, а протистояла страшному світові зла і часто гинула у боротьбі з ним. Саме таку людину ми бачимо в творах великих письменників та художників того часу. Ідей та погляди західноєвропейських вчених та гуманістів безумовно впливали на діячів Острозької академії.

Культурно-історична ситуація в Європі другої половини XVI ст. визначалася боротьбою європейських християнських країн з Туреччиною. 7 жовтня 1571 р. флот Священної ліги, до якої входили Венеція та інші італійські міста, Римський папа та Іспанія, отримав перемогу над турецьким флотом. Але турки швидко відбудували свій флот і успішно закінчили війну в 1573 р. Венеція віддала їм острів Кіпр. Отже, перед європейським християнськими країнами постала проблема об’єднання в боротьбі з мусульманською Туреччиною. Ця ситуація в Європі також відобразилася на спрямуванні діяльності Острозької академії. Острозька академія виникла для вирішення не лише вузько-національних, але й загальноєвропейських завдань. Острозька академія була першим вищим навчальним закладом Європи, у якому отримали інституційне об’єднання два типи культури: західноєвропейська ренесансна (латинська) культура поєдналась із вітчизняною (слов’янською, власне українською), що розвивалася на основі греко-візантійської духовності. Це синтезування двох культур: грецької та латинської було наслідком ситуації. що склалася в Європі після битви під Лепанто, коли перед християнськими країнами постала проблема об’єднання.